Війна без переможців?

Уперше в новітній історії країни в системі судів України — між головою Верховного суду України Василем Онопенком та головою Вищого адміністративного суду України Олександром Пасенюком — виник публічний конфлікт, який набув у своєму розвитку яскраво вираженого політичного забарвлення.

Два керівники відкрито влаштували сварку. Минулого тижня Василь Онопенко звернувся до Ради суддів адміністративних судів (РСАС) України із закликом звільнити голову ВАСУ О.Пасенюка. А минулого понеділка РСАС відхилила пропозицію Василя Онопенка достроково звільнити Олександра Пасенюка, термін п’ятирічних повноважень якого спливає 24 грудня нинішнього року. Більшістю голосів Рада суддів адмінсудів підтримала і пропозицію повторно переобрати нинішнього голову ВАСУ, надавши своєму очільнику значну моральну підтримку та продемонструвавши вміння протистояти в умовах жорсткого політичного тиску на адмінсуди. Тепер доля О.Пасенюка, відповідно до умовно діючого порядку призначення голів вищих судів і до прийняття закону про призначення суддів на адміністративні посади, залежатиме від Ради суддів України.

Голова ВСУ неодноразово публічно заявляв, що вважає системні недоліки в діяльності адмінсудів результатом неналежного ставлення до роботи самого Олександра Пасенюка. На думку ж О.Пасенюка, проти нього особисто і проти ВАСУ ведеться інформаційна війна, мета якої — якщо не ліквідувати адмін’юстицію як таку, то принаймні «приручити». Що особливо актуально в контексті насування на країну виборів президента України і того, що ВАСУ — єдиний судовий орган, який вирішує спори щодо підбиття ЦВК результатів виборів. Крім того, на думку Пасенюка, вся діяльність Василя Онопенка на посаді глави ВСУ мала одну, але яскраву відмітну рису — зробити Верховний суд України головним у чітко структурованій судовій вертикалі, що не відповідає не тільки ідеології судової гілки влади, а й тому шляху розвитку, яким її планують повести політики, підготувавши проекти реформування судової системи. Згідно ж із цими законопроектами, Верховний суд України може втратити й ті нечисленні важелі влади, які в нього тепер є. І, схоже, всі нинішні дії Василя Онопенка стосовно голови ВАСУ якщо не повністю, то частково мають на меті зберегти за собою і контроль за призначенням вищих суддівських кадрів.

Не секрет, що останніми роками політика дедалі більше втручається в роботу судової влади. Нерідко саме в партійних штабах вирішують, як і на яких підставах призначати і знімати того чи іншого суддю або голову суду. Сумна практика, яка вже встигла стати системою. Зрозуміло також, що різні політичні сили напередодні безвладдя у ВАСУ боротимуться за вплив на цей орган. Тому сьогодні дедалі гучніше звучать заяви про те, що, попри формальне завершення повноважень, голова ВАСУ повинен виконувати свої обов’язки до моменту обрання нового голови. І що саме він повинен керувати судом під час виборів. Але чи вдасться суду надалі зберегти незалежність від політиків? Це запитання поки що залишається без відповіді.

Сам Пасенюк не схильний кваліфікувати нинішню ситуацію як конфлікт. На його думку, в нього з Онопенком протистояння позицій. В.Онопенко з часу вступу на посаду був проти створення системи адмінсудів і вважає, що вона має перебувати під впливом Верховного суду. Логічно, що, знявши керівника ВАСУ, він би максимально наблизився до цієї мети. У ситуації, яка склалася, доводиться вишукувати привід для кадрових рішень, постійно перевіряючи адмінсуди, і, не знайшовши приводу, придумати його...

О.Пасенюк: «Переконаний, що тепер не час для з’ясування стосунків. Думаю, Василю Онопенку теж нелегко: він змушений лавірувати між політичними силами, намагаючись зберегти незалежність судової системи. Незважаючи на всі емоції, ми готові підтримати його в цьому. Однак, захопившись переділом сфер впливу, ми можемо втратити надто багато.

Фразеологія, яку використовував Василь Онопенко щодо мого дострокового звільнення з посади, для мене стала досить несподіваною. Так, у нашій роботі є вади, але вони, на жаль, властиві всій судовій системі країни. У нас не може бути все ідеально, оскільки ми перебуваємо у стадії становлення, і все, що ми робимо, — робимо вперше.

Проте Василь Онопенко досвідчений юрист і тверезомисляча людина. Минуть вибори, ситуація нормалізується, і, сподіваюся, він змінить свою позицію. Адже та інформаційна війна, яку розв’язала його поспішна заява, не сприяє ні зміцненню довіри до правосуддя, ні підвищенню авторитету судової влади та держави в цілому».

До речі, депутат від БЮТ Андрій Портнов в ефірі «5 каналу» заявив, що ініціатива зміни голови Вищого адмінсуду покликана зам’яти корупційний скандал навколо голови Окружного адмінсуду Києва Олега Бачуна. «Ініціатива зміни керівника Вищого адмінсуду (Олександра Пасенюка), на наш погляд, полягає в тому, щоб приховати інший корупційний скандал, який виник у зв’язку з чартерними перельотами голови Окружного адмінсуду Києва Олега Бачуна», — сказав він. За словами бютівця, Бачун «близький до голови Верховного суду (Василя Онопенка)». «Ми вважаємо це спробою зам’яти один конфлікт іншим», — констатував Портнов.
Коментуючи зауваження про те, що повноваження голови ВАС закінчуються 24 грудня, Портнов заявив: «Вони (повноваження) автоматично не закінчуються. Для того, щоб це було зроблено в рамках і в передбачений законом спосіб, треба було б дочекатися закінчення повноважень і пройти за всією процедурою». «У зв’язку з тим, що Рада суддів адмінсудів уже визначилася й запропонувала своє кадрове рішення, від Ради суддів тепер нічого не залежить. Вона може підтримати або не підтримати це рішення, але автоматично повноваження голови ВАС не закінчуються», — підкреслив бютівець. «Я прогнозую, що чинного голову ВАС до інавгурації нового президента не замінять», — додав Портнов.

Керівник служби голови Верховного суду Микола Мельник, коментуючи заяву Андрія Портнова, сказав, що зв’язку між конфліктами навколо голів Вищого адмінсуду Олександра Пасенюка та Окружного адмінсуду Києва Олега Бачуна немає: «Питання Пасенюка і питання Бачуна — це два абсолютно різні питання», — резюмував він. Перший віце-спікер Олександр Лавринович (Партія регіонів) упевнений, що ситуація навколо голови Вищого адмінсуду Олександра Пасенюка не вплине на можливе оскарження результатів виборів: «На розгляд у суді можуть вплинути тільки набір доказів і сумлінне ставлення суддів». Перший віце-спікер також вважає, що Пасенюк, повноваження якого закінчуються 24 грудня, залишиться головою ВАС. «Питання про обрання нового судді керівником Вищого адмінсуду — це питання не ближчого часу, ніж 2010 рік, коли буде прийнято закон, що визначатиме державний орган, який здійснюватиме ці повноваження (призначення глав судів)», — сказав Лавринович.

Довідка «ДТ»

В Україні дотепер не існувало в завершеному вигляді правового захисту фізичних осіб у відносинах з адміністративними органами. Тому від самого початку створення адміністративних судів започатковувалося для захисту пересічних громадян від порушень з боку державних органів та органів місцевого самоврядування. Адміністративні суди розглядають усі справи, пов’язані зі спорами фізичних або юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Крім цього адміністративні суди розглядають спори, пов’язані з публічною службою, реалізацією повноважень управлінськими суб’єктами. Особлива категорія справ, які розглядають в адміністративному суді, — спори, пов’язані з виборчим процесом та референдумом.

Початком втілення ідеї створення адміністративних судів в Україні можна вважати 1996 рік, коли в Конституції України було закріплено функцію судового контролю у формі адміністративної юстиції. Через п’ять років відбулася судова реформа, а 2002 року Верховна рада ухвалила Закон «Про судоустрій України», в якому знайшла своє місце і адміністративна юстиція. Того ж року президент України підписав указ про створення Вищого адміністративного суду України. У 2005 році народні депутати ухвалили Кодекс адміністративного судочинства, в якому окреслили повноваження адміністративних судів, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства. Фактичним початком роботи Вищого адміністративного суду України можна вважати 1 вересня 2005 р., коли розпочався розгляд перших адміністративних справ.

Система адміністративних судів України сьогодні — це Вищий адміністративний суд України, сім апеляційних адміністративних судів, а також місцеві окружні адміністративні суди в усіх 24 областях України, містах Києві та Севастополі.

ВАСУ складається з чотирьох судових?палат. Очолює роботу ВАСУ його голова. Керівництво судом здійснюють також перший заступник голови ВАСУ та три його заступники. Кожен із заступників голови?ВАСУ є головою однієї з судових палат.