У Харкові в ніч із першого на друге січня компанія друзів-одноліток відзначала настання нового, 2003, року. З пивом і... клеєм. Серед них були 16-річні Діма Зозуля і Діма Суботін. Для обох святкування закінчилося трагічно: Суботін випав із вікна восьмого поверху й розбився. Зозуля вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова був засуджений до позбавлення волі терміном на 11 років. Перебіг і результати розслідування цієї трагедії викликали багато запитань, які породили обґрунтований сумнів у професіоналізмі й неупередженості правоохоронців та суду.
В обвинувальному висновку, пред’явленому неповнолітньому Дмитру Зозулі, міститься звинувачення в навмисному убивстві друга. Сам висновок об’ємний не тільки у плані кількості списаного паперу, а й фактажем, покликаним переконати у правдивості версії слідства. Тут і мотиви дитячих ревнощів, спиртні напої і клей «Момент», випари якого викликають галюцинації. 24 сторінки обвинувального висновку визначили долю Дмитра Зозулі: «Виконуючи свій злочинний намір, спрямований на вбивство Суботіна Д.В., Зозуля Д.В., кинувшись на нього, виштовхнув із достатньою силою потерпілого Суботіна Д.В. у вікно кухні восьмого поверху, довівши, таким чином, злочинний намір щодо вбивства Суботіна Д.В. до кінця». Далі слідчий констатує, що Суботіну було заподіяно: «черепно-мозкову травму у вигляді масивного посиніння м’яких покровів голови, осколкових переломів кісток черепа і внутрішньочерепних виливів, що належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечних для життя, у результаті яких відразу настала його смерть. Закриті переломи кісток нижніх кінцівок, які належать до ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що викликають тривалий розлад здоров’я. Садна на обличчі, тулубі та кінцівках належать до легких тілесних ушкоджень».
Адвокат Д.Зозулі стверджує: «Окрім висновків судово-медичних експертиз, свідчень Моїсеєва А.В., які він дав після перебування в ізоляторі тимчасового утримання (ІТУ), та власних свідчень Зозулі, отриманих під час допиту його як свідка, жодних інших прямих доказів, які свідчать про причетність Зозулі Д.В. до настання смерті Суботіна, органами досудового слідства не встановлено».
Свідок Моїсеєв у своїй скарзі на органи дізнання заявляє: «Під час досудового слідства на мене неодноразово чинили моральний і фізичний тиск працівники міліції з метою отримання від мене вигідних для них свідчень. При цьому оперативні працівники погрожували посадити мене в камеру з туберкульозниками. Били по голові кулаком, примушували віджиматися від підлоги. Били ногами, якщо я не міг віджатися, і протягом години примушували сидіти на шпагаті. Все це робилося для того, щоб я звів наклеп на Зозулю Д.В., неначе він виштовхнув Суботіна у вікно, хоча я відразу давав правдиві свідчення, що ми нюхали клей і Суботін вистрибнув із вікна. Після знущань працівників міліції я дав брехливі свідчення, обмовив Зозулю Д.В. у скоєнні злочину, якого він не скоїв».
У висновку судмедекспертів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи (ХОБСМЕ) стверджується, що ще за життя Суботін отримав «забиту рану і втиснутий перелом у тім’яну ділянку праворуч від дії тупого твердого предмета з обмеженою діючою поверхнею з вираженим ребром, що має дугоподібну поверхню. Таким предметом могла бути донна частина стандартної скляної пляшки ємністю 0,8 літра. Ця забита рана і втиснутий перелом належать до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя».
У вироку Комінтернівський районний суд м. Харкова визнав Зозулю винним, призначивши йому покарання у вигляді 11 років позбавлення волі і стягнення з нього 317 681 грн. на користь батька загиблого.
Не вдаючись в обговорення вироку, зупинимося лише на висновку незалежних спеціалістів у галузі судово-медичної експертизи: Б.Михайличенко — професора, доктора медичних наук, судово-медичного експерта вищої лікарської категорії з 24-річним стажем роботи за фахом, М.Воробйова — кандидата медичних наук, судмедексперта вищої лікарської категорії зі стажем роботи за фахом 21 рік, А.Білякова — спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, кандидата наук. Ці пани, ознайомившись із матеріалами кримінальної справи з обвинувачення Зозулі, дійшли висновку: «...забита рана і втиснутий перелом не є місцем дії тупого предмета, яка призвела до утворення перелому в правій тім’яній ділянці. Таким чином, характер країв рани, відсутність ознак осаднення, посиніння країв і розтрощення тканини, наявність надриву по її передньому краї вказують, що найбільш імовірно вона могла виникнути в результаті розтягування тканини, тобто бути рваною раною, а не забитою від удару тупим предметом. Це можливо при падінні з висоти, оскільки формується значна деформація кісток черепа, що веде до перерозтягнення тканини. Отже, виникнення цієї рани від дії тупого предмета у вигляді ємності 0,8 л виключається.
Достовірних судово-медичних даних про прижиттєве походження рани в тім’яній ділянці голови немає. Під час вільного падіння з висоти (немає проміжних контактів) тіло розміщується перпендикулярно до стіни будинку.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події, тіло Суботіна Д.В. розміщувалося під кутом 45 градусів до будинку. Це могло статися у разі зміни траєкторії падіння при контакті з проміжною перешкодою. Оскільки на рівні 2-го поверху є карниз із металевим обмежувачем, то не виключається контакт тіла потерпілого з ним. Крім того, характер утиснутого перелому правої тім’яної ділянки вказує на те, що він виник у результаті дії тупого предмета подовженої форми. Під час обстеження металевого обмежувача карниза між першим і другим поверхами встановлено, що металевий обмежувач виконано із профільних листів. На вигнутій крайці металевого огородження по всій довжині є деформації з зовнішніми дугами, що надає крайці хвилястої форми. Деформація є наслідком жерстяних робіт.
Таким чином, розміщення тіла на асфальті, характер перелому і властивості металевого обмежувача не виключають можливості контакту тіла потерпілою правою тім’яною ділянкою з металевим обмежувачем карниза під час його падіння з восьмого поверху будинку. Про контакт тіла Суботіна Д.В. з металевим обмежувачем свідчать показання двох свідків, які чули під час пригоди характерний металевий звук від удару об козирок і подальше падіння чогось важкого на асфальт.
Під час первинного судово-медичного дослідження трупа Суботіна експерт Яковцова не проводила досліджень ушкоджень голови і не витягувала головний мозок. При цьому, не витягши головний мозок, не можна побачити ушкоджень кісток у ділянці передньої і середньої черепної ямки, що були нею описані. Під час ексгумації експерти приховали факт відсутності дослідження кісток голови і головного мозку й зазначили, що гнильнозмінена мозкова тканина міститься в порожнині тіла, а не в порожнині черепа. Ушкодження на светрі потерпілого не виключають можливості їх утворення при розбитті тілом двох шибок і не могли утворитися від контакту з носилками в морзі, оскільки на них немає гострих виступаючих частин...»
Судячи з висновку фахівців зі столиці, версія убивства Суботіна Зозулею повністю може бути виключена. А версія і показання свідків, що Суботін, надихавшись клею, вистрибнув із розгону у вікно, потребує уваги й серйозного досудового розгляду. Хоча слідство і суд уже сказали своє слово...
Про правоохоронців наших сказано багато. Ну а Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи, напевно, являється в нічних кошмарах тим, хто намагався домогтися від цього монопольного монстра чесного і професійного висновку, а особливо тим, хто спить на нарах із вини судмедекспертів.