ВІДДАЙ МОЮ МОБІЛКУ!

Пошук украденого мобільного телефона нескладний, але трудомісткий. Тому працівники міліції часто умовляють постраждалих не писати заяви…

Із кожним роком дедалі більша кількість людей «мобілізується». Мобільний телефон — це вже не розкіш, а засіб спілкування, доступний багатьом. Зі збільшенням продажу «мобілок» зростає кількість їхніх втрат і крадіжок. Мода на мобільність породжує людей, котрі вже безпосередньо спеціалізуються на такого роду «бізнесі». У злодіїв є свої пункти збуту крадених апаратів. Як правило, це радіоринки, де мало хто цікавиться документами і походженням телефону, але де є фахівці, здатні розблокувати, поміняти програмне забезпечення в мобілці і надати ще багато інших послуг подібного роду.

Не можна сказати, що мобільний зв’язок — задоволення з дешевих. Ціна мобілки залежить від фірми виробника, функцій, якості, дизайну і багато іншого. Немаловажним є й місце купівлі телефона: спеціалізований магазин чи стихійний ринок. Відповідно і ціна на популярні моделі становить від 500 гривень і вище. Тому багато хто прагне не переплатити за бажану річ, купуючи її на радіоринку або ж у комісійному магазині, найчастіше без відповідних документів. І ризикують, таким чином, купити крадену річ.

Ті, у кого крали мобільний телефон, частіше за все стикаються з такою ось ситуацією. Оператор мобільного зв’язку готовий заблокувати дзвінки і повернути номер. Однак міліція, як правило, не горить бажанням знайти викрадача. Хоча зробити це технічно нескладно — адже злодій, фактично, вкрав радіомаяк, яким активно демаскує себе!

Отже, що ж робити, коли мобільний телефон украдено, і чи є шанси його повернути? Частіше за все мобільні телефони крадуть професійні кишенькові злодії. Бувають також випадки, коли телефон забирають у результаті здирства чи розбійного нападу. Кримінальний кодекс України кваліфікує ці дії як злочини, передбачені відповідно ст.185 (крадіжка), ст.186 (відкрите викрадення чужого майна, котре може бути сполучене з насильством або за попередньою змовою групою осіб), ст.187 (розбій). Санкції цих статей передбачають серйозну відповідальність за скоєння злочинів, що, втім, рідко зупиняє злочинців. Якщо стосовно вас чи ваших близьких було вчинено хоча б одну з перелічених дій — негайно звертайтеся в органи внутрішніх справ — підслідність їхня.

Звісно, якщо вам дуже дорогий номер телефона і є можливість негайно придбати новий апарат, а також за умови, що ви були контрактним абонентом, слід скористатися послугою оператора мобільного зв’язку із блокування вихідних і вхідних дзвінків, і згодом відновити картку з вашим номером. За цю послугу оператору виплачується встановлена сума за відновлення картки, і можна продовжувати користуватися своїм телефонним номером. Це можна зробити навіть у випадку, якщо ви були абонентом передплаченого сервісу — для цього вам, щоправда, доведеться повідомити оператору кілька своїх останніх вхідних і вихідних дзвінків. Однак чи варто поспішати це робити?

Якщо ви зважилися звернутися в міліцію, то необхідно знати, що в черговій частині повинні взяти заяву, яка пишеться особисто на ім’я начальника районного (міського) управління. У заяві вказуються місце, час, обставини викрадення мобільного телефона, описуються прикмети злочинця (якщо ви зможете його згадати). Ця заява обов’язково реєструється в книзі обліку подій і злочинів. У десятиденний термін проводяться первинні оперативні заходи щодо перевірки заяви і приймається одне з таких рішень:

— порушити кримінальну справу;

— відмовити в порушенні кримінальної справи;

— направити матеріали по підслідності.

Простежите, щоб усі формальності були дотримані. Інакше вам потім нічого буде вимагати від міліції.

Напевно, у більшості виникли сумніви з приводу того, що мобільний телефон можна відшукати. Але практика показує, що зусилля, котрі докладаються передусім працівниками міліції, призводять до позитивних результатів. У багатьох випадках украдені телефони вдавалося знайти і повернути власникам. У оперативних співробітників уже виробилася певна тактика пошуку викрадених мобілок. Розкрию деякі секрети, котрі дають можливість ефективніше розпочати заходи щодо виявлення мобільного телефона.

Часто зловмисники роблять кілька дзвінків з украденого апарата або, що ще краще для виявлення телефона, вибалакують усю картку. Всі ці дзвінки можна встановити, направивши запит у службу безпеки того оператора, клієнтом якого ви були. У даних, які надає міліції СБ оператора, вказуються абонент, якому телефонували (номер телефона), дата, час і тривалість розмови. Отримана інформація аналізується, і кожен з абонентів перевіряється. За номером телефона цілком можливо встановити адресу, за якою цей номер зареєстрований, і особу власника (це в тому випадку, якщо номери міські). Однак часто телефонують також абонентам операторів мобільного зв’язку. Схема практично та ж, але вже за допомогою операторів, які надають інформацію про власників контрактних пакетів. Якщо ж номер «картковий», то процес пошуку ускладнюється. Надалі встановлені адреси перевіряються, і це допомагає знайти злочинця, котрий викрав телефон. Описані вище заходи досить трудомісткі, але найчастіше саме вони приносять позитивний результат у пошуках украденого телефона і відповідно злочинця, що викрав його.

Окрім цього, стандарт мобільного зв’язку GSM містить у собі так зване GSM-позиціонування того, хто телефонує. За допомогою спеціального програмного забезпечення, яке аналізує сигнал, що прийшов від телефона, можна визначити: у якому саме секторі якої саме базової станції перебував той, хто телефонує; як близько він перебував до краю сектора і до якого; як близько він перебував до базової станції. Точність визначення координат тих, хто телефонував, складає дві—три сотні метрів — у деяких випадках цього досить, щоб знайти його. Ця технологія застосовується у всьому світі при визначенні координат екстрених викликів служб 911, коли той, хто телефонує, не встигає чи не в змозі повідомити свої координати. З метою захисту приватності, використання GSM-позиціонування оператори обмежують. Однак за запитом правоохоронних органів вони можуть видати і таку інформацію.

Однак, що робити, коли з вашого телефона нікуди не дзвонили, картку викинули чи вся виконана робота не принесла позитивних результатів? Кожен мобільний телефон має свій унікальний заводський номер — IMEI, що складається з 8—14 цифр, і не може повторюватися на різних апаратах. IMEI можна побачити на задній кришці телефона під батареєю, а також він зазвичай вказується в гарантійному талоні на мобілку. Цей номер також «зашитий» у програмне забезпечення апарата і повідомляється на станцію оператора при реєстрації апарата в мережі або здійснення дзвінків. Тому, навіть якщо в украденому апараті поміняли картку, телефон усе одно можна знайти. Пошук здійснюється за допомогою спеціальної апаратури, яка є в операторів мобільного зв’язку. Завдяки такій техніці, телефон відстежується за вищезгаданим кодом. Щойно в мобільний уставлять нову картку, інформація про це відразу ж надходить оператору. Далі процедура пошуку повторюється — установлення дзвінків і зв’язків, якщо це не контрактний абонент. Завдання значно полегшується, якщо новий власник є контрактним абонентом і його дані є в операторів мобільного зв’язку. Крім того, оператор мобільного зв’язку, знаючи код телефона, здатний назавжди заблокувати його.

На підставі кримінальної справи, а також у процесі оперативних заходів слідчий або оперативний працівник вилучає апарат у нового власника, про що складається протокол вилучення, а також у цієї ж особи беруть пояснення, у якому остання зобов’язана вказати де, у кого, за яких обставин було придбано мобільний телефон.

Тож нехай не дивуються візиту працівників міліції ті з читачів, котрі все ж ризикнули придбати увивану мобілку якомога дешевше, без документів чи у підозрілого перекупника. У випадку виявлення викраденого апарата, він буде повернутий законному власнику без будь-якої компенсації особі, котра, навіть не будучи причетною до крадіжки, придбала телефон.

Однак необхідно також висвітити і негативні моменти цієї технології. Ні для кого не секрет, що є умільці, здатні поміняти програмне забезпечення мобілки або просто змінити IMEI, тож є шанси програшу в намірі пошуку вашого телефона.

І, звісно ж, чимало проблем із пошуком «засобу спілкування» у працівників міліції. Тому приготуйтеся до того, що на початковому етапі вас просто відмовлятимуть писати і реєструвати заяву. Швидше за все, якщо телефон було викрадено професійним кишеньковим злодієм, то кримінальну справу заводити не стануть, але первинні заходи проведуть (раджу особисто домовитися з оперативним працівником). Далі виникають проблеми матеріального характеру, які полягають у відсутності транспортних засобів, що значно утрудняє пошук і вимагає втричі більше часу. Тож якщо у вас є машина — не полінуйтеся покатати на ній працівників міліції за адресами, виявленими у ході спостереження за активністю викраденого телефона. До того ж справжніх спеціалістів, які знають як правильно і грамотно проводити оперативні заходи щодо відстеження і виявлення украденого мобільного телефона, досить мало. У вашому РВВС їх може і не виявитися.

Що робити, коли мобілку загублено? Проблема в тім, що навіть коли ви звернетеся в міліцію — шукати її навряд чи хтось буде (лише за наявності особистої домовленості з працівником ВВС). Водночас Цивільний кодекс України (ст.138) передбачає, що коли громадянин знайшов загублену річ, то зобов’язаний негайно повідомити про це особу, котра загубила її, або здати річ у міліцію, адміністрацію відповідної організації. Загублена річ зберігається протягом шести місяців. Громадянин, котрий знайшов річ і повернув власнику, має право на одержання від останнього винагороди. Що ж стосується особи, котра придбала річ, не знаючи про її походження (сумлінний купувач), то ст. 145 Цивільного кодексу України говорить, що власник має повне право зажадати своє майно в тому випадку, якщо воно було загублене чи викрадене, або ж річ вибула з володіння поза його (власника) волею. Однак ясно: щоб річ, у даному випадку загублений мобільний телефон, повернути, слід знайти того, у кого вона знаходиться.

Слід також враховувати, що заходи щодо пошуку украденого мобільного телефона, про які йдеться в даній статті, можуть проводити лише працівники правоохоронних органів.

Хочу також застерегти тих, хто збирається купити або обміняти мобілку.

1. Завжди порівнюйте IMEI на мобільному телефоні з тим, що вказаний у гарантійному талоні.

2. Якщо ви купуєте телефон у магазині — вимагайте гарантію на апарат від виробника, оскільки гарантія, що видається магазином чи продавцем — приватною особою, не завжди виправдана.

3. Купуйте апарат з усіма документами на нього, оскільки спокусившись невисокою ціною, ви можете «заплатити двічі». На радіоринку запишіть дані паспорта чи інших документів продавця для того, щоб при виникненні будь-яких проблем, ви завжди змогли пред’явити йому претензії.

Автор статті особисто випробувала всі мінливості долі, пов’язані з крадіжкою мобільного телефона і брала особисту участь у його пошуках. Тому бажає вам бути обачнішими і не потрапляти у вищеописані ситуації.