УНСО ВІДСТОЯЛО СВОЄ ПРАВО НА НАЛЕЖНІ УМОВИ ПРАВОСУДДЯ ЧЕРГА ЗА ПЕРЕКВАЛІФІКАЦІЄЮ ОБВИНУВАЧЕННЯ?

Судове засідання в справі членів УНСО, обвинувачених в масових безпорядках у Києві 9 березня, знову відкладено. Слухання справи, за рішенням судової колегії Голосіївського районного суду столиці, перенесене ще на два тижні. До вирішення питання з приміщенням. Суддя пообіцяв, що наступне засідання відбудеться у належному залі, як наполягали адвокати обвинувачених. За словами адвоката Тетяни Монтян, справа зрушила з місця тільки за сприяння Верховного суду, його вказівки про надання необхідного приміщення, яке дозволяє забезпечити максимальну публічність процесу та дотримання норм Конституції. Сам суддя Іван Волік запевняє, що не раз звертався до різноманітних інстанцій з проханням посприяти виконанню вимог обвинувачуваних. Однак, як стверджує громадський захисник у справі, народний депутат Віктор Шишкін, викликає подив позиція управління юстиції та Мін’юсту, які не допомогли вирішенню проблеми, хоча саме на них покладена функція матеріально-технічного забезпечення судочинства.

У адвокатів власний погляд на події: «Або усім байдужі права людини у цій країні, або влада свідомо боїться початку цього процесу — щоб напередодні виборів публічно було розпочато обговорення причин подій 9 березня, які спровоковані владою». За словами Тетяни Монтян, саме такою буде офіційна позиція захисту на процесі. Позатим бездіяльність органів юстиції призвела до того, що за три місяці суд так і не приступив до розгляду справи по суті.

На 3 вересня поточного року справу до розгляду було призначено у Старокиївському міському суді Києва. Та згідно з указом Президента про ліквідацію судів, суду з такою назвою вже не існує. Щоправда, справу продовжує слухати екс-суддя Старокиївського міського суду І.Волік, тепер вже як суддя Голосіївського районного суду. Та парадокс полягає у тому, що справу продовжують слухати у приміщенні Старокиївського міського суду, яке наразі належить Печерському. З одного боку виходить, що «справу УНСО» всупереч вимогам законодавства закріпили за суддею Воліком. Добре, що він хоч не виїхав у сусідню область. З іншого боку, незрозуміло, на якій підставі події, що відбулися на вулиці Банковій, у центрі Києва, потрапили на розгляд до Голосіївського суду. Явно шкутильгає принцип територіальної підсудності.

Втім, відтепер, на вимогу обвинувачених, суд слухатиме справу колегіально: у складі судді І.Воліка як головуючого та екс-суддів Московського районного суду міста Києва Д.Валігури та Н.Горбань.

Тим часом шістнадцятеро членів УНСО та просто прихильників партії вже хто сьомий, хто дев’ятий місяць утримуються в СІЗО СБУ. Ще троє дали підписку «про невиїзд». За словами матері арештованого Олега Селеги, Валентини Василівни, суддя відмовляє родичам у дозволі на побачення до вироку суду. За законодавством, родичі мають право відвідувати заарештованих раз на місяць. Під час слідства керівництво СІЗО СБУ йшло їм назустріч. Проте нині, коли справа перебуває у суді, тобто три останніх місяці, побачення заарештованих з родичами відбуваються лише у залі суду, через грати клітки. Бо згідно з законом, суддя на свій розсуд вирішує це питання. Про те, як довго йому дозволено обмежувати такі побачення, законодавство мовчить.

Зі свого боку батьки обвинувачених, що об’єдналися у Батьківський комітет захисту політв’язнів, звернулися до Генеральної прокуратури з проханням «пом’якшити» покарання, тобто винести його відповідно до нового Кримінального кодексу. Як відомо, такий вид злочину, як «масові безпорядки» взагалі не передбачений новим КК України. Натомість чинний КК передбачає два види покарання:

— штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумiв доходiв громадян, або арешт на строк до шести місяців за організацію та активну участь у групових діях, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації;

— ув’язнення терміном від п’яти до восьми років за «організацію та активну участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади iз застосуванням зброї або інших предметів, якi використовувалися як зброя». Зауважимо, що перший вид покарання обвинувачені фактично вже понесли.

Однак, за словами адвокатів, прокуратура не поспішає дотримуватися вимог нового законодавства. Бо ще й досі не вирішено, на кого будуть покладені функції з перекваліфікації обвинувачення. Тож слова головуючого судді поки що звучать так: «Голосіївським районним судом Києва слухається справа по обвинуваченню … в організації масових безпорядків за ст. … Кримінального кодексу України в редакції 1960 року».