ТРИВАЮТЬ АРЕШТИ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАСНОСТІ ЗА КОРДОНОМ ЗА ПОЗОВОМ TMR ДО ФОНДУ ДЕРЖМАЙНА

У суботу, 3 квітня, у порту Гонфлер (Honfleur, Нормандія) було затримано український суховантаж «Фатеш», що належить компанії «Торгові флоти Донбасу». Затримання триватиме до з’ясування місцевим судом, чи може судно бути арештоване відповідно до рішення Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати за позовом кіпрської компанії TMR до Фонду державного майна України про втрачений на Лисичанському НПЗ прибуток. Того самого рішення, за яким наприкінці червня минулого року в Канаді було арештовано український літак Ан-124 «Руслан». І апеляцію стосовно якого українська сторона програла в Стокгольмі 10 березня нинішнього року.

Про можливість подальших арештів української власності за кордоном у зв’язку зі сформованою ситуацією «ДТ» неодноразово попереджало у своїх публікаціях. Схоже, почалося...

Втім, як повідомив «ДТ» начальник юридичного департаменту компанії «Торговий флот Донбасу» Дмитро Остапенко, затримане судно не є власністю держави Україна і не перебуває під управлінням Фонду держмайна України. Раніше його орендувала компанія в Азовського морського пароплавства, а на сьогодні воно внесене в статутний фонд «ТФД». А тому у французької влади (нагадаємо, TMR домоглася визнання у Франції рішення Стокгольмського арбітражу) немає підстав для його арешту.

Рішення про затримання було прийняте на підставі того, що судно йшло під українським прапором, а також застарілих даних про приналежність судна АМП як державній компанії. За словами Д.Остапенка, всі необхідні документи вже передано до суду (це зробили найняті «ТФД» французькі адвокати), де найближчим часом має відбутися розгляд цього питання (за французьким законодавством — протягом двох тижнів). До речі, про арешт судна в середині минулого тижня ще не знали ні в МЗС, ні в Мінтрансі, оскільки компанія «ТФД» не передавала туди офіційних повідомлень. Мабуть, не особливо сподіваючись на їхню допомогу...

ТОВ «Торговий флот Донбасу» створено торік у лютому. Йому було передано в оренду всі 33 судна, які залишалися на той час в управлінні Азовського морського пароплавства, а пізніше були викуплені. Головний засновник «ТФД» із вересня минулого року — ЗАТ «Українська промислово-транспортна компанія» (УПТК), у свою чергу, контрольована ЗАТ «Систем кепітал менеджмент». Однак 25-відсоткова частка ТОВ «ТФД» належить Фонду держмайна.

Затримане судно формально належить приватній компанії, яка, до того ж, входить в одну з найвпливовіших в Україні фінансово-промислових груп, однак на французьке правосуддя це може не вплинути. Як не вплинули свого часу на канадське правосуддя викладки юристів АНТК ім.Антонова. Тим більше що головна юридична база TMR — юридична компанія «Саланс», яка спеціалізується, зокрема, на примусовому виконанні рішень міжнародних арбітражних судів у різних країнах, — міститься саме у Франції.

До речі, це вже не перший арешт суден «ТФД». 29 серпня минулого року в порту Белдюн канадської провінції Нью-Бранвік було арештовано приналежне їй судно «Макіївка», а трохи раніше, у червні, в порту Монреаль — судно «Добруш». Арешт було виконано за рішенням суду міста Ванкувера у зв’язку з позовом кіпрської компанії Helior Enterprises Limited до компанії «Торговий флот Донбасу» і Фонду державного майна України. Позов цей був частиною внутрішніх азовсько-пароплавних «розбірок»: як пояснив в одному зі своїх інтерв’ю президент ВАТ «Азовмаш» (співвласником якого теж є УПТК) Олександр Савчук, ця кіпрська компанія контролюється одним із колишніх керівників АМП. Тоді «ТФД», а точніше — УПТ, надала суду банківські гарантії на суму в два мільйони доларів за кожне судно, після чого вони продовжили плавання.

Схожа схема пропонувалася й АНТК ім. Антонова, що опинився в подібній ситуації зі своїм «Русланом», однак авіабудівники на неї не пішли, сумніваючись, що такі витрати їм компенсує відповідач за позовом — ФДМУ. Керівник юридичного департаменту «ТФД» Дмитро Остапенко вважає, що потреби у внесенні застави або гарантій за судно, арештоване в Гонфлері, не виникне.

У самому ФДМУ готові надати всіляку підтримку компанії «Торговий флот Донбасу», повідомив «ДТ» начальник юридичного управління Фонду Андрій Підгайний. Однак, за його словами, компанія сповістила ФДМ, що має намір вирішити питання самотужки.

А.Підгайний підтвердив: апеляція Фонду держмайна України на рішення Арбітражного інституту торгової палати Стокгольма не задоволена, і рішення про це ухвалено 10 березня. Надії на виграш апеляції, за його словами, було з самого початку мало. Однак, на думку юриста, в української сторони зберігається можливість протистояти арештові державної власності у країнах, які визнали Нью-йоркську конвенцію, наприклад, шляхом опротестування рішень місцевих судів про визнання рішення Стокгольмського арбітражу. Однак він не заперечив, що серед інших можливостей виходу зі сформованої ситуації розглядається і можливість досягнення мирової угоди. З виплатою чи без виплати TMR частини належної їй за рішенням суду суми — чиновник не прокоментував.

А.Підгайний також повідомив, що всі матеріали щодо судового розгляду ФДМУ і TMR «засекречені», оскільки просочування інформації в пресу, маються на увазі й публікації в «ДТ», допомогло TMR виграти суди.

Що стосується виплат Фонду держмайна TMR за виграним кіпрською компанією позовом, то нагадаємо, що в держбюджеті навіть передбачена відповідна стаття обсягом 30 млн. грн. Проте рішення про виділення грошей на ці потреби повинен приймати Мінфін. «ДТ» відомо, що і представники ФДМУ, і TMR вели переговори з керівником міністерства з цього приводу, однак, за даними інформованих осіб, Азаров демонстративно не квапиться приймати рішення. Його можна зрозуміти: програвав справу не він, а ставлення до тих, хто програв, хоч би як і чим вони виправдовували свою невдачу, в суспільстві завжди негативне. І все ж таки договори (до яких належать і рішення судів) мають виконуватися, і коли вже позов програно в усіх інстанціях, платити Фондові, напевно, таки доведеться. Інша річ, що сума може істотно відрізнятися від записаної в судовому рішенні; це визначать переговори, що проходять зараз між сторонами.

«Руслан» АНТК ім. Антонова продовжує залишатися на стоянці в Гузбеї. TMR не квапиться виставляти його на продаж, оскільки, мабуть, таки відчуває складнощі з потенційним покупцем. Однак якщо кошти буде виділено, можливість внесення за літак застави зберігається. TMR і Фонд продовжують підштовхувати АНТК до цього кроку, антонівці наполягають на своєму. З людської точки зору, їх можна зрозуміти, із комерційної ж — їхні збитки вже в багато разів перевищили будь-яку заставу.

Тож юристам «Торгового флоту Донбасу» було б корисно ретельно вивчити весь позитивний і негативний досвід канадського судового процесу. Особливо в частині узгодженості дій усіх його українських учасників. Адже АНТК ім. Антонова теж мав намір вистояти в канадському суді самостійно. Донецьким судновласникам слід також докладно ознайомитися зі стратегією й тактикою свого нового кіпрського опонента, який, можна сказати, професійно займається виграванням судових процесів із відчуженням власності в багатьох країнах.

Усього ж на цей момент у закордонних судах на різних стадіях слухання перебуває до десяти позовів проти українських державних структур. За кожним із них заявлено багатомільйонні суми. Необхідність координації дій всіх українських учасників цих процесів у нас начебто вже усвідомили: як повідомляло «ДТ», в Мін’юсті створено управління з представлення інтересів України в іноземних судах, отримано відповідне бюджетне фінансування. Тож можна сподіватися, що ситуація, коли адвокати ФДМУ змушені були їздити на засідання в Стокгольмському арбітражі за власний кошт, не повториться.

Проте від програшів справ у іноземних судах не можуть застрахувати і значно більші вкладення в юридичну підтримку. А програвати теж треба вміти гідно.