Суддів досі призначають до старих судів, які мали ліквідувати у 2020 році

Реформа місцевих судів 2017 року, що передбачала їх укрупнення та перейменування з радянських назв, мала б бути реалізована в 2019–2020 роках, але залишилася лише реформою на папері. Як наслідок її нереалізація спрямовує нові конкурси до місцевих судів хибним шляхом – суддів призначають до «старих» місцевих судів, а потім ще впродовж кількох років переводять до нових судів, пише у матеріалі «Судова влада. Що гальмує реформу місцевих та апеляційних судів?» експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян.

Авторка зазначає, що за роки війни судова система зазнала нових викликів та потребує додаткових змін для внормування роботи, як от перерозподіл чисельності судів через міграцію населення чи нові категорії судових справ (воєнні злочини, військові злочини, компенсації втраченого майна, соціальне забезпечення військовослужбовців тощо).

«Погіршує ситуацію й той факт, що до початку повномасштабного вторгнення Україна не спромоглася розробити й затвердити нову мапу судів, яка б відповідала новому адміністративно-територіальному устрою, що діє з грудня 2020 року. Тож наразі навіть суди, які працюють, не відповідають своїм районам, а назви більш як 50 судів досі радянські», - зазначає Асланян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Брак суддів в Україні відчуватимуть щонайменше до 2027 року

Аби хоч якось вирішити питання у Верховному суді наполягають якнайшвидше розробити та затвердити бодай на папері нову судову мапу, аби зменшити кількість випадків процесуальної передачі судових справ між маленькими судами.

Водночас іншою серйозною проблемою є навантаження, яке мають судді в різних судах. Іноді воно відрізняється вдесятеро при однаковій зарплатні.

«Загалом судова система розглядає 4,5 мільйона справ і матеріалів на рік (дані за 2023 рік). І коли це робиться руками 4,5 тисячі суддів, не всі витримують таке навантаження», - вказує аналітикиня.

Ще одним аспектом вона називає підсудність справ, які належать до компетенції судів: «Справи про торгівлю молоком чи яблуками на ринку без відповідного дозволу точно мають розглядати суди?».

Таким чином без упорядкування питань підсудності та кількості судів і суддів неможливо буде вирішити питання з навантаженням та якістю правосуддя.

Асланян нагадує, що  питаннями нової «судової мапи» займається Рада суддів України та Комітет Верховної ради з питань правової політики. Але після внесення змін до Конституції України 2016 року  «суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом», проєкт якого вносить на розгляд парламенту президент України.

«Тож м’яч, безперечно, на полі офісу президента, який і має вирішити, коли робити цей крок: чи зараз затвердити нову мапу хоча б для регіонів, де не ведуться бойові дії, чи залишити все на «після війни», - підкреслює вона.