Право на індексацію

Про порушення Кабінетом міністрів України (далі КМУ) Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон) та Конституції України вже повідомлялось у ЗМІ. Як і про відсутність належного контролю Верховної Ради України (далі ВРУ), передбаченого Конституцією України, за діяльністю Кабміну в цьому питанні. Порушення полягає у невідповідності вимогам Закону частини норм Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.03 р. (далі Порядок), які уряд застосовує для звуження прав громадян на індексацію їхніх доходів. Наслідком такого звуження є стрімке знецінення цих доходів, тобто значні втрати їхньої купівельної спроможності в умовах інфляції, що не сприяє боротьбі з бідністю, проголошеній президентом.

Останнім часом відбулися деякі позитивні зміни. Комітет з питань соціальної політики та праці ВРУ, до повноважень якого належить контроль за виконанням урядом саме цього Закону, визнав незаконність дій уряду і 2 грудня 2009 року ухвалив рішення, в якому рекомендував КМУ забезпечити приведення Порядку у відповідність до вимог Закону з урахуванням рішень Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 р. Проте з листів КМУ за №2158/0/10/10-зв від 30.04.10 р. та №3307/0/10/10-зв від 27.07.10 р. видно, що уряд не збирається цього робити. Навпаки, цими листами він підтверджує, що має намір і в подальшому порушувати Закон усупереч передвиборній обіцянці президента, що Закони України будуть виконуватися.

При цьому уряд визнає, що він продовжує застосовувати підміну норм статей 2, 4, 6 Закону, що визначають метод обчислення індексації та гарантований державою її розмір, своєю нормою:

«...у разі підвищення розмірів мінімальних державних соціальних гарантій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації (далі ІСЦ). Індексація за цей місяць не проводиться. А з наступного за базовим місяця для продовження подальшої індексації розпочинається нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком».

Але він вважає цю підміну «обгрунтованою», посилаючись на ст. 1 Закону, що дозволяє розглядати як індексацію будь-які підвищення доходів громадян:

«Індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг».

Проте в цитованій вище нормі Порядку не враховано вимог Закону до рівня підвищення доходів, що містяться в його статтях 1, 2 і 6. Цей рівень не може бути будь-яким, адже він має забезпечити відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг, гарантоване державою. Виходячи зі ст. 6, цей рівень визначається як добуток розмірів місячного приросту ІСЦ та прожиткового мінімуму.

Відповідно до цих норм Закону кожного разу, перш ніж оголосити місяць базовим, необхідно перевірити, чи забезпечено гарантований державою рівень відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Такої перевірки зазначеною нормою Порядку не передбачено. А без неї Закон не виконує свого призначення, визначеного у ст. 1, «частково (тобто в межах прожиткового мінімуму, гарантованого державою) відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Отже, без неї ця норма Порядку не відповідає ст. 1 Закону.

Без такої перевірки встановлення базових місяців стає головним інструментом КМУ, яким він, усупереч ч. 3 ст. 22 Конституції України, істотно звужує обсяги прав громадян на індексацію, надані Законом, аж до повного її скасування.

Застосування урядом зазначеної норми Порядку дозволяє йому в десятки разів зменшувати розміри місячних сум індексації, розрахованих за Законом, або повністю блокувати дію Закону. Наприклад, у 2008 і 2009 роках індексація значної частини пенсій узагалі не відбувалася при інфляції 22,3 та 12,3% відповідно. Індексація багатьох
пенсій цього року почалася з визначення базовим жовтня 2009 року. Це означає, що індекс споживчих цін для індексації за цей місяць вважався нульовим, як і відповідна місячна сума індексації. Тобто при цьому не враховувалися попередні значення цих параметрів (ніби інфляції до жовтня 2009 року не було).

«Обгрунтування» КМУ зазначеної норми Порядку, наведене в його листах, свідчить про те, що уряд не вважає обгрунтованими названі тут норми Закону та Конституції України, яким суперечить ця норма. Проте це його переконання не дає йому права порушувати Закон. Це проголошено в ч. 2 ст. 19 та в ст. 92 Конституції України. В той же час ч. 1 ст. 29 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України» дає йому право виступити з ініціативою перед ВРУ про внесення змін до Закону, «обгрунтованих» ним. Виникає запитання: чому за сім років з моменту набрання чинності Законом уряд не наважився виступити з такою ініціативою?

Цього року надійшло два звернення до ВРУ з сигналами про продовження урядом порушень Закону та із запитанням про терміни приведення Порядку у відповідність до Закону, встановлені її рішенням від 01.12.09 р. Ці звернення містили також спростування «обгрунтувань» КМУ зазначеної норми Порядку і прохання продовжити контроль за виконанням урядом норм Закону та Конституції України. На жаль, контрольні функції ВРУ тепер знову звелися до перенаправлення наших звернень на розгляд КМУ. При цьому складається враження, що Верховну Раду не цікавлять результати розгляду, і вона доручає уряду ознайомити з ними лише громадськість, не вимагаючи копій для себе.

Водночас необхідно продовжити здійснення контролю за виконанням урядом Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», передбаченого ч. 13 ст. 85 Конституції України. Крім того, ухвалюючи Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», не можна допускати застосування постанов КМУ, які містять норми, що звужують права громадян, надані законами України, зокрема і гарантовані Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».