Україна, як відомо, не Росія, про що недавно нам повідав політик і за сумісництвом письменник, а Київ, отже, — не Москва. Якщо не так давно когось цей факт засмучував і змушував відчувати свою, як нині кажуть, меншовартість, то останнім часом у багатьох це викликає полегшення. Причина цього сумна для столиці наших сусідів — низка терористичних актів. І багато хто, щиро переживаючи за москвичів і співчуваючи з приводу загибелі невинних людей, ні-ні та й скаже: слава Богу, хоч у нас цього немає.
Та гучні розкати пролунали нещодавно й у нашій столиці. Вибух у будинку Дарницького районного суду засвідчив, що тероризм — явище зовсім не географічне чи геополітичне. На жаль, воно стало сумною прикметою нашого часу.
Що ж до Києва, то обстановку в місті найкраще знає той, кому це належить за службою, — начальник Головного управління з надзвичайних ситуацій Київської держадміністрації Віталій Пшеничний. У цілому, стверджує він, Україна, зокрема й столиця, не входить у перелік зон виникнення та ризику тероризму. Але, як засвідчив досвід, є окремі передумови й причини можливого здійснення терористичних проявів. Тому завдання формування ефективної загальнодержавної антитерористичної системи — актуальне.
Структурні підрозділи СБУ, Міністерство з надзвичайних ситуацій і Київська міська держадміністрація визначили перелік об’єктів, що можуть бути вибрані для скоєння терористичних актів, і встановили категорію їхньої уразливості в терористичному плані.
Навряд чи хто з киян хоча б одного разу не чув версію про можливе затоплення міста Київською ГЕС, що «нависла» над ним. Вона справді не позбавлена підстав, оскільки, за словами В.Пшеничного, основним джерелом гідродинамічної небезпеки для Києва є дамба Київського водосховища, що лежить за сім кілометрів північніше міста. При гіпотетичній руйнації дамби в зону можливого катастрофічного затоплення потрапляє велика частина територій Голосїївського, Дарницького, Деснянського, Дніпровського, Оболонського, Подільського, Печерського районів міста загальною площею близько 118 кв. км, на якій проживають 40 тис. чоловік.
Наступною за рівнем загрози групою для населення Києва можуть бути можливі аварії на 38 хімічно небезпечних об’єктах міста. На цих підприємствах у технологічних процесах використовуються небезпечні хімічні речовини — аміак, хлор, сірчана й соляна кислоти, які, в разі виникнення надзвичайних ситуацій або терористичних актів, можуть потрапити в навколишнє середовище і за короткий час — від 6 до 20 хвилин — створити зону хімічного забруднення в радіусі до 5 км, залежно від виду та кількості небезпечної речовини й метеоумов.
Крім того, на території міста Києва перебувають два радіаційно небезпечні об’єкти: ядерний реактор Національного центру Інституту ядерних досліджень НАН України та київський державний міжобласний спецкомбінат «Радон». Аварії на них можуть призвести до радіоактивного забруднення великої частини території Києва.
Меншою мірою, але все-таки тривожними є й 292 вибухонебезпечних і пожежонебезпечних об’єкти, які використовують у своєму виробництві легкозаймисті та небезпечні речовини: дерево, нафтопродукти, зріджений газ, фарби, лаки, дизельне паливо тощо. Та й такі життєво необхідні для міста і, здавалося б, не загрозливі для міста сфери, як складна мережа міського транспорту, а також потужний залізничний вузол, через який проходять потенційно небезпечні вантажі, не виключають можливості НП регіонального рівня на транспорті. Проте й це далеко не повний перелік уразливих у терористичному плані об’єктів. Місця масового скупчення людей, такі, як торговельні й розважальні центри, школи, вокзали, навчальні заклади тощо, залежно від мети терористичного акту, можуть бути вибрані його об’єктом. А їх у Києві — понад 3700.
Особливості фізико-географічних умов, наявність розвиненої промисловості, велика кількість транспортних комунікацій, потенційно небезпечні об’єкти на території міста, наявність об’єктів державного значення не виключає можливості здійснення терористичних актів у столиці України.
З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, у тому числі й внаслідок терористичних актів, у столиці — вперше в Україні — розроблена і вже затверджена Київрадою Концепція безпеки міста Києва. Відповідно до неї, здійснюється комплекс заходів для запобігання актам так званого технологічного й ідеологічного тероризму, зокрема проведено перевірку стану та охорони місць складування небезпечних хімічних речовин, що можуть бути використані під час терористичних актів. Рівень стійкості об’єктів, організація діяльності органів виконавчої влади із захисту населення та ефективність антитерористичного захисту перевіряються проведенням командно-штабних і спеціальних навчань. Під керівництвом регіональної координаційної групи антитерористичного центру при СБУ в м. Києві протягом 2001—2003 рр. було організовано тренувальні навчання на Київській ГЕС, в адміністративних будинках Верховної Ради, Київської міської адміністрації, на підприємствах «Київмедпрепарат», ТЕЦ-5, Деснянської водопровідної станції та інших техногенних-небезпечних об’єктів міста. Результатами (на час проведення навчань) координаційна група залишилася задоволена. Втім, нині, у світлі останніх подій, перелік необхідних заходів і скоординованих дій у прогнозованих ситуаціях значно збільшився.
І нарешті, постало питання про необхідність створення максимально дієздатної столичної служби порятунку. Як повідомив начальник головного управління надзвичайних ситуацій КМДА, уже підготовлено відповідний проект.
…Моя колега одного разу розповіла про проведений нею експеримент: у 12 шкіл вона пройшла без будь-яких проблем, називаючи себе то тіткою, то родичкою учнів. Ніхто жодного разу не попросив показати документи й не спробував провести її до потрібного класу. Нині з’явилася реальна надія, що охорона шкіл буде пильнішою.