«ПІРАМІДИ» ЖИТИМУТЬ ВІЧНО?

Явище, про яке йдеться, — не місцеве ноу-хау. І річ не лише в тому, що приклади чогось схожого зафіксовані і в столиці, і в Західній Україні, і в Одесі, а також мають перспективу спливти в Херсоні, Кривому Розі та в інших регіонах. У правоохоронних органів, які зіштовхнулися з нерозривними тенетами таких пірамід, є підстави припускати, що хвороба ця має зарубіжні корені.

Здавалося б, злощасні МММ, хопери та селенги мали б геть-чисто відбити в обивателя бажання відразу розбагатіти. Однак мастаки шити в дурні простаків не дрімають. Ось і з’являються в регіонах країни «піраміди». Звуться вони по-різному. Та суть однакова — людям пропонували зробити певний грошовий вклад, а потім, за умови залучення ще кількох новачків, їм обіцяли великі гроші...

Що ж до південного регіону, то, як розповів кореспондентові «ДТ» слідчий в особливо важливих справах прокуратури Миколаївської області Володимир Біоносенко, 1999 р. така «піраміда» була зафіксована в Одесі й від неї «відбрунькувався» невеличкий філіал у Миколаєві. Коли ця «піраміда», як їй і судилося, розвалилася, миколаївські корені розрослися, немов метастази. Тим паче що й за правилами цього розгалуженого бізнесу, який охопив чималу частину країни, якщо людина внесла вклад, скажімо, у тій-таки Одесі, а об’явилася в якомусь іншому регіоні, вкладів вона більше не платить, а лише втягує нові й нові жертви.

Нині правоохоронні органи Миколаївщини шукають організаторів новоявленої фінансової «піраміди», в яку, за найскромнішими підрахунками, було залучено понад 2 тис. чоловік. Гадається, насправді їх було значно більше. Як стало відомо, на чолі цього бізнесу стояли росіяни, які спеціально для цього прибули в Україну. Один із них (прізвище й особистість з’ясовуються) прибув до Миколаєва першим і оселився у співмешканки, яку, очевидно за особливі заслуги, і прилаштував в утворювану структуру касиром. Ну, а щоб було що рахувати, він винайняв офіс у центрі міста й підняв з архівів збережені списки членів одеської «гілки» «піраміди» у Миколаєві. А вже ті, як бджоли у вулик, поквапилися внести свій вклад — списки нових і нових потенційних жертв обману...

Пізніше, коли справу було налагоджено, прибув і другий росіянин. Його відрекомендували як представника ради директорів. Зрозуміло, що це «начальство» не могло не розуміти, що, всупереч їхнім розмовам про нескінченність, фінал усе-таки настане. І тоді постане запитання: а хто сидітиме? «Зітц-голову Фунта» — якогось Ш., який за порівняно невелику плату погодився представляти «піраміду», шукали недовго. Тим паче що й обов’язки його спочатку були дуже приємними.

Річ у тому, що той, хто потрапив у «тенета», мав здати 1900 доларів США. З них 300 призначалися тому, хто привів простака, 600 — тому, хто стоїть над ними, 150 — маркетинг-менеджеру і т.п. Загалом схема, типова для всіх пірамід. Та нас наразі цікавить доля ще 900 доларів, які, як пояснювали новачкам, підуть на добродійність.

Саме ці 900 доларів із кожного формально надходили до миколаївського Фунта. Саме він ніс приємну ношу добродійника (втім, як з’ясувалося, і вся організація була зареєстрована як добродійна). Які ж зворушливі листи подяки, підписані найвідомішими людьми міста, він отримував! І, що цікаво, цілком реальна допомога справді надавалася — гроші перераховувалися музеям, лікарням, інтернатам, госпіталям та іншим закладам, які їх потребували, — список таких довгий. Що ж, приємно, напевно, бути добродійником, якби не одне «але». З грошей, що виманювалися в людей, формально на добродійність призначалося 900 доларів із кожного, а насправді на добрі справи списувалося не більше кількох десятків гривень, та й то, як доводить слідство, інколи гроші просто формально списувалися на добродійність, а насправді йшли на оплату оренди залів для збіговисьок учасників «піраміди».

Втім, про прикрощі — згодом. Спочатку було суцільне свято життя. По Миколаєву нишпорили емісари в пошуках нових потенційних членів «піраміди». Вимоги були прості — контактність, лідерство, спроможність, цілеспрямованість. Що ж до останнього пункту, то йому надавали особливого значення. Кореспонденту «ДТ» довелося ознайомитися з деякими бізнес-планами підслідних, у яких цілеспрямованість жертв підтверджувалася так — хоче квартиру, бракує грошей, шукає кошти на розвиток бізнесу, будує будинок дітям і т.п.

На засідання, лекції, семінари треба було з’являтися добре одягненими, бажано у вечірнє вбрання. На початку заходу були обов’язкові оплески (як запевняють фахівці — це вже запрограмоване схвалення на підсвідомому рівні всього, що відбуватиметься). А відбувався ретельно відрежисований захід. Тут були лідери (на сцені), була група підтримки (у залі). Це вони першими аплодувати й підхоплювалися в екстазі, не забуваючи при цьому підводити новачків, примушуючи і їх викрикувати потрібні слова.

Вражаюча річ — у тенета закритої організації (адже не було жодних оголошень, неможливо було потрапити на ці «засідання» і сторонній людині, без рекомендації) потрапляли практично всі верстви населення, представники різноманітних професій. Коли кореспондент «ДТ» погортав списки членів «піраміди», проглянув залучені до справи фотографії, залишилося лише вигукнути — ба! Знайомі всі обличчя! Тому що там була представлена велика частина місцевого бомонду. У «тенета» потрапили працівники держадміністрацій різних рівнів, депутати, працівники правоохоронних органів, великі промисловці, відомі лікарі, директори престижних шкіл, популярних у місті магазинів, ресторанів, успішні адвокати, нотаріуси, спритні валютники.

Цю масу різних за статусом і становищем людей організатори афери умовно поділили на кілька категорій. Перша — КБ (кандидати в бізнесмени). Це ті, хто здав гроші і або нікого не залучив, або залучив лише одного. Друга — Б (бізнесмени) — ті, хто здав гроші й залучив по 2 чоловіка. І, нарешті, — маркетинги-менеджери. Вони розсаджували подружні пари, не допускаючи, щоб ті сиділи поруч, керували дозуванням інформації для новачків, вимагали від них бізнес-плани, залучали дедалі нові жертви, розробляли індивідуальний підхід до кожного, аж до «розстрочки», — мовляв, якщо немає грошей, донесете згодом... І люди «доносили», позичаючи в кого тільки можна. А коли прозрівали й намагалися говорити про повернення, отримували жорстку відповідь — гроші не повертаються, вони відробляються! Це означає — приведи членів своєї родини, знайомих, знайомих їхніх знайомих — і тільки тоді матимеш надію повернути свої кошти.

Втім, як стало відомо кор. «ДТ» із конфіденційних джерел, два факти повернення жертвам великих сум усе-таки були — це коли шахраї нарвались ну на дуже велике начальство. Що ж до інших, то долі деяких із них можуть послужити наукою для простаків. Шість осіб, потрапивши в тенета «піраміди» й заплутавшись у боргах, були на межі самогубства, і, щоб вивести їх із цього стану, довелося довго працювати психологам та психіатрам. Одна жінка, яка без чоловіка виховувала двох дітей, щоб вирватися з кабали, мусила продати те, що мала, — квартиру. Зареєстровано два смертних випадки від інфаркту. Одна 42-річна жінка, яка без чоловіка виховувала двох дітей, передчасно пішла з життя. Як розповіли її близькі, не змогла пережити, що не тільки сама була обдурена, а й підставила рідних.

Ось, виявляється, чим може обернутися «свято життя», влаштоване «доброзичливцями» з фінансових пірамід. Організатори їх домоглися свого, не тільки «знявши» із наївних миколаївців суму, за різними оцінками, від 500 тис. до мільйона доларів. А й тому, що нині, навіть перебуваючи у розшуку, хоч як дивно... мають майбутнє. Недаремно ж під час миколаївських гастролей сюди цілими автобусами привозили потенційних клієнтів із Кривого Рогу та Херсона. Що ж, прораховано було правильно — коли скінчиться бізнес у Миколаєві, вони знайдуть людей з інших місць, які й стануть базою для нових «пірамід». Як вони при цьому називатимуться — не важливо, головне — суть, а вона в усіх прикладах однакова — нажива за рахунок простаків.

До речі, як стало відомо кор. «ДТ», миколаївські слідчі в ході спілкування з колегами із Херсона вже отримали дані, що там організовується аналогічна «піраміда». У нас же за цією справою поки що заарештовано 7 чоловік (із них дві жінки були колись потерпілими в Одесі), дві — у розшуку й сотні проходять як потерпілі. Втім, від зловмисників їх відділяє лише дещиця: адже як інакше можна назвати людину, котра, щоб повернути свої гроші, «підставляє» двох інших?