Не все так погано?

Чи є якісь суто українські особливості, що в силі змінити нинішню модель системи правопорядку? Так, зокрема їх можна відшукати у минувшині — скажімо, колишній інституції десяцьких і соцьких.

За вікном вирує третє тисячоліття. Оскільки для сучасної людини комфортність проживання — чи не головна життєва «універсалія», держава має дбати про дотримання принципів цього комплексного показника, і про громадський спокій насамперед. На жаль, багато хороших ідей не впроваджено через відсутність чіткого законодавства. Приміром, на часі створення місцевої міліції, хоч дехто цього й не бажає. Того ж дільничного громада може й обирати на певний період, і відкликати, що відповідає традиціям ще князівських часів і козаччини. Та держава заклопотана «експериментами», мало схожими на законотворчі муки. Втім, деякі правоохоронці намагаються не припиняти розбудови. В прямому розумінні. У тому ми переконалися, побувавши в гостях у чільника міліції Полтавщини генерал-майора Михайла Цимбалюка.

Нещодавнє набуття статусу главку позитивно вплинуло на діяльність полтавської міліції. Такі зміни мають своє обгрунтування. Слід зважити, що у регіоні розташовані такі промислові гіганти, як КрАЗ, Кременчуцький нафтопереробний і Крюківський вагонобудівний заводи, Комсомольський гірничо-збагачувальний комбінат, що в державі не мають аналогів, 80% українських вуглеводнів нині видобувається саме тут. До того Кременчук, де є міське управління міліції, за кількістю населення вже майже догнав Полтаву. Клопотання про створення ГУ підтримав міністр і сприяв його становленню. Тим паче що штати майже не змінилися, а коштів на «реформу» пішло зовсім небагато.

Вражають масштаби перетворень і грандіозність планів, задуманих керівництвом міліції регіону. Деякі з них уже от-от запрацюють на повну силу. Михайло Михайлович особисто провів нам екскурсії по кількох новобудовах. Приміром, поруч з офісом главку зводиться велична споруда. Унікальний проект будівництва спорткомплексу почали втілювати у 1999-му, та вже на стадії формування залізобетонного «скелету» майданчик упав у виробничу «кому». На початку нинішнього року будівлю взялися реанімувати. Звісно, довелося переглядати інженерно-конструкторську, кошторисну документацію, вносити зміни у проект. 5 млн. гривень виділило МВС, частину коштів надала обладміністрація і спонсори.

«Ми хочемо все зробити за вимогами сьогодення, — зазначає пан Цимбалюк. — Там буде найсучасніший зал для гандболу, міні-футболу, волейболу і баскетболу (більш як 12-метрова висота стелі, три­буни для п’ятисот глядачів) із універсаль­ним покриттям, системою кондиціювання тощо. Тобто ми зможемо приймати зустрічі будь-якого рівня, навіть міжнародного. На вершині фасаду розміститься великий плазмовий екран, яким транслюватиметься все, що відбувається у залі, також там демонструватимуть сюжети, підготовлені нашою прес-службою. Змон­туємо й інформаційне табло. Плануємо відкрити у комплексі тренажерний зал та ДЮСШ. Народження спорткомплексу цьогоріч стане головним із кроків до поліпшення іміджу міліції, адже ми заявляємо: правоохоронці не лише викривають злочинців, а й підтримують національний спорт, дбають про фізичне і моральне здоров’я співгромадян. Наступним етапом у спортивній царині стане реконструкція у 2009-му стадіону «Динамо», де треба встановити системи дренажу і підігріву та встелити нове покриття».

Також наприкінці року, після перебудови колишніх казарм зенітно-ракетного училища, введуть у дію нове приміщення Полтавського міськуправління, куди передислокують і слідче управління. У черговій частині оператори спостерігатимуть за ситуацією практично в усьому місті — інформація з 68 камер стеження виводитиметься на монітори. В підвалі ж обладнають сучасний мультимедійний тир.

Протягом двох років розраховують отримати не менше ста квартир для правоохоронців. До того ж є домовленості про виділення площ для спорудження такого житла у Миргороді і Кременчуці, де вже навіть знайшли інвестора. Та найперше треба інвентаризувати квартирну чергу в Головному управлінні, бо й досі немає ясності щодо її «розмірів».

«З Полтавською і Кременчуцькою міськ­радами ми активно співпрацюємо в питанні облаштування вулиць та доріг «тривожними кнопками» виклику міліції (вже є 125) й відеокамерами спостереження, — продовжує Михайло Михайлович. — До кінця року в обласному центрі встановимо ще 50 таких камер. Днями я брав участь у презентації кременчуцької системи, що допоки налічує десять «міліцейських вічок» на найвелелюдніших місцях. Якість передачі візуальної інформації просто вражаюча — можна з легкістю впізнавати людей в обличчя. Міс­цева влада йде назустріч нашим починанням. Єдине — треба вносити зміни до законодавства, аби отримані камерами стеження дані розглядалися як повноцінна доказова база. Міліція не повинна, ніби Фігаро, перебувати водночас у кількох місцях і чатувати на якийсь інцидент, адже з допомогою технічних новацій можна досягти кращого результату».

Поки ми розмовляли з паном Цимбалюком, надійшло термінове повідомлення — хтось підпалив райсуд у Гребінці, і генералові довелося вирушати на західну околицю регіону. Зустрілися ми з начальником главку вже увечері.

«Для області це безпрецедентний випадок, коли вночі приміщення суду закидали пляшками із запальною сумішшю — добре, що будівлю вдалося врятувати, і вогонь не завдав катастрофічних наслідків, — мовить співрозмовник. — У результаті професійних дій працівників карного розшуку області і слідчо-оперативної гру­пи, очолюваної мною, вдалося затрима­ти підозрюваного, який нещодавно проходив обвинуваченим за однією з кримінальних справ і вирішив помститися. Нині палія направляють на експертизу, чи може він відповідати за скоєне. На перший погляд, той несповна розуму, але діяв підпалювач доволі свідомо і навіть публічно, — ще у судовому засіданні висловлював незгоду з ухваленим рішенням, погрожуючи «пустити півня». Втім, цей виїзд засвідчив: районна міліцейська ланка ще перебуває у такому стані, що її, умовно кажучи, треба підстьобувати. Хоча за останні 15 років нині у нас найменший некомплект — усього 3%».

Якщо повернутися до справ рутинних, слід зазначити, що в області триває повна інвентаризація нафтогазовидобувного господарства регіону та свердловин зокрема. У Новосанжарському районі одна з англійських фірм зацікавилася питанням оренди землі для сільськогосподарського використання. Коли ж вони почали детально вивчати інші потенції полтавських нив, виявилося, що під ними течуть вуглеводневі «ріки», і нафту можна добувати мало не з колодязя! З допомогою правоохоронців вдалося зрозуміти інтерес закордонних господарників і таки умовити їх працювати в аграрній галузі, виділивши їм інші площі, вже без «паливно-мастильного додатку». Втім, ділки з Великої Британії не полишили надій розробити «Український Кувейт» і вже навіть створили для того СП.

«Я і не думав що нам так складно буде проводити інвентаризацію, яку сподіваємося завершити до кінця верес­ня, — говорить Михайло Цимбалюк. — Ни­ні ми таку роботу виконуємо в кожно­му районі, за рішеннями сільрад, де виділялася земля, на якій підставі і з якою метою. Вже сьогодні стало відомо, що подекуди надавалися площі у заповідних зонах. В області діє кілька іноземних фірм, що видобувають нафту і нині переглядаються ліцензії на рівні Міністерства охорони навколишнього середовища — міліція працює спільно з їхніми фахівцями. Нам небайдуже, в якому стані залишаться землі після інтенсивного їх використання. З успіхів слід відзначити те, що вдалося відчутно знизити кількість характерних для Полтавщини крадіжок нафтопродуктів. Такі випадки нині є поодинокими — навіть відпала потреба утримувати міліцейський підрозділ, що патрулював і вартував нафтогазопроводи від атак кримінальників. Цьому посприяло встановлення техніки, що визначає місце несанкціонованого відбору вуглеводнів. Сьогодні у нас на штрафмайданчиках є чотири бензовози, які перевіряють щодо причетності до нелегального обороту нафтопродуктів. Звісно, це мізер й не ті масштаби розкрадань, що вирували тут недодавна».