НЕ МАЙ СТО ДРУЗІВ, А МАЙ ОДНОГО — МІЛІЦІОНЕРА

Таку установку нам інколи диктує багата на парадокси українська дійсність. Не забувся ще грандіозний скандал із силовим захопленням російського бізнесмена К.Григоришина, як вибухнула інша корпоративна криза. І в її розв’язанні одна зі сторін знову відвела працівникам міліції ключову, хоча й малопочесну роль. Правда, до вкладання конкурентів «мордою в асфальт» поки що не доходить, але інтрига почалася багатообіцяюча...

Для нашого перехідного періоду від соціалізму до ринку зав’язка цієї історії залишається досить типовою. У давні ще часи працювало таке собі науково-виробниче підприємство «Медінжсервіс». Сама назва свідчить про спеціалізацію: модернізація й інжиніринг підприємств та установ охорони здоров’я.

Оскільки в давні часи «Медінжсервіс» був монополістом, про наявність замовлень особливо тривожитися не доводилося. Тим паче що оплачувалася робота в основному з бюджету. Проте з роками на ринку послуг з’явилися «зубаті» конкуренти, а бюджетне фінансування скоротилося до тоненького струмочка. І в середині 90-х підприємство, приватизоване й перетворене на закрите акціонерне товариство (ЗАТ), отримало повну свободу, а отже, і повну відповідальність за результати свого господарювання.

Результати, проте, виявилися не блискучими. У ринкових умовах попередньому керівництву, як повідомляла преса, налагодити прибуткову роботу не вдалося.

Можливо, стагнація «Медінжсервісу» тривала б ще багато років, але занепадаюче підприємство впало в око досить відомій у Києві інвестиційній компанії «Сократ». Торік вона скупила понад половину акцій цього підприємства: фізичні особи віддали перевагу синиці в руці замість обіцяного дирекцією «Медінжсервісу» журавля в небі.

Відомо, що грамотно організувати справу можуть лише сучасні кваліфіковані менеджери. А поставити таких на чолі підприємства власникам контрольного пакета не вдалося. Спроби ж провести збори акціонерів, аби переобрати керівництво, блокувала меншість із директором, який залишався на чолі підприємства ще з радянських часів.

Оцінивши ситуацію, мудрий «Сократ» продав контрольний пакет іншим інвесторам. Ті, отримавши понад 51 відсоток акцій ЗАТ, пред’явили свої законні права на управління підприємством. Після багатомісячних переговорів та умовлянь більшість 16 січня 2004 року провела-таки збори акціонерів і призначила нове керівництво. Що стосується суперечки між двома групами акціонерів, то її розв’язав Господарський суд Києва, підтвердивши правомочність зборів акціонерів і законність їхніх рішень.

Маючи на руках чинне та обов’язкове до виконання рішення суду, нове керівництво, здавалося б, могло розпочати санацію підприємства, і всі були б задоволені. Адже підприємства, які працюють, на відміну від «заморожених», — це робочі місця, зарплата, соціальні відрахування і податки в бюджет.

Нові керівники з участю державного виконавця ввійшли в будинок підприємства «Медінжсервіс» і розмістили там свою охорону з п’яти осіб. Правда, печатку й документи попередники передавати відмовилися, що й було зафіксовано відповідним актом. На цьому, власне, і закінчився цивілізований етап відносин протиборчих сторін.

Отже, нове керівництво ЗАТ «Медінжсервіс» розмістилося в будинку на цілком законних підставах, отож скасувати рішення зборів і суду просто так не можна.

«Але якщо дуже хочеться, то можна» — такий принцип у нашій країні спрацьовує, на жаль, занадто часто.

Вичерпавши правові аргументи, прибічники колишнього директора (який чомусь колишнім себе зовсім не вважає) вдалися до відомого методу «проти лома нема прийому». Щойно нова дирекція (під кінець робочого дня 18 лютого) залишила офіс, у будинок силоміць увірвалося близько двох десятків здорованів в уніформі без розпізнавальних знаків. Вони заблокували нечисельну охорону, замкнули двері й вікна (дві доби заблоковані охоронці ЗАТ «Медінжсервіс» сиділи без води та їжі).

Коли нове керівництво зателефонувало до міліції, а заодно спробувало з’ясувати, хто вони такі, яке мають право тощо, хлопці в уніформі заявили: вони виконують завдання і ніяких пояснень давати не збираються (правда, потім усе-таки вдалося дізнатися, що будинок захопила приватна охоронна структура «Реалітет», чиїми засновниками є колишні працівники Управління внутрішніх справ).

Як повелися співробітники компанії «Медінжсервіс»? Так, як і належить поводитися в правовій державі, тим паче що на руках у керівництва компанії — усі потрібні документи, котрі підтверджують право власності та правомочності самого керівництва. Це лише бандити в даній ситуації могли б керуватися принципом «Проти лома нема прийому, окрім іншого лома» і найняти 200 чоловік для виселення загарбників із будинку з допомогою грубої фізичної сили. А порядні люди звертаються до міліції...

Уявіть собі: вашу квартиру силоміць захопила група невідомих. Ви телефонуєте за всіма міліцейськими телефонами, а у відповідь — нічого. Тоді ви прибігаєте в райвідділ міліції, розміщений за двісті метрів від вашої квартири, і кричите «караул, грабують!». У відповідь спочатку у вас вимагають пред’явити документи на право користування квартирою, які вранці цього ж самого дня вже уважно вивчили й визнали цілком легітимними. Потім вас (голову правління компанії «Медінжсервіс» Олександра Шарапанюка) змушують писати розлоге пояснення (?), а тим часом із бандитами цілком миролюбно, навіть доброзичливо спілкується заступник начальника Печерського РВВС УМВС м. Києва. Саме таку картину побачили нові керівники підприємства, повернувшись із райвідділу.

Але дивна поведінка правоохоронців на цьому не закінчилася. У відповідь на письмову заяву про захоплення чужої власності й самоправність міліція відмовчувалася і відмахувалася. Скарги на бездіяльність районних правоохоронців сторона, що постраждала, подала спочатку в міське управління внутрішніх справ, потім — безпосередньо в міністерство. Потім — у районну й міську прокуратуру. Було також звернення до прокурора міста народного депутата України Володимира Стретовича з проханням терміново розібратися і відновити законність та правопорядок.

Правда, через два місяці в будинок прибув державний виконавець, який зажадав виконати чергове рішення суду про легітимність нового керівництва та про негайне звільнення будинку «від будь-якої невідомої охорони, крім тієї, яку призначило нове керівництво». Але працівники міліції, що супроводжували судового виконавця, і пальцем не поворушили для виселення самозванців та встановлення законності.

Ось чому колишня дирекція досі перебуває в будинку і спокійно виводить із підприємства активи: нерухомість, фінансові ресурси тощо. Законне керівництво підприємства зажадало від прокуратури порушити кримінальну справу за фактом незаконного захоплення приміщення. Але й тут отримало прямо протилежний результат: кримінальну справу порушила не прокуратура, а Печерський райвідділ і з приводу нібито незаконного обмеження дій колишнього керівництва підприємства. А 5 травня слідчий приймає постанову... про накладання арешту на всі акції ЗАТ «Медінжсервіс».

Ось уже кінець травня, а будинок ЗАТ «Медінжсервіс», як і раніше, перебуває під охороною здорованів в уніформі без розпізнавальних знаків. Ані законне керівництво підприємства, ані його працівників та акціонерів у будинок не впускають. Лише представників міліції, котрі ввійдуть, поговорять, усміхнуться і підуть у своїх справах...

«Це означає, що органи правопорядку використовуються визначеними силами як інструмент у корпоративній боротьбі, — таку заяву зробили керівники ЗАТ «Медінжсервіс».

Ось звідки виникла, перефразована під київські реалії, приказка про друзів: не май сто друзів, а май одного — але міліціонера. Причому, як ми бачимо з лихих пригод ЗАТ «Медінжсервіс», — мати треба не рядового, а дуже впливового міліціонера.

І доки діють такі установки, важливі розмови про прискорення економічного розвитку, про залучення інвестицій в Україну залишаться лише розмовами, якими тішать себе (та обманюють нас) наші високі керівники.