НАС ТРУЯТЬ І ДУРЯТЬ

Чи можна у звичайному, а не «фірмовому» магазині, тим паче в численних і різноманітних кіосках та «забігайлівках», купити спиртне, яке відповідало б хоч якимсь стандартам? Факти свідчать, що в Миколаєві шанси придбати за свої гроші нормальний товар певного призначення досить низькі. На одному з засідань координаційної ради з питань регулювання виробництва та обороту алкогольних напоїв і тютюнових виробів (є й такий) відзначалося, що в Миколаївській області близько 2800 суб’єктів підприємницької діяльності мають ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями. Ясно, що за такого розмаху торговельної діяльності департаменту, покликаному контролювати виробництво та оборот підакцизних товарів, — як, утім, і решті контролюючих органів,— установити хоч якийсь контроль над порядком досить важко. Та, попри всі труднощі, таки вдалося виявити, що в кожному четвертому торговельному підприємстві з уже згадуваних майже трьох тисяч реалізується фальсифікована продукція. Але це — тільки виявлено. А скільки порушників насправді, знають тільки ті страждальці, які, собі на лихо, хильнули дешевого, та аж ніяк не безпечного спиртного. До того ж ідеться про підприємства, які мають ліцензії. А час від часу виявляється, що торгують спиртним багато суб’єктів, котрі не мають на це права. У них фальсифікат узагалі на першому місці.

Останні події на податковому фронті, коли з’ясувалося, що з поповненням бюджетів різних рівнів є проблеми, стимулювали в підрозділу податкової міліції підвищення інтересу до сфери виробництва та реалізації лікеро-горілчаних і тютюнових виробів. Ціла серія викриттів свідчить, що хвороба досить-таки задавнена, а чверть обороту цієї продукції, за найскромнішими підрахунками, проходить у «тіньовій» сфері. Протягом першого півріччя нинішнього року податкова міліція вилучила близько 2 тис. фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів на суму 116 тисяч грн. «Улов» на тютюновому «потоці» теж чималенький і тягне майже на 40 тис. грн. Вилученням товарів, що продаються незаконно, не обмежилося. Порушено 26 кримінальних справ, із яких у суди направлено понад десять.

В одному з миколаївських магазинів, приміром, виявили близько сотні пляшок коньяку з торговою маркою відомого херсонського виробника ВАТ «Таврія». Проте ця солідна марка до вмісту пляшок не була причетна. Працівники податкової міліції, зафіксувавши факт прийому торговими працівниками фальсифікованої продукції, на цьому не зупинилися (як це зазвичай відбувається при перевірках менш оснащених відомств). Тим паче що торговці пред’явили документи про те, що взяту ними для реалізації продукцію справді виготовлено в місці, зазначеному на етикетці. Треба було розбиратися як із продавцями, так і з їхнім постачальником. У результаті оперативно-пошукових заходів останнього знайшли. Ним виявилася громадянка П. З’ясувалося, що вона скуповувала спиртну рідину, схожу на коньяк, із підробленими марками акцизного збору на ринку в місті Нова Каховка Херсонської області. До речі, там же міститься й ВАТ «Таврія», аж ніяк не причетне до виготовлення фальсифікату. Щодо документів про законне походження продуктів, то їх було вміло сфальсифіковано.

Треба сказати, що фальсифікований коньяк із посиланнями на торгову марку ВАТ «Таврія» посів важливе місце в роботі правоохоронних органів. Приблизно водночас за ознаками цього злочину затримано громадянина П., який продавав на ринку «Сігма-спорт» у Миколаєві спиртну підробку з маркою «Таврії». Фальсифікатор розгорнувся на повну котушку. Продавав пійло і на розлив, і в пляшках. З’ясувалося, що цей, перепрошую, коньяк, як, утім, і ряд інших, менш знаменитих напоїв, продавець скуповував на ринку села Козацьке Херсонської області. 567 пляшок фальсифікованого коньяку торгової марки «Таврія» виявили і в громадянина Г. Використовуючи гараж в автокооперативі (там виявлено 267 пляшок «Таврії», опечатаних незаконно виготовленими марками акцизного збору), він організував жваву торгівлю і брав за підробку таку саму ціну, як за справжній коньяк. І, знов-таки, сліди ведуть в один із населених пунктів Херсонської області, що неподалік відомого ВАТ «Таврія».

На прикладі підробки коньяку Херсонського підприємства добре видно, що по суті «тіньовий» ринок фальсифікату в умовах не дуже активної боротьби з ним розрісся і утвердився. Серед «тіньових» ділків з’явився розподіл праці, ціла система взаємозв’язків. Навколо підприємства виникли своєрідні «оптові точки», у яких дилери-постачальники роздрібної мережі купують фальсифіковану продукцію й реалізують її у торгових точках сусідніх областей. Утім, не тільки сусідніх. Місця «оптової» торгівлі розкидано неподалік «Таврії» зовсім не випадково. По-перше, на таких ринках, якщо дуже поталанить, можна купити за нижчу від магазинної ціну рідину, близьку до тієї, яка випускається на відомому підприємстві. Вона відрізняється від магазинної лише тим, що крадена і, так би мовити, нефіксованої якості. Оскільки невідомо, на якому етапі технологічного процесу їй «зробили ноги». По-друге, велику роль відіграє і психологічний чинник. Здавалося б, більшість споживачів рідини, яку пропонують як коньяк, мали б розуміти, що це пійло до підприємства не має жодного стосунку. Та позаяк його продають неподалік місця виробництва справжнього коньяку, то розповсюджувачі фальсифікату, і тим паче їхні жертви, свято вірять, що коньяк справжній, таким чином, всі разом вони обманюють державу, позбавляючи надходжень від податку. Осліплені відносно низькою ціною, покупці не хочуть помічати очевидного — дурять, виявляється, усе-таки їх, підсовуючи замість витриманого коньяку розведений зафарбований ароматизований спирт не найкращої якості.

У незаконному розповсюдженні тютюнових виробів прозирає така сама тенденція — взаємний обман влаштовує обидві сторони. Працівники податкової міліції затримали і порушили кримінальні справи на кількох громадян Миколаївської області. Показово, що більшість їх промишляли у потязі «Москва — Одеса». Ні, вони не курсували в жодне з цих міст. Їхній шлях лежав на привокзальний ринок станції Конотоп. Там, виявляється, йде жвава торгівля російськими контрабандними сигаретами. Звідти вони розходяться по всій Україні невеличкими партіями. У громадянки К. із Вознесенська виявлено 7500 пачок сигарет «Прима-класик» на загальну суму 2625 грн. Ще один продавець контрабандного товару з села Яструбинового Вознесенського району працював масштабніше. У нього вилучено 14300 пачок сигарет на суму 6620 грн. Донедавна на таку відносно дрібну контрабанду наші правоохоронні органи дивилися крізь пальці, як утім, і на бабусь, які з більшим або меншим успіхом мало не цілодобово торгують сигаретами по всій країні — від блоку до окремої штучки. І те, що останнім часом правоохоронці вживають жорсткіших заходів, мабуть, виправдано. Затримана з контрабандним товаром громадянка К., виявляється, вже мала справу з контролюючими органами. Доти її вже двічі підловлювали на контрабанді. І обидва рази відбулася притягненням до адміністративної відповідальності. Порівнюючи успіхи продавщиці контрабандної продукції, можна дійти висновку, що вона, як хвацький купець, щоразу нарощує оборот. Починала з кількох тисяч пачок сигарет, а тепер майже в десять разів збільшила одноразовий оборот. Її товар — не тільки в рідному Вознесенську, а й на ринках Арбузинського, Єланецького та Братського районів.

Думається, порушення кримінальних справ на невгамовних розповсюджувачів контрабанди, як, утім, і на виробників та реалізаторів сумнівної якості пійла, що його видають за напої відомих торгових марок, цілком справедливе. Адже ліберальне ставлення до «вуличної» торгівлі сигаретами, до розповсюдження «дешевого» фальсифікованого спиртного, по суті, — ланки одного ланцюга загального обману. Коли, з одного боку, всі ми разом дружно оплакуємо наш хронічно дистрофічний бюджет, якого не вистачає інколи на найнеобхідніші статті, а з другого боку — крізь пальці дивимося на «пустощі» з контрабандними сигаретами, радіємо двом-трьом гривням, «виграним» від придбання сумнівної бурди замість перевіреного напою. Тож нас дурять, буває, навіть труять, а ми й раді...