Організована злочинність на Волині — у майже найменшій області України — стала галуззю економіки, і це слово сміливо можна не брати в лапки. Складові цієї галузі — вбивства на замовлення, контрабанда, терор, рекет, шантаж, наркотики... Злочинність уже давно вийшла за межі соціального явища і стала «тіньовою державою» зі своїм населенням, армією, некоронованими королями, економікою та судом. Час від часу в цій «державі» фігурують представники силових структур — від колишнього начальника обласного управління юстиції до лейтенанта міліції. Вони періодично починають показову боротьбу з корупцією — самі з собою.
Далі піде мова про викрадання легковиків як про буденне явище. За їх кількістю область з мільйонним населенням уже давно й міцно утримує першість в Україні, на 200 відсотків перевищуючи середні показники по країні. Автомобілі викрадали в колишнього обласного прокурора, глави Рожищенської райдержадміністрації, двох редакторів місцевих газет, високих міліцейських чинів.
Колишній співробітник правоохоронних органів із села Буяни, що неподалік Луцька, Сергій Халіменко одного ранку не знайшов у гаражі свого «Ауді-80». Він не поспішав у міліцію з заявою, оскільки знав, що через кілька днів його «знайдуть». Так воно й було: невдовзі до двору потерпілого підрулював автомобіль, два чоловіки відрекомендувалися співробітниками міліції й повідомили, що знають, де сховано пропажу. Ось тільки за неї треба заплатити певну суму. Роззираючись, вони запропонували Халіменку продовжити розмову в обласному управлінні МВС. В одному з кабінетів цього похмурого будинку ударили по руках: 900 доларів — і машину буде повернуто. Але колишній співробітник міліції не поспішав позичати гроші на викуп власного автомобіля, а вирішив звернутися в СБУ.
Їх заарештували в березні нинішнього року під час проведення співробітниками СБУ спільно з Управлінням внутрішньої безпеки розслідувань ГУБОЗ МВС України оперативного заходу. «Передача» обумовленої суми мала відбутися поруч із готелем «Україна» в самісінькому центрі міста. Співробітники вищезгаданих структур уважно стежили за моментом «вручення» грошей, але той, хто взяв їх, несподівано зник у велелюдному натовпі. Довелося стежити за автомобілем, у який сіли Халіменко та другий вимагач. Автомобіль стояв за 20 км від Луцька на автостанції райцентру Рожище. Невдовзі сюди під’їхав і міліціонер, котрий узяв у Халіменка гроші...
Минулого тижня в Луцьку під головуванням судді Віри Калиновської було завершено розгляд кримінальної справи щодо старшого лейтенанта міліції Ігоря Касянчука, капітана міліції Валентина Кінаха й жителя Луцька Анатолія Міщука. Обидва офіцери міліції працювали у відділі МВВС України у Волинській області по боротьбі з... злочинними проявами, пов’язаними з крадіжками, зокрема й викраданнями автомобілів. На момент затримання у Касянчука було з собою триста доларів, номери банкнот збіглися з записаними. Решту — 600 доларів — він нібито передав Міщуку — агенту з «пошуку» крадених авто.
На суді Касянчук змінив свідчення, зробивши заяву, що Міщук ні в чому не винен. Як з’ясувалося, офіцер карного розшуку злякався закоренілого злодія й викрадача автомобілів. Змінивши свідчення, Касянчук пояснив, що насправді 600 доларів було передано іншому чоловікові, у якого Касянчук викуповував автомобіль. При цьому він указав йому на несправності автомобіля, і той повернув йому 300 доларів. Гроші нібито призначалися для повернення власникові «Ауді» як компенсація за несправність.
Свідчення Касянчука спростувати було нічим, і суду довелося вивести Міщука з цього епізоду, хоча той був ініціатором викрадення автомобіля Халіменка. Його не раз притягували до кримінальної відповідальності за «автомобільні» справи, але з різних причин він уникав покарання. Проте його вину було доведено в суді за іншим епізодом викрадення автомобіля: у квітні 1999 року він із групою невстановлених осіб вимагав у жителя Луцька Олександра Лесика — директора Інституту культури і мистецтв Волинського державного університету — 3000 доларів США за повернення автомобіля «Мерседес-230 Е». Вимоги супроводжувалися погрозами, що в разі невиконання автомобіль буде спалено. Через кілька днів Міщук одержав від власника автомобіля трохи меншу суму — лише... 2300 доларів. Але й цього разу Міщуку вдалося уникнути покарання, хоча вироком суду його було засуджено на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Суд взяв до уваги, що на утриманні молодого батька двоє неповнолітніх дітей, і звільнив його від відбування покарання.
Обидва офіцери міліції за рішенням суду отримали по п’ять з половиною років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вони ж заплатять потерпілому понад 3000 гривень за матеріальну й моральну шкоду.
Яка ж мораль вищевикладеного? Цілком очевидно, що злочинне угруповання з викрадання автомобілів у Луцьку має надійний «дах» у правоохоронних органах. У цьому в місті ніхто не сумнівається. Під час суду часто звучав правовий термін «невстановлені особи». Ясна річ, знайти неповнолітнього злодія, котрий поцупив із прилавку флакон дезодоранту, значно простіше, ніж вплутувати у справу людей у погонах та луцьких «авторитетів». Їх, імовірно, дуже багато, але волинські правоохоронці не визнали за потрібне зайвий раз виставляти це всім на огляд: і без того про волинський «автомобільний клондайк» завдяки Інтернету відомо всьому світові.
Що стосується досі не розкритого зухвалого вбивства у під’їзді власного будинку начальника Луцького МВВС полковника Сергія Швачки, то, як було повідомлено недавно на прес-конференції в обласній прокуратурі, інтенсивно відпрацьовується версія, що його застрелив... міліціонер. Прибулий із Криму полковник хотів покласти край такого штибу «автобізнесу» на Волині, водночас позбувшись випадкових людей у лавах луцької міліції. За неповних два місяці він звільнив понад сорок чоловік, зокрема одинадцять офіцерів. На запитання про мотивацію звільнень покійний нині полковник відповів в інтерв’ю «ДТ»: «За цілковиту профнепридатність, алкоголізм, втрату честі українського міліціонера, систематичне невиконання службових обов’язків...». Борець за чистоту міліцейських лав повернувся в Крим у цинковій домовині, а злочинний світ міста відповів на це нечуваним сплеском злочинності: з початку нинішнього року в Луцьку зареєстровано 178 випадків викрадання автомобілів. За такий самий період минулого року аналогічних випадків було 108. Але це лише вершина айсберга, адже більшість потерпілих про викрадання не заявляють, побоюючись розплати...