Комунальники сльозам не вірять. І виселяють боржників

На Львівщині прецедент: на підставі судового рішення Шевченківського районного суду міста Львова описали двокімнатну квартиру для подальшої реалізації за комунальні борги. Унікальність випадку в тому, що в цій квартирі мешкають двоє неповнолітніх дітей. За збігом обставин трапилося це напередодні Дня Конституції України.

ЛКП «Збоїща­408» мало всі підстави подати до суду на мешканку будинку, що на вулиці Чигиринській, 13, Марію К. Загальний борг за квартирну плату та комунальні послуги досяг 46 тис. грн. Починаючи з 2007 року жінка жодного разу не розрахувалася за комунальні послуги. Пояснювала, що ніхто з мешканців квартири не працює, що має двох неповнолітніх дітей. Єдиним джерелом доходів сім’ї є її невеличка пенсія.

«Якщо я сплачу 500 грн. за комунальні послуги та квартиру, то чи зможу прожити за 200 грн.?» - запитує вона.

«9 березня 2011 року набрав чинності Закон України про виконавче провадження в новій редакції, яким передбачено: якщо сума боргу перевищує десять неоподатковуваних мінімумів (9 тис. 600 грн.), можна звернути стягнення на єдине житло. Передусім стягнення звертається на рухоме майно та майно у квартирі. Проте у квартирі будь­якого майна ми не побачили, отже, залишається нерухоме майно», - каже головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Наталія Баїрова.

І справді, що могло зацікавити в цій квартирі державних виконавців? Три старі ліжка, стіл, шафа, стільці. І стіни, що давно не бачили ремонту. «Ми пропонували дочці боржниці роботу двірника, проте вона відмовилася. Сказала, що для неї це не престижно», - каже директор ЛКП «Збоїща­408» Володимир Івашків.

На запитання, що робитиме, якщо квартиру таки продадуть за борги, Марія К. відповіла: «Мені з двома малими дітьми вистачить і однієї кімнати, а старші нехай думають про себе самі. Вони ж мені не допомагають».

Проте є відчуття, що сім’я Марії К. справді не відає, в якому часі живе. Адже дорослі діти цілком могли б допомогти матері позбутися боргів за комунальні послуги. Та й сама вона могла б іще працювати.

«Не беруть, - відповідає жінка. - Я й сама рада б. Хоч зараз пішла б двірником».

Як підтвердили у Шевченківській районній адміністрації, з роботою в них справді складно. Боржників у районі багато, а КП мало. До того ж там очікується скорочення персоналу.

Утім, до 46-­тисячного боргу причетне й саме ЛКП «Збоїща­408». Щомісячно сім’я Марії К. отримує до сплати суму, яка перевищує норми здорового глузду. Ось, наприклад, рахунок за травень цього року: холодна вода - 143 грн., гаряча вода - 337 грн., центральне опалення - 127 грн., квартирна плата - 82 грн. Це - влітку. При цьому у квартирі фактично проживають двоє людей - Марія К. та одна з її дочок. Малолітні діти навчаються у школі­інтернаті. Оскільки у квартирі відсутні лічильники на воду, то рахунки їм вис­тавляють «по повній програмі».

За словами Марії К., колишній начальник ЛКП обіцяв їй як багатодітній матері встановити лічильники безплатно, але слова не дотримав.

Про арешт квартири, в якій зареєстровані двоє малолітніх дітей, начальник відділу у справах дітей Шевченківської райадміністрації Світлана Скобало діз­налася від кореспондента DT.UA. За її словами, діти не винні, що дорослі наробили боргів. Згідно із законом ніхто не має права позбавити дітей не те що права власності, а й права користуватися квартирою. Про те, щоб позбавити дітей житла і мови не може бути.

За великим рахунком, вважають у Національній федерації профспілок, влада повинна бути послідовною. Підписані президентом України Віктором Януко­вичем законопроекти, згідно з якими недержавним підприємствам ПЕК списується майже 25 млрд. грн. боргу, суперечать будь­яким принципам соціальної справедливості. Щоб відновити ці принципи, Україні потрібен закон, який списує борги громадян за житлово­комунальні послуги і гарантує ліквідацію заборгованості із зарплати.

Та що буде, коли справа таки дійде до реалізації квартири? Не сьогодні. Через рік­три, коли діти досягнуть повноліття? Безвідповідальність матері та її дорослих дітей очевидна. Нічим не краща й влада. Людей довго привчали, що можна не оплачувати послуги. Що не вибори, то суворіше лунали застереження: не відключати, не штрафувати... Тож вони й вирішили, що так триватиме і надалі.

«Цілком можливо, що після реалізації квартири на торгах колишнім її власникам мало що залишиться, - каже заступник директора агентства нерухомості «Росан­Довіра» Вадим Ващук. - Із суми, за яку буде реалізовано квартиру, 10 відсотків піде державній виконавчій службі. Якщо борг не зросте, то 46 тис. грн. перерахують ЛКП. Решту віддадуть колишнім власникам квартири. Що вони робитимуть із цими грошима, нікого не цікавить - куплять однокімнатну квартиру чи витратять їх якось інакше».

А ось що каже заступник міського голови м. Львова Олег Синютка: «Львів входить до п’ятірки міст, де проблема заборгованості за комунальні послуги найменш гостра. Жителі заборгували місту 47 млн. грн. Якщо говорити про засоби впливу на боржників, то чинне законодавство надає можливість арештовувати квартири, вилучати майно і реалізовувати його для погашення заборгованості. Це стосується як рухомого, так і нерухомого майна. Але, попри всі виграні міською радою суди, місто не продало через аукціон жодної квартири. Щойно справа доходить до їх реалізації, мешканці відразу знаходять можливості погасити комунальну заборгованість. Крім того, будь­яка сім’я має змогу відтермінувати оплату заборгованості. За відповідним договором малозабезпечені сім’ї отримують субсидії. В даному разі йдеться про злісних неплатників за комунальні послуги».

Із заступником міського голови важко не погодитися. Послуги потрібно оплачувати. Та це лише одна ланка проблеми. З допомогою субсидій, відтермінування боргів її неплатежів не розв’язати. Людям потрібно дати можливість самим вибирати ті послуги, які вони спроможні оплачувати.

«Причин виникнення боргів чимало, - вважає голова Асоціації платників податків Львівщини Теодор Дяків. - Якщо ж говорити про причини, породжені владою у Львові, то серед найпоширеніших - гальмування процесу встановлення лічильників (оплата за нормами споживання в рази більша), відмова в реєст­рації засобів обліку - свідома (це зазначено в офіційному поданні прокуратури м. Львова), дезінформація споживачів щодо можливості відмовитися від окремих послуг ЖЕКів чи встановлення системи альтернативного опалення, неправомірні вимоги до адміністрацій ЖБК, ОСББ та відомчих будинків здійснювати збір коштів за спожиті мешканцями послуги, пропонування споживачам незаконних кабальних договорів, що було встановлено в лютому цього року. До того ж - видання Департаментом житлового господарства та інфраструктури ЛМР незаконних наказів про запровадження окремих платних комунальних послуг (опломбування, розпломбування та повторна реєстрація засобів обліку), які не передбачені законодавством України, та інших. Тому поки львівська влада не усуне усіх цих передумов зростання заборгованості за комунальні послуги, мешканці й надалі не зможуть нормально розраховуватися за них».