І БІДНЕ СЕЛО МОЖЕ БУТИ КЛОНДАЙКОМ?

Раніше злочини більше шукали в торгівлі та промисловості. Нині ж у торгівлі, либонь, не з руки — суцільна ж контрабанда, з якої годуються як ті, що нею займаються, так і ті, що мали б цього не допускати. А в промисловості, себто дрібному й середньому бізнесі, робити це просто неможливо, оскільки майже все виробництво в нас, як відомо, в тіні, — спробуй знайти щось у сутінках, особливо, якщо шукати не хочеться. От і само собою якось так виходить, що шукати треба в селі: там просторо і все видно.

Втім, насправді причини цікавості правоохоронних органів до агропромислового комплексу можуть бути зовсім іншими. Розкрадання і розбазарювання майна колишніх колгоспів при утворенні нових сільськогосподарських формувань, порушення прав селян, фальсифікації при розпаюванні землі тощо — все це стало, на жаль, повсякденною практикою сучасного українського села. Мабуть, саме тому так пильно й почали придивлятися до нього правоохоронці.

Хмельниччина — край аграрний, і цей інтерес тут особливо помітний. За повідомленням прес-секретаря прокурора області, дотримання законодавства при реформуванні аграрного сектора економіки — одне з ключових питань у роботі прокуратури області. Третина із 737 розташованих тут сільськогосподарських підприємств цього року була охоплена прокурорською перевіркою. За її результатами до суду спрямовано 188 кримінальних справ, майже втричі збільшено суми відшкодувань до бюджету — 4,8 мільйона гривень.

Що ж найчастіше потрапляло в поле зору прокуратури? Безвідповідальність і марнотратство нових господарів, нехтування майновими правами трудівників села, незаконна реалізація основних засобів виробництва для погашення боргів, передача майна у банківську заставу чи отримання кредиту за фальсифікованими документами, незаконні договори оренди на користування майном, заниження розмірів орендної плати, протиправне розпоряджання акціями переробних підприємств. Солідний перелік порушень, а то й злочинів, чи не так? І на кожен існує ціла низка прикладів. Проте і цей список ще далеко не повний. Адже відчутне зниження контролю з боку виконавчої влади нерідко провокує окремих господарників на найрізноманітніші фальсифікації при розпаюванні землі. Лише в цьому році заявлено позови про визнання недійсними понад ста сертифікатів на земельні паї.

Але справжній безкрай на селі — це невиплата заробленого. Хмельниччина — серед лідерів у державі по боргах перед селянами: 50,2 мільйона гривень, тобто 60% від загальної суми заборгованості по області. І цей борг зріс із початку року ще на 9,3 мільйона гривень. Практично дві третини сільгосппідприємств — боржники перед своїми працівниками. І, схоже, їхніх керівників не лякає навіть порушення кримінальних справ (а їх у цьому напрямку порушено 34, і 26 спрямовано до суду). Вони по-своєму метикують, як викрутитись із скрутної ситуації. Не виплачуючи встановленої мінімальної зарплати, нараховують плату погодинно, укладають фіктивні угоди з працівниками про відстрочку виплати та нібито отримані від них позички на невиплачену суму. А ще в рахунок погашення зарплати реалізовують вироблену в господарстві продукцію значно вище від собівартості.

Мабуть, далеко не завжди такі дії керівників зумовлені корисливими мотивами. Нерідко це — від бідності, невміння працювати в нових умовах, недосконалості механізмів реформування села. І ще від того, що законодавчо неврегульована відповідальність за його наслідки. Але чи виправдовує це як ініціаторів реформ, так і їх виконавців? Тим паче, що така обстановка безладу й безконтрольності на селі породжує і справді усвідомлені злочинні дії.

За словами начальника управління МВС у Хмельницькій області І.Платонова, статистика свідчить, що нині в системі АПК скоюється майже кожен четвертий злочин. Особливо загрозлива ситуація зі збереженням майна сільськогосподарських підприємств. І хоч міліція разом із співробітниками інших правоохоронних органів здійснює заходи на упередження злочинів у цій сфері, фактично ситуація не поліпшується. Певне, шкурка варта вичинки. «Зараз ніхто не пильнує за дядьком, що вкрав мішок дерті, — говорить заступник начальника відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Хмельницькій області А.Гринчук. — Ми займаємося значними справами — перевіркою розкрадання, розтрат, злочинних оборудок, якими завдано збитків державі на десятки й сотні тисяч гривень».

Які ж це справи? Зловживання на комбінатах хлібопродуктів та хлібоприймальних пунктах, яких в області нараховується 21. На жаль, вони трапляються досить часто при прийманні, обліку, збереженні, переробці та реалізації зерна. Це мало місце на Полонському та Новоушицькому КХП, Ярмолинецькому та Деражнянському ХПП. На кожному з них відповідальними посадовими особами завдано збитків на понад 50 тисяч гривень. Загалом же, за міліцейськими звітами, в результаті проведеної роботи лише в цьому році на сільськогосподарських об’єктах області порушено майже 130 кримінальних справ по 220 економічних злочинах. Сума завданих зловмисниками збитків складає понад 1,3 мільйона гривень. Із них відшкодовано майже 800 тисяч гривень.

Іншими словами, психологія дядька з мішком дерті процвітає і реалізовує себе — тільки в значно крутіших масштабах.

З початку року в агропромисловому комплексі України розкрито понад 4 тис. злочинів, у тому числі 3,6 тис., пов’язаних із його реформуванням.

Серед них більше половини — посадові зловживання (1875) і крадіжки шляхом зловживання службовим становищем (781), повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у середу в департаменті Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) МВС України.

При цьому виявлена сума збитків становить 204,2 млн. грн., 62% яких уже відшкодовано в процесі дослідчих перевірок і слідства. До кримінальної відповідальності притягуються 2866 осіб, із яких 1336 — керівники підприємств галузі, у тому числі 732 — глави сільгосппідприємств і 75 — голови сільських, селищних та місцевих рад.

Зокрема у Києві під час роботи у складі слідчо-оперативної групи Генеральної прокуратури у кримінальній справі, порушеній за ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу (зловживання владою чи службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), додатково зібрано матеріали стосовно одного з керівників ДАК «Хліб України». За даними ДСБЕЗ, зловживаючи службовим становищем, цей керівник не виконав умов зовнішньоекономічної угоди, чим завдав значних збитків інтересам компанії.

У Донецькій області за матеріалами управління ДСБЕЗ прокуратура Волноваського району порушила кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого згаданою статтею КК, стосовно директора ВАТ «Зачатівський елеватор» і його заступника. Вони незаконно реалізували двом іншим підприємствам 153 тонни зерна пшениці 3-го класу з Держрезерву, завдавши державі більш як на 100 тис. грн. збитків.

З метою виконання постанови уряду «Про недоліки в роботі окремих органів виконавчої влади щодо забезпечення продовольчої безпеки і заходів для стабілізації ринку основних продовольчих товарів» напередодні в МВС відбулася колегія, рішенням якої заплановано провести ряд конкретних додаткових заходів із поліпшення ситуації на продринку та в АПК. Як зазначив начальник Департаменту ДСБЕЗ Віктор Литвиненко, головний напрям цих заходів — запобігання посадовим зловживанням із боку керівників реформованих сільськогосподарських підприємств, а також захист інтересів і прав селян, власників майнових і земельних паїв.