Гучний скандал у французькій пресі розгорівся з іскорки, що зблиснула на першій полосі регіональної газети «Міді Лібр». «Глухонімі з України заробляють на місяць по два мільйони франків для мафії, яка їх експлуатує», — стверджував у перших рядках розслідування журналіст Жан-Марк Обер.
З легкої руки «Міді Лібр» ноу-хау українських мафіозі, котрі привласнюють виручку від торгівлі виробами українських глухонімих, стало темою багатьох публікацій. Правда, французька поліція не поспішала привселюдно висловлюватися на цю делікатну «міжнародну» тему. Але «Дзеркалу тижня» усе ж вдалося уточнити в прес-службі прикордонної поліції регіону Лангедок-Русійон: справу українських глухонімих нещодавно повернуто на дослідування, тому що слідство, розпочате наприкінці квітня, виявило багато нових даних.
Усе почалося з того, що в південному французькому містечку Безьє поліція затримала трьох глухонімих без документів, котрі продавали в кафе, ресторанах і поїздах різноманітні вироби, брелочки, колоди карт. Фахівці, які знають «німу мову», не без зусиль з’ясували, що перед ними — громадяни далекої України. Потрапивши до якогось кемпінгу, де в неймовірно злиденних умовах мешкали ці троє, французька поліція виявила ще кількох наших співгромадян, також інвалідів.
Слідчий ланцюжок вивів на «мозковий центр» у Парижі. Його верховоди жили на широку ногу, привласнюючи собі все або майже все, що вдавалося зібрати глухонімим. «Документи бухгалтерського обліку, вилучені на місці поліцією, підтверджують, що кожний глухонімий приносив українським мафіозі до двох мільйонів франків на місяць», — свідчить газета «Міді Лібр».
Природно, експлуатація глухонімих не була єдиним родом діяльності наших співгромадян, котрі потрапили до рук французького правосуддя. Джерела, близькі до міністерства внутрішніх справ Франції (яке курирує розслідування), майже певні: злочинна мережа поставляла до Західної Європи не тільки глухонімих, а й молодих жінок, розподіляючи їх у нелегальних будинках розпусти. Оскільки слідство не завершено, точнішу інформацію одержати не вдалося.
Нещасних глухонімих як потерпілу сторону, схоже, незабаром повернуть до України. За рахунок французької сторони і без права повернутися будь-коли на територію Франції.
Як удома, так і за кордоном злидні та нерозуміння виявилися величиною сталою в їхньому нелегкому житті. Мрія знайти роботу та підтримку в спеціалізованій закордонній асоціації, яка, відповідно до запрошення, нібито взялася ними опікуватися, стала остаточно нездійсненною.