Які б правильні слова не казали чиновники про порятунок уцілілого національного флоту країни, розкрадання державного майна триває. На жаль, сумний досвід Чорноморського морського пароплавства нічого путнього не навчив. Крім, мабуть, одного — як красти судна з-під носа в держави. Адже ніхто з державних мужів, за мовчазної згоди яких здійснювалися різноманітні темні справи, за великим рахунком не постраждав. А тому, розтягнувши пасажирський і вантажний флот, бійці невидимого фронту взялися нині й за стратегічно важливий для країни технічний.
У пастку цього разу потрапило унікальне судно — земснаряд «Прорвін». Унікальне за своїми технічними характеристиками, призначене для днопоглиблювальних робіт. Проте якщо найближчим часом не знайдуть вихід з непростої ситуації, судно може бути продане з молотка за безцінь, як це траплялося багато разів із флотом ЧМП.
Історія з «Прорвіним» по суті своїй не нова. Недбалий судновласник віддає в руки іноземної компанії своє судно на дуже невигідних для свого підприємства умовах. Судно вирушає за кордон, і там події розвиваються в залежності від наміченого сценарію. Який саме сценарій було написано для «Прорвіна» і чи зробили це з лихим наміром через брак розуму чи досвіду, чи з якихось інших міркувань, покаже слідство. Одеська обласна прокуратура порушила кримінальну справу. Але факти, які вже спливли на поверхню, вельми нагадують відомі схеми продажу суден за борги чи використання державного майна для особистої наживи.
Звісно, із цим припущенням можна погоджуватися чи не погоджуватися, але «Прорвін» з серпня стоїть непорушно в порту Варна й обростає боргами, як занедбане судно черепашками. А от як він там опинився й чому досі не при ділі — ця історія заслуговує на докладну розповідь.
Кабальний контракт
Усе почалося з того, що судновласник — підприємство «Ізмаїльський район водних шляхів» (ІРВШ) відправив на ремонт у Миколаїв судно, але не зміг знайти гроші для оплати за виконану роботу. Тоді керівництво звернулося по допомогу до болгарської агентської фірми «Cosmos Shipping Ltd.». У результаті, на світ Божий з’явилися два контракти, які й стали винуватцями нинішніх скандальних подій. Один уклали на ремонт судна. Інший — на менеджмент. Підписано ці два нещасливі документи 29 березня 2000 року. Відповідно до контрактів, болгарська фірма повинна була відремонтувати земснаряд, і потім експлуатувати його та управляти ним до кінця 2000 року. Проте на дуже кабальних для української сторони умовах. Суть їх ось у чому. Видатки на ремонт, а це 370 тисяч доларів, мали погашатися за рахунок коштів, що їх судно, знаходячись в управлінні «Cosmos Shipping Ltd.», слід було заробити. Доти, поки цю суму не виплатять, фірма обіцяла платити судновласнику за роботу його земснаряда лише 10 тисяч доларів на місяць. Це за середньої тайм-чартерної ставки для суден аналогічного типу — близько 6 тисяч доларів на добу.
Проте цього виявилося замало. Не пройшло й місяця, як у контракт на менеджмент внесли зміни (адендум від 24 квітня 2000 року). І умови для української сторони стали ще жорсткішими. Зміст коригувань зводився до того, що у разі непогашення видатків «Cosmos Shipping Ltd.» по судну, термін дії контракту подовжувався автоматично. Інакше кажучи, контракт міг діяти доти, поки фірма, в управління якої передано земснаряд, не заробить грошей, щоб розплатитися за рахунками. Це означало, що судно могло знаходитися в руках болгарської фірми до нескінченності. Але й це ще не все. У разі дострокового розірвання контракту, українська сторона повинна була відшкодувати фірмі всі її витрати в розмірі 200%.
Таким от чином «Прорвін» виявився повністю у руках агентської фірми, а просто кажучи, в пастці. Адже незважаючи на те, що відремонтований на болгарській верфі земснаряд був готовий до роботи в серпні, він продовжував стояти біля причалу. І стоїть він там без діла досі. Борг по судну, за даними тієї ж «Cosmos Shipping Ltd.», дорівнює сьогодні майже 600 тисячам доларів. І сума з кожним днем зростає. Заодно збільшується і прірва, що віддаляє судно від рідних українських берегів.
У пастці
Нещасливі контракти підписував начальник Ізмаїльського району водних шляхів Олександр Ярига за дорученням ГП «Укрводшлях», бо ІРВШ є його структурним підрозділом. Треба зазначити, про зміст документів знало не лише головне підприємство, розташоване в Києві, а й Департамент морського та річкового транспорту України, який спокійно спостерігав за тим, що відбувається. Спостерігав доти, поки Мінтранс не вжив заходів з повернення земснаряда в лоно держави. 16 листопада 2000 року він видав наказ, відповідно до якого «Укрводшлях» повинен був передати «Прорвін» на баланс державного підприємства «Чоразморшлях» з метою ефективного використання держмайна. Але не так сталося, як гадалося!.
Усе лихо в тому, що до сьогодні «Чоразморшлях» не може перереєструвати судно й забрати під своє управління. «Cosmos Shipping Ltd.» відмовляється надати новому власнику суднові документи, які чомусь знаходяться не в капітана, як це належить, а в менеджера. Фірма, судячи з її листа на адресу «Чоразморшляху», передала документи як заставу фінансовій установі за непогашені витрати по судну. Хоча за контрактом, нею підписаному, земснаряд не може виступати як застава, бо є державною власністю. Проте фірма має намір повернути документи лише після того, як виконають її вимоги. Крім двох укладених контрактів, вона надала ще один, підписаний тими самими особами 16 жовтня 2000 року. З нього випливає, що ІРВШ пролонгував підписаний раніше контракт на менеджмент з «Cosmos Shipping Ltd.» із збереженням усіх старих кабальних умов до 31 грудня 2001 року. Хоча оригінал цього документа керівництву «Чоразморшляху» не представили. Навіть той його примірник, який повинен знаходитися в Україні.
Отже болгари, розмахуючи контрактами, висунули новому судновласнику низку умов. На вибір. Вони вимагають надати банківські гарантії в тому, що всі їхні витрати по судну буде оплачено. Причому з урахуванням втраченої очікуваної вигоди. На жаль, ніяким чином не відповідаючи за те, що, узявши судно в управління, так і не змогли знайти йому роботу. Дві інших пропозиції ще крутіші. Звучать вони так: якщо «Чоразморшлях» не бажає погасити борги, він може підписати раніше прийняті контракти. Або підписати договір про реєстрацію корабля в морській іпотеці на користь «Cosmos Shipping Ltd.». В іншому випадку суднові документи не повернуть.
«Чоразморшлях», приймаючи на свій баланс «Прорвін», готовий, зрозуміло, був прийняти і борги. Проте новому судновласнику ніхто досі не представив документи, які підтверджують суму боргу. Ані колишній хазяїн земснаряда «Укрводшлях», ані «Cosmos Shipping Ltd.». При цьому замовник запевняє, нібито вартість ремонту становить трохи більше 268 тисяч гривень, виконавець — близько 500 тисяч доларів, а з урахуванням експлуатаційних витрат — близько 600 тисяч доларів.
Фахівці «Чоразморшляху» виїжджали в Болгарію, щоб перевірити технічний стан судна й переконатися: а чи справді мав місце такий дорогий ремонт? Проте оригінали документів фірма «Cosmos Shipping Ltd.» надати відмовилася. Як, утім, і свідоцтво про право власності на судно та про право плавання під державним прапором України.
Складність ситуації ще й у тому, що екіпаж «Прорвіна» в цьому конфлікті, ставши, по суті, заручником обставин, вільно чи мимоволі, виявився на боці болгарської фірми. Адже капітан віддав «Cosmos Shipping Ltd.» суднові документи й не вимагає їх назад. Ходять чутки, що деякі моряки взагалі не мають наміру повертатися в Україну, тому й поводяться відповідно. Так це чи ні, покаже час. Поки що ясно одне — екіпаж сьогодні відмовляється перейти в штат управління «Чоразморшлях». Але й залишити судно, поступившись місцем іншим морякам, також не збирається. Причина в тім, що екіпаж, навчений гірким досвідом, не вірить, що йому виплатять борги по зарплаті. Адже щойно стало відомо про зміну судновласника, їм перестали платити зарплату в повному обсязі.
За словами начальника «Чоразморшляху» Олександра Валькова, екіпаж — одна з головних на сьогодні проблем, яку важко розв’язати. «Хоч як це сумно, — зазначив він, — але найчастіше саме руками екіпажу, як це сталося останнім часом у Туреччині з теплоходом «Римський-Корсаков», судна йдуть з молотка. Те саме може статися і з «Прорвіним». На жаль, поведінка капітана Меньшикова наводить на думку: саме екіпаж, провокований президентом фірми «Cosmos Shipping Ltd.», може стати причиною втрати унікального судна, яке, судячи з усього, готується до продажу за борги».
Такий сценарій цілком можливий ще й тому, що Болгарія активно впроваджує у своїй країні інститут римського права — «позови до конкретної речі». Тому позов може бути пред’явлений до судна, і щоб його задовольнити, останнє виставлять на аукціон.
Проте, незважаючи на таку явну небезпеку, «Укрводшлях», де значиться даний екіпаж, нічого не робить. Бездіяльний і Департамент морського та річкового транспорту України. Хоча про загрозу, яка нависла над «Прорвіним», ще на початку січня його повідомило Міністерство закордонних справ з посиланням на інформацію посольства України в Республіці Болгарія з проханням оперативно вжити заходів для врегулювання ситуації навколо теплохода. Про те, що конфлікт набирає обертів, було ясно також з листів, направлених на адресу флотського начальства та фірма «Cosmos Shipping Ltd.». Однак замість того, щоб втрутитися, морське відомство дає вказівки «Чоразморшляху» терміново «вжити заходів для ефективного використання державного майна — земснаряда «Прорвін». Водночас, чудово знаючи, що судно передано на баланс «Чоразморшляху» формально і як і раніше знаходиться в руках болгарської фірми, тобто поза державним управлінням і контролем.
Підроблені документи?
Словом, ситуація, в яку потрапило українське судно, поки що тупикова. Сьогодні до вирішення цієї проблеми підключилася Одеська обласна прокуратура. І ось що вдалося встановити. Виявляється, суднові документи — свідоцтво про право власності на судно і Свідоцтво про право плавання під державним прапором України, які, за даними «Cosmos Shipping Ltd.», у заставі, рясніють нісенітницями. До речі, ці документи, як повідомив начальник відділу нагляду за дотриманням законів на транспорті обласної прокуратури Антон Павленко, котрий виїжджав до Болгарії для з’ясування обставин справи, швидше за все, знаходяться на руках у болгарської компанії. Отож, обидва ці документи видані капітаном Ізмаїльського порту в грудні 1998 року. Проте в них указаний ідентифікаційний номер ІМО, присвоєний судну 2000 року. Подано посилання на свідоцтво Морського реєстру, виданого торік, — у документі великими буквами так і написано «29 серпня 2000 року». Крім усього іншого, з’ясувалося, що коли ці суднові документи справді видавалися, то підприємство ІРВШ (як судновласник «Прорвіна») мало зовсім інший статус і назву. Воно було самостійним держпідприємством, тоді як у свідоцтвах воно значиться як підрозділ ГП «Укрводшлях».
З огляду на усі ці грубі порушення, прокуратура в інтересах держави подала позови в обласний арбітражний суд з проханням визнати два вищевказаних свідоцтва недійсними. У підсумку земснаряд «Прорвін» можуть визнати неморехідним і не допустити до роботи. Як повідомив Павленко, прокуратура вживає всіх заходів для захисту інтересів держави, зокрема порушено кримінальну справу проти ряду посадових осіб, котрі брали участь у підписанні та реалізації контрактів з болгарською фірмою на невигідних для української сторони умовах, у результаті чого державі завдано збитків. Адже «Cosmos Shipping Ltd.» у зв’язку із зміною власника судна заявляє додаткові фінансові вимоги на суму понад 1 млн. доларів.
Треба сказати, що ситуація навколо «Прорвіна» виникла не на порожньому місці. Цій сумній події передував затяжний конфлікт, який лихоманив протягом кількох останніх років колектив «Ізмаїльського району водних шляхів» (підприємства, покликаного підтримувати судноплавство на українській ділянці Дунаю). Тут відбувалася нескінченна реорганізація підприємства, зміна керівництва. Зрештою, це призвело до його ліквідації і створення іншого підприємства. Були суперечки навколо каналу Прорва та створення альтернативного каналу. Але це — тема окремої розмови.