Бережись автомобіля!

Торік навесні зі стоянки супермаркету в Іллічівську вкрали новенький шикарний BMW. Шосту модель, одну з найдорожчих.

Того вечора власник цієї чорної іномарки, водій впливового пана, вирішив відвідати один із клубів. Перед тим заїхав на мийку, потім на заправку, потім у бар і, покатавшись містом, під’їхав до «Таврії В». Піднявся в кав’ярню, посидів, походив по магазину, зробив покупки, а коли вийшов на вулицю, то... за автомобілем і слід прохолонув...

Власник іномарки відразу зателефонував у міліцію. А згодом звернувся у страхову компанію з наміром отримати страховку — майже 120 тис. євро. Та ба!

Як з’ясувалося, той самий легковий автомобіль марки BMW 645 CI у той самий час бігав американськими шляхами й не залишав меж США. У того автомобіля там своя історія, американська. І вона жодним чином не пов’язана з нашою, фальшиво-кримінальною, в яку залучено безліч структур і осіб. Або їх шахраї спритно обдурили, або всі, причетні до цієї історії, легко клюнули на обман самі.

Чи це так, мають з’ясувати правоохоронці. Проте чорним BMW вони серйозно не займаються. Торік міліція закрила кримінальну справу про викрадення. І порушила справу про шахрайство, оскільки автомобіля ніхто не крав. Нинішнього року справу про шахрайство закрито нібито за постановою обласної прокуратури. І знову відкрито справу про викрадення.

Суди ж, виносячи рішення про примусову виплату страховки, не стали вникати в деталі. Договір уклали, машину вкрали, платіть. Така логіка судових рішень. А чи був автомобіль? Це головне запитання так і залишилося без відповіді. Так само, як і маса інших, які могли б пролити світло на цю темну справу, яка такою залишається й донині.

Дві історії одного й того ж BMW

В автомобіля марки BMW 645 СI дві довгі взаємовиключні історії. Просто так мимо них не пройдеш. Надто вже факти не стикуються. Утім, робіть висновки самі. Отже, історія перша, українська.

Новенький автомобіль марки BMW-645 CI (кузов № WBAEH73484B190515, рік випуску 2005-й, вартість 189 500 євро), який щойно зійшов із конвеєра, 21 січня 2005 року пройшов оформлення на Київській митниці і був виставлений у столичному автосалоні АВТ «Баварія». Там він сподобався гр. Д., який купив автомобіль 3 березня. Виклавши за нього пристойну суму, він відразу вирішив його продати. 10 березня 2005 р. Д. зареєстрував автомобіль у МРЕВ-6 м.Києва, отримавши тимчасовий реєстраційний талон і номерний знак. Того ж самого дня він перереєстрував автомобіль через заміну номерного знаку і зняв з обліку для продажу. 15 березня Одеська регіональна експертна компанія оцінила автомобіль у 743 436 гривень. Висновок був поданий в один із банків Одеси для отримання кредиту на купівлю цієї іномарки.

Купівля-продаж відбулася 22 березня. Довідку-рахунок видала МП «Алеген». 24 березня автомобіль був зареєстрований Іллічівським МРЕВ на ім’я громадянина Б.М.В.

Новим його власником став житель Іллічівська, який, за документами, працював комерційним директором у двох приватних одеських підприємствах. Для купівлі дорогої іномарки він узяв кредит у банку на суму 40% від вартості BMW. Як заставу вніс куплений автомобіль, тому в обов’язковому порядку той підлягав страхуванню. Для страхування BMW його новий власник вибрав Одеську обласну дирекцію Української страхової компанії «Гарант-АВТО».

25 березня автомобіль був застрахований на суму 743 436 грн. Через місяць і кілька днів, 29 квітня, його вкрали. 12 травня 2005 року власник іномарки звернувся у страхову компанію з заявою про виплату страховки.

Історія друга, американська. BMW 645 CI (кузов № WBAEH73484B190515) випущений 2004 року. 14 травня того ж самого року був імпортований із Німеччини до США. 27 травня куплений компанією з Майамісбурга, штат Огайо. 23 грудня в нього з’явився новий власник із Монтвейла, штат Нью-Джерсі. 31 грудня зареєстроване повідомлення про виробничий брак. 15 лютого 2005 року BMW проданий на автомобільному аукціоні в Огайо як транспортний засіб від виробника. Тоді відбулася зворотна купівля — коли автомобіль через брак купує виробник для усунення дефекту. 21 лютого власником автомобіля стала дилерська компанія. Першого березня BMW укотре проданий з аукціону у штаті Флорида приватній особі. П’ятого квітня зареєстрований у Санкт-Петербурзі, штат Флорида. Тоді ж з’явилося повідомлення про черговий виробничий брак. 30 квітня — повторне повідомлення про брак.

Ці дані розміщені на платному інтернет-сайті CARFAX і наведені з посиланням на митницю США та два департаменти автотранспорту штатів Огайо і Флорида. Дані знято станом на 20 травня 2005 року. Отримавши їх, страхова компанія «Гарант-АВТО» зробила запит у Міністерство юстиції США з проханням надати інформацію про реєстрацію BMW 645 CI. Восьмого жовтня 2005 року через офіс юридичного аташе посольства США в Києві отримано відповідь із посиланням на Федеральне бюро розслідувань Міністерства юстиції США. У ній повідомляється: отримано підтвердження департаменту безпеки руху на автомагістралях штату Флорида про те, що цей автомобіль зареєстрований у Флориді з квітня 2005 року. До листа додано реєстраційні документи.

Запитання без відповідей

Судячи з цих даних, автомобіль марки BMW 645 СI аж ніяк не міг бути одночасно і у США, і в Україні. У такому разі яка історія справжня, а яка фальшива? По суті, це запитання не варте виїденого яйця. Чи перебував (і чи перебуває) автомобіль у США, перевірити нескладно. Але чомусь правоохоронці досі цього не зробили. Водночас постає й багато інших запитань. Яку справу про викрадення розслідує міліція, якщо машину знайдено? Чи, може, її ніхто не шукає, оскільки очевидний факт шахрайства? Тоді чому справу закрито?

Служба безпеки страхової компанії «Гарант-АВТО» провела власне розслідування і встановила таке. Вантажна митна декларація, оформлена Київською регіональною митницею, на основі якої автомобіль нібито імпортовано до України, підроблена — є відповідь митниці. Довідка-рахунок, видана ТОВ «АВТ Баварія», яка фіксує факт продажу автомобіля, теж підроблена. Вищезазначене підприємство підтвердило, що такого документа не видавало.

На основі отриманих даних ДАІ м. Києва анулювало реєстрацію автомобіля і зняло його з обліку. Коли його продавали повторно, довідку-рахунок видала МП «Алеген». Але в ній чомусь не зазначено ціну авто і немає підпису покупця. На запитання: у кого куплено автомобіль, де зберігався (на стоянці, в гаражі), власник BMW відповідати відмовився. Дивно, чи не так? Хіба сумлінний покупець, у якого вкрали дорогу іномарку, і чесний громадянин приховуватиме таку інформацію?

Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз встановив, що рік випуску цього автомобіля — квітень 2004 року (а не 2005-й). А вартість його на час повторного продажу, відповідно до комп’ютерної бази даних і електронного каталогу запчастин BMW, — 482 969 грн. А не 743 436 грн., як зазначалося у висновку, наданому гр. Б.М.В. під час оформлення банківського кредиту і страхового полісу. До речі, щодо ціни існує кілька розслідувань. І суми в них істотно різняться, залежно від того, куди подавали дані. Загалом днями ДАІ Іллічівська реєстрацію автомобіля марки BMW 645 CI теж анулювала.

Як бути з усіма цими фактами, котрі свідчать про підробку документів, хабарі, підкупи посадових осіб та інші шахрайства? Видано величезну кількість експертних висновків не тільки щодо вартості автомобіля, а й справжності номерів кузова та двигуна. З цієї купи паперів випливає, що автомобіль перебував на території України. І його вільно ввозили й вивозили в обхід митниці, що цілком можливо. Якщо це не так, то розслідування липові. Тоді українська історія BMW, яка сьогодні розповзається по швах і крізь яку проглядає кримінал, — це відмінно відпрацьована схема. Вона не нова. Як пояснюють фахівці, у неї вмонтовано ланки, завдяки яким шахраї обманюють страхові компанії в усьому світі, заробляючи мільйони. Але є в ній і суто українські нюанси.

Отож, щоб провернути справу з викраденням автомобіля, котрого немає, і одержати страховку, у цьому ланцюжку повинні бути бездоганні чотири головні ланки. Перше — ключі від машини. Це електронний чіп. І він у громадянина Б.М.В. є. Справжній чи ні — запитання. Як кажуть люди обізнані, існують лазівки, які дозволяють роздобути справжній чіп. Друга ланка — кредит у солідному банку. Він дає можливість відразу отримати енну суму й витратити її на оформлення необхідних документів: митної декларації, експертних висновків, реєстраційних документів у ДАІ, судових рішень, усіляких довідок тощо. Найголовніше ж те, що солідний банк, який, видавши кредит під заставу автомобіля, стає твоїм помічником і допомагатиме тобі вибивати страховку як вигодоотримувач. Так воно й сталося. Третя ланка — це перепродаж автомобіля. Внаслідок чого другий покупець чесно купив машину. Саме цей аргумент на останній стадії ланцюжка (у разі відмови у виплаті страховки) стає основним для отримання судового рішення на свою користь. І четверта ланка — підставний автомобіль. На час викрадення в Одесі було три БМВ шостої моделі. Одна з них належить одеському кримінальному авторитетові. Можливо, його автомобіль і міг послужити ширмою для відведення очей перевіряльників, що й так за хабар намалюють який завгодно документ.

Якщо цю схему використовували в Україні в історії з чорним БМВ, то суди, котрі винесли рішення на користь власника не викраденого автомобіля, стали останньою ланкою у злочинному ланцюжку.

Охороняйте свій гаманець як слід

Компанія «Гарант-АВТО», переконавшись у тому, що її обдурили, відмовилася виплачувати страховку. Тоді гр. Б.М.В. вирішив через суд стягнути суму, яка належить йому за договором страхування. У відповідь страхова компанія теж звернулася в суд із проханням визнати договір недійсним, оскільки дані про автомобіль — недостовірні. На той час був висновок експертів про реальні рік випуску BMW і його вартість. А також дані про перебування його у США та про підробку низки документів.

Проте Приморський районний суд м. Одеси, у якому розглядалися обидві справи, відмовив компанії «Гарант-АВТО» в задоволенні її вимог. Один із головних аргументів — страхова компанія мала можливість перевірити автомобіль, але не скористалася своїм правом.

А ось позов гр. Б.М.В. суд задовольнив повністю. Суддя велів стягнути з «Гарант-АВТО» не тільки страхову суму в розмірі 658 313 грн., а й 10 тис. грн. моральних збитків. Із погляду суду, компанія своєю невмотивованою відмовою виплатити гроші підірвала (незрозуміло, яким чином) чесну кредитну історію гр. Б.М.В. Через це він не може добровільно погашати кредит. Такі аргументи судді Чернявської.

Апеляційний суд Одеської області залишив рішення суду першої інстанції в частині стягнення страховки в силі. Хоча на той час уже були нові додаткові відомості, які ставили під сумнів перебування викраденого автомобіля на території України, і такі вагомі аргументи, як факт закриття кримінальної справи про викрадення BMW та відкриття кримінальної справи про шахрайство. Що цікаво, відповідач — компанія «Гарант-АВТО» — так і не змогла одержати на руки рішення суду. Воно потім пішло в Київ, у Верховний суд України, який 9 серпня 2006 року закріпив рішення одеських судів, відмовивши «Гарант-АВТО» у задоволенні касаційної скарги. Головний аргумент той самий — відповідач мусив перевірити об’єкт страхування належним чином. І якщо з ним погодився, повинен відповідати за власні дії.

Уявіть, що у вас украла гаманець людина, котру ви впустили в дім. Злодія викрили, але вам кажуть: гроші він вам не поверне, бо треба було охороняти свою кишеню як слід. Саме так розцінює «Гарант-АВТО» рішення судів.

Якщо говорити юридичною мовою, то суди не повністю вивчили всі обставини справи. Вони не взяли до уваги наявні на той час у кримінальній справі факти. І сам факт кримінальної справи. Хоча про все це повідомляли і страхова компанія, і прокуратура м. Іллічівська. Остання на ім’я заступника голови Приморського районного суду м. Одеси Л. Чернявської навіть надсилала лист із проханням зупинити провадження за цивільною справою про виплату страховки до ухвалення рішення за фактом незаконної реєстрації автомобіля. У листі також повідомлялося, що в ході розслідування кримінальної справи про викрадення BMW 645 CI отримано дані про те, що на час страхування і викрадення автомобіль перебував у штаті Флорида, а ряд документів на машину — підроблені. І що стосовно ряду осіб, які видали сумнівні експертизи, прокуратурі необхідно провести перевірку.

Інакше кажучи, судді проігнорували дві речі. Вони не стали самі вивчати факти, щоб винести об’єктивне рішення. І не призупинили розгляд справи до завершення кримінальної, у рамках якої набагато більше можливостей встановити істину, ніж у цивільному провадженні.

Що означає стягнути кошти зі страхової компанії тепер, коли залишається безліч нез’ясованих питань? А якщо завтра буде доведено, що викраденого автомобіля в Україні ніколи не було? Як потім повернути гроші? Як стягнути їх із фізичної особи? Чи зможе держава в такому разі забезпечити їх повернення? Адже йдеться про гроші акціонерів та страхувальників.

У червні нинішнього року 51% акцій компанії «Гарант-АВТО» купила велика й шанована у світі італійсько-австрійська страхова компанія Generali Group. Як тепер пояснити головному акціонерові те, що сталося?

«Тепер наші партнери стежать за тим, чим же закінчиться ця справа і чого очікувати від нашого страхового ринку, — каже директор Одеської обласної дирекції Української страхової компанії Беренштейн. — За дев’ять місяців цього року компанія «Гарант-авто» по 30 тисячах страхових випадків виплатила 74 млн. гривень. Одеська дирекція — 6 млн. 189,6 тис. гривень за 936 зверненнями. Це 122% до минулого року. Страхова компанія «Гарант-авто» виплачує за страховками. І готова платити. Але... В усьому світі обман страхових компаній — жорстока реальність. Ділки на цьому заробляють мільйони. Але якщо обман розкрито — жоден суд не братиме гріха на душу й не ставатиме на бік шахраїв».

Одне слово, тепер, коли страховий ринок в Україні й так не розвинений, судова система ставить йому підніжку, роблячи його ще більш уразливим. Це не йде на користь ні державі, ні компаніям, ні окремим громадянам. Тоді кому? Адже, зрештою, від такого роду обманів втрачає не так страхова компанія, як чесний пересічний страхувальник. Оскільки ризики від можливих обманів компанія закладає у свої тарифи. Чому ж у такому разі державна машина та її правові механізми працюють на шкоду собі і своїм громадянам? Чому слово «дах» в історії з викраденням автомобіля звучить частіше, ніж слово «закон»?

Об’єктивне розслідування справи про чорний BMW може дати відповіді на ці запитання. Було б бажання. Та, судячи з того, як розвиваються події, його немає.