Як 500 років тому зупинили російську агресію

8 вересня цього року минає 500 років з того дня, коли об'єднані сили Великого князівства Литовського і Польського королівства загальною кількістю 30 тисяч воїнів під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького розбили під Оршею (нині ця річка і місто розташованів Республіці Білорусь) 80-тисячне московське військо.

Окрім литовців іполяків, перемогу в цій битві кували представники багатьох інших європейських народів - русини (українці), білоруси, чехи, німці, серби. Великого гетьмана Литовського Костянтина Острозького з великими почестями зустрічали у Варшаві та Вільно. А польський історик Мацей Стрийковський, високо оцінивши воєнні заслуги волинського князя, назвав його "другим Ганнібалом, Пірром, Сципіоном руським і литовским".

"Це була битва двох цивілізацій - європейської та азійської, в якій перемогли європейці", "Перемагають лише ті, котрі об'єднано рухаються вперед",-ось лейтмотиви урочистостей з нагоди 500-річчя перемоги під Оршею, які у минулі вихідні пройшлив місті Острозі на Рівненщині - родовому гнізді князів Острозьких. Святкування цієї славетної дати відбулося за участю офіційних делегацій з Литви та Польщі.

Влада ж Білорусі заборонила відзначати в себе на батьківщині перемогу у битві під Оршею, де, зрештою, і належало б це зробити. Офіційний Мінськ не хоче дратувати Росію. А була запланована велика програма за участю дипломатів, політиків, громадських діячів, яка мала завершитися великим концертом. Лише встановили на полі битви барельєфи полководців - Костянтина Острозького, Юрія Радзивілла, Івана Сапіги, на каменях викарбувано дату битви та слова із пісні про цю подію. Та хай там як, але до Острога на святкові заходи все-таки приїхали представники білоруської опозиції.

Білоруси із світлою заздрістю вслухалися в слова голови Комітету з питань освіти, науки ікультури Сейму Литви Аудронє Пітренене. В Національному університеті "Острозька академія" гостя розповіла про велике значення перемоги під Оршею для подальшого розвитку Литви, значення, яке збагнула сучасна влада цієї держави.

"Ця перемога дозволила на 40 років укласти мир в державі, який дав Литві можливість зміцніти, дозволив створити простір свободи, поваги до права людини і утвердження європейської цивілізації, -мовила гостя. -Був створений Перший литовський статут, у нас стали поширюватися ідеї ренесансу... Влада Литви гідно оцінила цю перемогу. Сейм Литви проголосив 2014-ий Роком битви під Оршею, а уряд затвердив широку програму святкувань..."

А заступник голови провідної опозиційної партії в Білорусі - Білоруського народного фронту - Ігор Ляльков, ніби у відповідь політику сусідньої держави, висловив перед журналістами надію, що "через певний час ми зможемо святкувати велику перемогу усієї Східної Європи над східним варварством, і зокрема над режимом Лукашенка, який символізує це варварство".

Проректор Національного університету "Острозька академія" з наукової роботи професор Петро Кралюк провів паралелі щодо боєздатності європейських та російської армії із сучасністю. "Європейські держави вже на той час мали більш боєздатні армії - кавалерію, артилерію... Московіямала слабше озброєну армію татарського зразка, але вона залучала іноземних спеціалістів та закуповувала зброю на Заході. Чи не нагадує це нам історію із закупівлею вертольотоносців "Містраль" сьогодні?"

Заступник посла Польщі в Україні Даріуш Бурчинський наголосив на важливості єднання політичних сил заради перемоги над бойовиками і російськими військами, які воюють на Сході України.

"Ми зустріли цю дату в дуже складний для України час, коли люди на Донбасі гинуть, дістають поранення. Але тепер головне -єдність українського народу, єдність політичних сил в Україні, заразне можна займатися чварами. Бо коли Польща вступала доНАТО, а потім доЄС, то це було рішення усіх політичних сил нашої держави. Перед Україною велике майбутнє європейської держави. Адже і в Росії є люди, які хочуть допомогти Україні, але не можуть цього зробити. І Росія, і Білорусь будуть змінюватися, бо не можна зупинити прогресу людства..."

Учасникам урочистої академії, що відбувалася в НУ "Острозька академія",надіслав привітання Петро Порошенко. В ньому президент відзначив, що 500 років тому "ми не допустили чужу деспотичну владу на наші землі, але події свідчать, що плани Російської імперії не змінилися"... Зі свого боку, присутні звернулися до глави держави з пропозицією "вивчити питання щодо створення Балто-Чорноморського альянсу за участю України, Польщі, Литви, інших країн Балтії, які б спільно могли забезпечувати безпеку в просторі від Балтійського до Чорного моря і не допускати агресії з боку Росії чи інших держав".

Цими днями східноєвропейський форум "500-річчя перемоги під Оршею" проходить у багатьох місцях, пов'язаних з діяльністю князів Острозьких, зокрема в Острозі, Дубно, Рівному, Старокостянтинові, Полонному, Новограді-Волинському, Вінниці. В рамках святкування - лицарські турніри, козацькі ігри, наукові конференції, круглі столи, пленери художників, презентації страв волинської кухні, концерти, …

Але в Острозькому замку свято мало свої родзинки. Головний редактор київського видавництва "Балтія-друк" Віргініюс Строля презентував картину з детальною реконструкцією битви під Оршею. А художник з Києва Юрій Нікітін залишив у цій історичній будівлі батальне полотно "Перемога князя Костянтина Острозького у битві під Оршею", яке створив в Острозі в рекордно стислий термін - протягом двох тижнів. Попри реалістичний зміст, картина містить чимало алегорій. У центрі - князь Костянтин Острозький, за ним -значковий литовець, далі -польський полководець. Зверху - римська богиня Мінерва, яка веде князя до перемоги. Маляр не забув додати епізод, в якому польський воїн замахнувся на життя... Володимира Путіна.

Урядках і між рядками виступів та презентацій, як і у привітанні президента Петра Порошенка,була відчутна впевненість, що об'єднані зусилля України та міжнародного співтовариства здатні зупинити російську агресію. І перемога союзних військ 500 років тому у битві під Оршею 8 вересня 1514 року на це надихає.