Фраза "монети розповідають" здається вже банальною. Але часто, уважно вивчаючи якусь старовинну монету, можна знайти чимало цікавої й повчальної інформації. На аверсі рідкісного й красивого талера 1629 р. єпископства Бамберг зображено доволі одіозну особу - князя-єпископа Йоганна Георга II Фукса барона фон Дорнхайма (1586-1633). Єпископ був одночасно і духовним, і світським володарем Бамберга. Він "прославився" тим, що в історії Середніх віків і Нового часу став одним із найвідоміших гонителів відьом. Для цього Йоганн Георг II навіть відкрив спеціальну в'язницю, названу "Будинком відьом" (Malefizhaus), яка вміщувала до сорока ув'язнених.
Страшні катування, закритий суд без участі захисників і страти в невеликому північнобаварському містечку Бамберг (нині в ньому проживає трохи більше 70000 чоловік) із перших днів правління князя-єпископа стали звичною річчю. Через катівні "Будинку відьом" пройшло багато сотень жителів єпископства. Дослідники називають цифру 600-900 страчених підданих єпископа. І серед них - кілька бургомістрів міста, зокрема Йоханнес Юній. Єпископ-садист збільшував своє багатство, конфісковуючи майно нещасних, які, опинившись у руках катів, "визнавали", що відвідували шабаші, оскверняли хрест Господній, вступали у зв'язок з демонами, отруювали інших людей...
Катування не припинялися навіть після отримання "зізнань". Коли жертв вели на багаття, їхнє тіло рвали розпеченими кліщами й відрубували їм руки. Віце-канцлер округу лікар Георг Хаан намагався зупинити процеси, але був засуджений - 1628 р. його спалили на багатті разом із дружиною та дочкою. Заборонити це безчинство намагався, здавалося б, усемогутній імператор Фердинанд II Габсбург. Але єпископ Бамберга просто ігнорував його рескрипти. Втім, саме тоді на землях Священної римської імперії точилася кровопролитна Тридцятилітня війна (1618-1648), і влада імператора в умовах бойових дій була обмеженою. Лише наприкінці 1631 р. єпископ трохи вгамувався, - війна таки докотилася до кордонів Баварії. У лютому 1632 р. єпископство окупували шведські війська короля Густава II Адольфа. Жителі католицького єпископства зустрічали шведів-лютеран як визволителів. Наш "герой" утік, прихопивши скарби, у Верхню Австрію. Місто ще двічі переходило з рук у руки під час Тридцятилітньої війни. Йоганн Георг II Фукс барон фон Дорнхайм помер у віці 46 років від наслідків інсульту у вигнанні, в Австрії, у березні 1633 року.
На реверсі талера зображені святі-заступники міста - імператор Священної Римської імперії Генріх II та його дружина Кунігунда Люксембурзька, які тримають у руках Кафедральний собор Бамберга. Саме Генріх II 1007 р. заснував Бамберзьке єпископство, яке стало значним політичним і культурним центром Німеччини. Собор споруджений і освячений за участі монаршої сім'ї у 1012 році. В ньому й тепер покоїться подружжя, оголошене католицькою церквою святим, Климент II, перший понтифік - уродженець Німеччини і єдиний папа, похований на північ від Альп, а також перший король із династії Гогенштауфенів Конрад III. Цікаво, що шлюб Генріха II і Кунігунди був бездітним, бо, взявши за взірець Пресвяту Діву Марію, імператриця дала обітницю вічної цнотливості...
Бамберг розміщений на семи високих пагорбах, тому в Середні віки його називали "Німецьким Римом". За Люневілльським миром, єпископство Бамберг 1802 р. стало світським володінням і було приєднане до баварського Пфальцу.