Сучасні технології на варті спільної спадщини

Історична спадщина двох сусідніх народів - це насамперед сотні замків і парків, фортець і храмів, що є нашим спільним надбанням і потребує постійної уваги не тільки обох держав, а й усього суспільства.

Понад 100 міні-фільмів (хронометраж - від 2–3 хвилин) буде знято впродовж літа цього року. Зйомки проводяться з використанням найновітніших технологій, а саме - дронами. Крім промоції з яскраво вираженим історико-туристичним змістом, проект "Україна і Польща. Слідами історичної спадщини" намагатиметься охопити якомога ширшу аудиторію. Так, відеоматеріали можна буде використовувати і з освітньою метою: у школах, вишах, бібліотеках та навіть удома.

Над створенням амбітного проекту вже розпочала роботу велика група істориків, публіцистів, журналістів, представників громадських та молодіжних організацій України і Польщі. Відеорядом опікується професійна кінокорпорація Ukrainian Communicatoin Group.

Перші зйомки в рамках проекту пройшли в Кам'янці-Подільському (у знаменитій фортеці) на Хмельниччині та в Хотинській фортеці - на Буковині. Відеоряд доповнюватиметься короткими коментарями-титрами (польською, українською та англійською мовами), які готують відомі історики Радослав Сікора (Польща) та Олександр Альфьоров і Дмитро Антонюк (обидва - Україна).

Отже, насправді це був перший крок до створення унікального відеоархіву, що охоплює пам'ятки історії часів I Речі Посполитої. Партнером проекту є Польський інститут у Києві, директор якого - Бартош Мусялович - став його ініціатором і натхненником.

Бартош МУСЯЛОВИЧ: "Ми сподіваємося наприкінці літа побачити перші фільми. Створено сторінку на Фейсбуку, на Ютубі. Починаємо переговори про можливість їх показу на телеканалах. Фільмів буде понад 100 - про такі визначні, легендарні місця як Кам'янець-Подільська і Хотинська фортеці, замок у Жовкві. Але будуть зафільмовані й замки, відомі не дуже широкому загалу, такі як Підгорецький, наприклад. Сподіваємося на зростання зацікавленості спільною спадщиною як у Польщі, так і в Україні. Спільна держава - спільне минуле, спільна турбота - в майбутньому. У вересні також залучаємо молодь - польську й українську, - яка виїжджатиме на всі локації для інтерв'ю з місцевими мешканцями. Базуючись на цих фільмах, ми хочемо побудувати системну програму екскурсій для дорослих та дітей. Хотілося б проводити навіть лицарські турніри. Поговоримо з харцерами в Польщі та скаутами в Україні стосовно спільних програм і організації таборів - як бази для можливих екскурсійних програм. Дуже сподіваємося на продовження співпраці також і з Литвою та Білоруссю, землі яких були частиною Речі Посполитої. Якщо проект буде добре сприйнятий в Україні і Польщі, то чекаємо продовження й наступного року, в різних напрямах".

Проект фінансується МЗС Польщі. Грантовий оператор - Товариство "Інтеграція: Європа-Схід" (голова правління Кшиштоф Каліта).

Хотинська фортеця

Кшиштоф Каліта: "Проект розробляється в рамках конкурсу Міністерства закордонних справ РП. Цього року ми отримаємо 105 тис. злотих (близько 700 тис. грн). Хочемо зацікавити людей спільною історією Польщі і України, давньою Річчю Посполитою. Це тема майже кожної польської екскурсії і на Поділлі, і взагалі в Україні. Продемонструємо у всій красі з допомогою новітніх технологій нашу спільну історичну спадщину, попри всі проблеми польсько-українських взаємовідносин на даному етапі. Працюємо задля продовження діалогу. Всім нам дуже важливо зберегти цю спадщину. Список об'єктів готують, пишуть тексти і редагують їх польські й українські історики.

Є місця, як в Україні, так і в Польщі, які потребують постійної уваги, треба зберігати і намагатися реставрувати все те, що залишилося. Треба показати не тільки полякам, а й туристам з інших країн, що в Україні є що продемонструвати. Є спільна, насправді універсальна спадщина, яку треба зберігати. Ми розпочнемо з України, але й у Литві та Білорусі також багато цікавих фортець, замків, культових споруд. І цей проект, сподіваємося, не на один рік".

Історик Олександр Алфьоров: "Сьогодні ми бачимо початок унікального проекту. Це модний, стильний, молодіжний проект, розрахований на спамову реакцію суспільства. Його побачать тисячі й тисячі глядачів не тільки на каналах телебачення, а й у мережі Інтернет. Ми сподіваємося, що наша робота приверне увагу не лише населення великих міст, а й жителів маленьких містечок та сіл, де знаходяться неймовірні скарби нашої духовної, матеріальної культури. Це палаци, костели, замки, це, нарешті, садиби, що сьогодні потребують охорони з боку держави. Але, крім цього, всі вони потребують нормального ставлення місцевих мешканців. В Україні є погані тенденції: щороку ми втрачаємо пам'ятки культури. Яким, на превеликий жаль, неналежну увагу приділяє не тільки влада, а й суспільство.

Я сподіваюся, що проект розкриє історичну, духовну красу місць нашої спільної пам'яті, і ми привернемо увагу саме місцевого населення, яке в першу чергу має бути охоронцем спадщини. Практично, всі об'єкти, що занесені до цього списку, перебувають у неналежному стані, принаймні багатьом із них потрібна реконструкція, реставрація. Нам першочергово треба привернути не тільки увагу, а й серця людей, які не просто прийдуть, а які допоможуть і вкладуть кошти. Ці місця пам'яті потребують постійних грошових дотацій.

Директор заповідника "Кам'янець-Подільська фортеця" Олександр Заремба: "Дуже приємно, що такий великий і амбітний проект починається саме з нашого міста, нашого музею. Бо цей замок - мабуть, один із символів нерозривної спільності історії польської й української. Колись трагічної, героїчної, драматичної, але, попри все, кілька сотень років поєднували наші народи в одній державі. Ми поєднані географічно, Польща - це наш сусід. Основа добросусідських, хороших відносин - консенсус у розумінні минулого. І починати завжди треба з пошуків чогось спільного. Потім, відштовхуючись від цього спільного, якось приходити до розуміння суперечностей, проблем, які, безумовно, є між усіма народами-сусідами. Кам'янець - це місто, в якому жили і поляки, і українці (русини), і вірмени, і євреї, в якому воювали і проти спільних ворогів, інколи - й між собою. Проте це місто - символ історії, героїчного минулого і для поляків, і для українців. І тому проект починається звідси. Це дуже символічно, на мій погляд".