Слово не горобець: не впіймаєш — вилетиш!

Останніми роками професія коректора стала менш затребуваною, ніж було раніше. Мається на увазі, що журналісти - виключно і всуціль грамотні люди, і всілякі там літредактори та коректори їм не потрібні. На жаль…

Ось і трапляються в часописах такі перли: "код в мешке; простата хуже воровства; человек большой души и тела; театр травмы и комедии; пейте разумное, доброе, вечное; вулкан Безумий; костюм от купюр; мальчик для питья; стуктура СБУ; углупление реформ; травящая партия; дворяне и дворняжки; финансовые нахопления; нет порока в своем отечестве; лампы накалывания; одного пола ягоды".

Сама собою друкарська помилка - дурниця, привід, швидше, для веселощів, ніж для горя. Нездоланною потугою їй здатні наділити тільки людська дурість і жорстокість, та ще - дбайлива рука провидіння, яка старанно всовує помилкові букви саме туди, куди їм ставати категорично не слід.

Біблія розпусти

Щойно доходить до всіляких священних текстів, друкарі ходять по жалу бритви. П'ять років довелося доводити лондонському видавцеві Біблії 1632 р., що богохульство прокралося в текст книги випадково, а не в результаті усвідомленого блюзнірства. Зрештою, він відбувся гігантським на той час штрафом - 2 тис. фунтів. Біблію видали чудово й неймовірно акуратно, і лише крихітна друкарський помилка прокралася у величезний текст: в одному місці злетіла частка "не". На жаль, злетіла вона в тексті заповідей, а саме в заклику "Не перелюбствуй!" Нині у світі залишилося всього кілька примірників Adulterous Bible - "Біблії розпусти", і недавно один із них продали на аукціоні за 60 тис. фунтів.

Іншого не дано

Луї Бонапарту, племінникові Наполеона, з друкарською помилкою довелося жити. Вступаючи на престол Франції після Реставрації, він узяв ім'я свого прославленого дядька, вирішивши зробити Наполеонів династією. У дні перед коронацією друкарні трудилися надурочно, виготовляючи сотні тисяч коронаційних листівок, які мали донести до жителів Франції, що в них знову є король. Шапку листівки прикрашав заклик "Хай живе Наполеон!!!" Але набірник, який верстав із рукописного тексту, не зрозумів, що три палички - це знак оклику, і поставив замість них римську трійку. Отож у день коронації на престол зійшов уже той, кого вся Франція віднині знала як Наполеона III, хоча ніякого Наполеона II в історії не було. Потім уже, заднім числом, тодішні іміджмейкери спробували камуфлювати помилку, пояснивши, що третім Луї Бонапарт став на знак поваги до сина Наполеона, який теоретично міг би стати Наполеоном II, якби вижив... Але істину приховати не вдалося.

Географічні новини

В енциклопедіях, звісно, теж бувають друкарські помилки. Одну з найбільш пам'ятних зробили на початку XIX ст. у французькому географічному атласі. Географ Мальт-Бренн, вичитуючи верстку своїх текстів, виявив, що набірник пошкодував нулів, і гора, висота якої становить 3600 футів, у тексті значиться горбиком заввишки 36 футів. Він акуратно приписав нулики, яких бракувало, і повернув верстку в друкарню. Перевіряючи повторно, географ із жахом виявив, що гора тепер виросла до 36000 футів. Він знову все виправив і здав гранки. В останній день перед друком автор усе-таки ще раз перевірив злощасну сторінку - і, як з'ясувалося, не дарма. Гора тепер гордо здіймалася на 36 мільйонів футів. Розлючений географ написав на полях: "36 мільйонів віслюків!!! Висота гори - 3600 футів!" і похмурий виїхав додому. Набірник уважно прочитав виправлення, почухав потилицю й вирішив, що не турбуватиме мосьє вченого й сам доведе текст до пуття. У результаті, світ побачило видання, в якому повідомлялося, що висота гори, яка цікавить читача, становить 36 мільйонів футів, а на вершині її є плато, на якому пасуться 36000 гірських віслюків.

Бюлетень рухомості

З часом, звикнувши до плодів друкарства, людство звикло й до друкарських помилок. Поняття "друкарська помилка" ввійшло в авторитетну енциклопедію "Ларусс", яка наводила для прикладу оголошення, що зчинило колись багато галасу у Франції. Оголошення звучало так: "Здається в оренду чудова ферма. За умови правильної регулярної обробки дає завидні врожаї". З вини друкарні зі слова ferme вийшло femme - "жінка", і охоронці моральності жахнулися від такого безстидства, надрукованого в солідному бюлетені нерухомості.

Війна і - що?

Друкарська помилка може стати всесвітньовідомою і не зруйнувавши нічиєї долі. Одне з перших видань великого роману "Війна і мир" вийшло з друкарською помилкою прямо на обкладинці. З вини напівграмотного коректора замість "мир" там значилося "мiръ". Різниця величезна: якщо перше слово означало "мир як стан спокою і відсутності війни", то з "i" це слово означало "громада, суспільство". Гранки, які вичитував письменник, були без титульного аркуша, тому помилка вповзла в наклад непоміченою. Потім примірники поспіхом відловлювали, обкладинку замінювали, але було пізно. Досі в школах дітям розповідають, що під словом "мир" Толстой мав на увазі саме "суспільство".

Смерть за букву

Цензурні органи НКВС ніяких мимовільних друкарських помилок не визнавали. Існував офіційний циркуляр, у якому від чекістів вимагалося підвищити пильність у боротьбі з класовими ворогами, що пробираються у друк і під виглядом друкарських помилок публікують антирадянську пропаганду. За одну-єдину друкарську помилку арештували й розстріляли головного редактора центральної махачкалинської газети. Правда, друкарська помилка була не де-небудь, а в прізвищі самого вождя. І не яка-небудь, а найжахливіша з можливих. Замість букви "т" чорним по жовтувато-сірому було надруковано букву "р". Якщо за "Салина" уфімського коректора посадили на п'ять років, а за "Стадіна" всього лише звільнили редакцію однієї з обласних газет, то за "Сраліна" довелося відповідати повною мірою.

Скажи мені, чим ти командуєш, і я скажу, хто ти

Легше відбулися працівники туркменської газети "Коммунар", які пропустили друкарську помилку, що стала знаменитою, у слові "главнокомандующий". Якісь підбадьорливі слова на адресу радянського водного транспорту там виголошував "гавнокомандующий". Усю редакцію звільнили без права займатися друкарською діяльністю впродовж п'яти років. Очевидно, туркменських акул пера врятувало те, що погане слово правильно мало б писатися через літеру "о".

Цікава зоологія

Іноді, навіть якщо друкарську помилку помітили, немає буквально жодної можливості дати спростування. Це зрозуміла редакція ленінградської газети "Смена", яка 1973 р., публікуючи оповідання з серії "Ребятам о зверятах", припустилася невеликої помилки. Йшлося про тушканчиків, яких автор зворушливо називав "маленькими длинноухими зверьками". У слові "длинноухими" букви "у" і "х" помінялися місцями, і в такому вигляді ці біологічні факти представили ленінградській дітворі. Редактор як слід огріб по партійній лінії.

Життя треба прожити там

Друкарські помилки можуть тихо сидіти в тексті роками й ніяк не даватися знати, щоб вибухнути у найменш підходящий момент. Невелика друкарська помилка в одному з довоєнних видань книжки М.Островського "Как закалялась сталь" угніздилася в знаменитій фразі: "Жизнь надо прожить так, чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы". Замість "так" у тексті було надруковано "там". І через десятиліття, в роки масової еміграції інтелігенції та євреїв із СРСР, хтось угледів цю друкарський помилку, і змінена фраза стала своєрідним гаслом 1970-х років.

Накаркали…

У буквальному сенсі слова, друкарські помилки, схоже, можуть не тільки впливати на долю, а й передбачати її. Принаймні одна така друкарська помилка передбачила долю Михайла Ходорковського, коли той уперше отримав повістку у справі ЮКОСа. Пастка навколо опального олігарха стискалося поступово, і спершу його залучили лише як свідка. Але в повістці, згодом розтиражованій багатьма ЗМІ, вже тоді було написано правду: "вызывается в качестве сидетеля".

До речі, теж рекорд

Саратовський водій-дальнобійник Андрій Костильов завдяки друкарській помилці став всесоюзною знаменитістю після того, як в обласній газеті надрукували хвалебну статтю про нього. Товариш Костильов наїздив без аварій, серйозних ремонтів і порушень сто тисяч кілометрів. Він, мабуть, був справді хорошим працівником. Але з заголовка статті слів не викинеш. Виглядав же заголовок так: "100 тысяч километров - не пердел!" І далі - чітка велика фотографія усміхненого героя праці.