Скульптор без пам'ятника

Він залишив на Волині палац, повний коштовностей, декілька сіл із понад чотирма тисячами підданих і вирушив у європейські країни спочатку студіювати, а згодом творити високе мистецтво скульптури. Томаш-Оскар Сосновський узгодив своє творче покликання з життєвим світоглядом: "Суспільство зміниться лише тоді, коли людина навернеться до Бога" - і назавжди увійшов в історію світового мистецтва. Його релігійні й світські скульптури прикрашають монастирі та музеї України, Польщі, Італії, Палестини. Але на батьківщині, на Волині, ім'я відомого майстра, який народився 200 років тому, і досі під порохом забуття...

Старовинний замок у селі Новомалині на час народження майбутнього митця належав шляхтичеві Яну Кануту Малиновському. Одна з його дочок - Касильда вийшла заміж за ротмістра, хоч і відставного, зате далекого родича польського коронного гетьмана Сосновського - Станіслава Сосновського. Від їхнього шлюбу народився Томаш-Оскар, який був третім сином у сім'ї.

Біографи досі сперечаються, коли ж народився майбутній скульптор. Рік його народження відмірюють то від вступу до ліцею, то від призову до війська. В одному випадку виходить 1810-й, в іншому - 1813 р. Але нещодавно київський історик Ігор Тесленко віднайшов у Державному архіві Волинської області дату хрещення Томаша-Оскара в Острозькому костелі - 21 грудня 1812 р. А в римо-католицькому обряді хрещення відбувалося приблизно через десять днів після народження. Отож хлопчик з'явився на світ 11-го або 12 грудня.

Батька, Станіслава Сосновського, недаремно обрали острозьким маршалком. Він був освіченою розумною людиною, меценатом художників, письменників, музикантів. У розкішному замку Сосновські зібрали велику бібліотеку, архів, картини, гобелени, старовинні меблі й скульптури. Тут часто бувала інтелігенція краю. Мистецьке середовище вплинуло на вибір професії Томаша-Оскара.

Юнак закінчив один з найкращих навчальних закладів Волині - Кременецький ліцей і разом з братами вступив до війська. Але його службу перервало польське повстання проти російського царату, яке вибухнуло в листопаді 1830 р. Чи брав участь у ньому 18-річний Томаш, про це немає жодних архівних документів. Але відомо, що після придушення повстання він, бачачи приниження поляків з боку російського уряду, до війська не повернувся. Батько зрозумів: військова кар'єра синів не вдалася, і тому розділив поміж ними землі. Але Томаш-Оскар поміщиком не став…

1833 р. юнак їде до Варшави і вступає на скульптурне відділення Академії мистецтв. З учителями йому пощастило. Скульптуру Томаш-Оскар вивчає у відомого майстра Павла Малінського, а рисунок і малярство - у Ксаверія Яна Канєвського. Мистецьку освіту Сосновський продовжив у Художній академії Берліна, де був учнем знаменитого скульптора періоду класицизму Крістіана Рауха. А закінчив художні студії 1836 р. в Академії мистецтв святого Луки в Римі. Тут його вчителем і другом став представник неокласичної течії П'єтро Тенерані. Ця наука залишить найглибший слід у творчості Томаша-Оскара - майже всі його роботи зрілого періоду будуть виконані в стилі неокласицизму.

1846 р. Сосновський остаточно оселяється в Римі, де його обирають професором по класу скульптури згаданої академії...

У ранній творчості митець удосконалювався в техніці обробки мармуру і скопіював низку античних статуй, зокрема Сократа, Александра Македонського, Ареса, Сплячої Аріадни, Аполлона Бельведерського, Брута Капітолійського та інших, які нині зберігаються в Рівненському та Острозькому краєзнавчих музеях. Але в цей період Сосновський створив і цілком самобутні роботи - як-от "Юстиція" і "Вікторія".

Визнання митцеві принесуть саме скульптури на біблійну тематику. Вражає барельєф "Мадонна з немовлям" з каплиці Сосновських у Новомалинському замку (Острозький музей). У заглибленій арковій ніші - Богоматір і маленький Ісус. Помітна деталь - крапля води, яку скульптур вводить до багатьох своїх композицій. Підкресленого символізму роботі надають квіти - лілеї та троянди по краях рельєфу. Біла лілея символізує чистоту Марії, а троянда, власне, саму Богоматір. Цікава й сама тривимірна скульптура. Руки Матері й Сина з'єдналися на символі Всесвіту - державі, увінчаній хрестом.

У Римі Томаш-Оскар Сосновський тісно співпрацював із Папою Римським Пі-єм ІХ. Понтифік, який затвердив догмат Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, замовив у майстра скульптуру. "Мадонна непорочного зачаття" зі злегка схиленою головою та складеними навхрест руками - як художнє втілення цього догмату - стала етапною у творчості Сосновського. Проте він створив і інші відомі репліки скульптури, зокрема "Мадонну" для громади Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в новозаснованому монастирі в Ярославі (Польща), а згодом - для сестер у Язлівці на Тернопіллі. За значні заслуги в розвитку сакральної скульптури Папа Пій ІХ удостоїв Томаша-Оскара Сосновського однієї з найвищих нагород - ордена Григорія Великого.

За композицією, емоційним станом величної смиренності до "Мадонни Непорочного Зачаття" дуже близька скульптура Христа в терновому вінку "Ессе Номо", подарована палестинському монастирю Нотр Дам де Сіон. А завершення тяжкого земного шляху Ісуса Христа символізує композиція "Христос на смертному одрі". Композиція "Пієта" ("Оплакування Христа") тонко виражає безмірну скорботу Матері та Іоанна Богослова від втрати єдиного сина й улюбленого вчителя. Сосновський кілька разів повторював "Пієту". Дві мармурові скульптури та дві її гіпсові моделі зберігаються в Римі. А репліка, що нині в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, походить із Корецького району. Вона була встановлена як пам'ятник на могилі родини Рудницьких, знайомих Сосновського. Кандидат мистецтвознавства доцент Національного університету "Острозька академія" Ярослава Бондарчук так характеризує стильові особливості творчості скульптора: "Томаш-Оскар Сосновський творив у стилі неокласицизму, який поєднував у собі античний ідеал зовнішньої краси людини з християнським класицизмом - ідеалом зовнішнього та внутрішнього духовного світу людини".

У зрілій творчості Сосновського релігійна тематика була провідною, але не єдиною. Він створив величні пам'ятники королеві й королю "Ядвіга і Ягайло", релігійному діячеві Петру Скарзі, поетові Адаму Міцкевичу, засновникові Кременецького ліцею Тадеушу Чацькому (всі - у Кракові і Варшаві), Миколі Копернику (Рим). Сосновський активно працював і в жанрі камерного портрета. Здобутки на цій ниві - погруддя архітектора XVI ст. Антонія да Сангалло, братів Едварда та Олександра Єловицьких, актриси Елеонори Дузе, художників Франческо Подесті та П'єтро Гальярді, архітектора Сальваторе Б'янкі та інших.

Інший дослідник - Микола Бендюк з Острога в нарисі "Томаш-Оскар Сосновський" наводить непересічний факт визнання таланту скульптора: "У травні 1870 року в Римі через 350 років після смерті Рафаеля Санті було виявлено його поховання. Усвідомлюючи, що зміна температурного режиму та освітлення можуть стати фатальними, гіпсовий відбиток черепа геніального Рафаеля доручили зробити найвидатнішому скульптору. Ним став уродженець Острожчини - Сосновський. Відтак цю гіпсову копію-відбиток подарували місту Урбіно, де народився Рафаель Санті".

1868 р. скульптор отримав звання дійсного члена Академії мистецтв святого Луки в Римі. Через п'ять років Томаша-Оскара Сосновського обирають ад'юнктом керівника цього закладу. А 1878-го він стає регентом, тобто ректором Академії і обіймає цю посаду шість років, до кінця життя, оточений любов'ю й повагою колег.

Визначний скульптор був почесним членом 24 академій мистецтв у різних країнах світу. І водночас - максимально скромний у побуті й щедрий у стосунках із людьми. "Добрий поляк" з Волині допомагав молодим художникам, зарученим убогим дівчатам, даруючи їм весільні сукні, гроші, влаштовуючи для них частування. Живучи в одній з культурних столиць світу - Римі, він не забував відвідувати рідні місця. Попри своє католицьке походження, допомагав реставрувати православні храми в селах Новомалині та Ляхові (нині - Кутянка Острозького району). Анітрохи не помилився французький дослідник Луї Вейо, який писав про Томаша-Оскара Сосновського: "... безкорисливої душі скульптор, який понад усе в житті ставив мистецтво і жив для мистецтва, усвідомлюючи його високе призначення будити в душі кожної людини прагнення ідеалу - "нічого для себе і все для інших".

Доля зіграла з відомим скульптором злий жарт. Майстрові, який створив десятки неповторних пам'ятників, самому пам'ятника не поставлено ніде, крім барельєфа на могилі в Римі. А на його малій батьківщині - у селі Новомалині поблизу Острога немає навіть меморіальної дошки, а родинний замок Сосновських лежить у руїнах. Що й казати: байдужість і провінціалізм, для яких мистецтво світового рівня та його творець - не орієнтири.