Крізь призму буття: вічно молоде Київ-Місто

У нашого земляка, уродженця Києва Максиміліана Воло­шина є проникливі рядки, присвячені древній кримській Кіммерії: "Весь трепет жизни, всех веков и рас/ Живет в тебе. Всегда. Теперь. Сейчас". Їх можна з повною підставою адресувати і старовинному, сивому Києву, колисці всієї схід­нослов'янської цивілізації. Місто "на всі часи", багатолике, різномовне, було й залишається перехрестям різних культур, релігій. До Печерських пагорбів і нині тягнуться прочани, багато дослідників називають Київ другим Єрусалимом. І це аж ніяк не гіпербола...

Книжок, путівників, присвячених Києву, опубліковано чимало, різного рівня та якості виконання. Здавалося б, що нового можна ще сказати, чим здивувати сучасного читача?..

Та ось зовсім недавно вийшла друком розкішна книга-альбом "Вечный Киев. Жизнь большого города" (видавництво "Балтія-Друк" спільно з Му­зеєм історії Києва), підготовлена плеядою києвознавців. Ав­тори-упорядники Віталій Ко­валинський та Ольга Друг, а також їхні помічники з Музею історії Києва розповіли про дивну долю мегаполіса з драматичною долею. Ця "екскурсія" прос­то необхідна, щоб показати, наскільки справді унікальне Місто, пройтися його вулицями, вдихнути аромат багатьох епох - від становлення (розділ "Формирование города") до наших днів. Статті книги-альбома розповідають про замки й фортеці Києва, прочан і паломництво в колисці православ'я Стародавньої Русі, Київ підземний, про міський транспорт, доз­вілля і побут містян. Про театри, музичне і спортивне життя, банки й торгівлю, архітектурний образ, знамениті парки та сади "другого Єрусалима", про багато-багато іншого...

У виданні також дано стислу інформацію про відомих киян, які прославили місто на Дніпрі: "Цей неповний список - данина поваги тим, хто народився і розпочинав свій творчий шлях у Києві, хто приїхав у це місто і всотав у себе багатона­ціональний його колорит, старовинну культуру, мальовничу природу і, навіть полишивши, прославив це місто навіки", - пишуть автори в розділі "Не забувайте нас! Ваші кияни".

Нагадаємо читачам лише декілька імен: композитори Рейнгольд Гліер, Микола Ли­сенко та Платон Майборода; ме­ценати й промисловці Ми­хай­ло Дегтярьов і Нікола Тере­щенко, Богдан і Варвара Ханен­ки; письменники Михайло Бул­гаков, Кос­тянтин Паустовський і Віктор Некрасов; історик Михайло Брайчевський; видатний конст­руктор ракетної техніки Сергій Корольов; танцівник Серж Ли­фар; авіаконструктори Ігор Сі­корський та Олег Антонов; художники Микола Мурашко, Ка­зимир Малевич і Тетяна Яб­лонсь­ка; поети Мак­сим Рильсь­кий, Анна Ахматова і Павло Тичина; архітектор Владислав Городецький; геніальний лікар-кардіолог Микола Амосов і футбольний тренер Валерій Лобановський...

Понад три роки тривала копітка праця над масивом артефактів минулих століть. Уні­кальні фотографії й ілюстрації, факсимільні копії раритетних документів, топографічних карт, люб'язно надані архівами і музейними фондами, приватними колекціонерами, чудово доповнюють загальну картину багатоликого Міста.

Відзначимо дві найцікавіші і, на наш погляд, неповторні "фішки", цього видання. По-перше, факсиміле, своєрідні стоп-кадри минулого, вкладені в чотири кишені-клапани всередині книжки (21 вкладка). Ат­рибути побуту киян можна потримати в руках: візитки відомих містян (наприклад, Ми­хайла Сергійовича Грушевсь­ко­го), запрошення на "концерт для молоді" у залі Київського дворянського зібрання 1914 р., ме­ню товариського обіду членів Імператорського Ро­сійсь­ко­го пожежного товарист­ва (1913 р.), меню київських ресторанів, перепустка на торжество освячення пам'ятника святій княгині Ользі, поштові листівки й банк­ноти...

Друга "фішка" - панорамні фотографії міста, його фантастичної краси неповторних ландшафтів, зроблені з висоти пташиного польоту, точніше - з вертольота. Вони показують Місто, якщо можна так сказати, з висоти другого десятиліття XXI ст. І, хоч би як "старалися" наші чиновники та будівельні компанії, що захарастили центр Києва безликими скля­ними монстрами, бездарними "Парусами", а зовсім недавно до невпізнанності спотворили Хрещатик (все це неподобст­во відбувалося буквально протягом останніх двох десятиліть), Місто на Печерських пагорбах живе. І житиме. Завжди...

Зокрема й завдяки таким унікальним, ні на що не схожим виданням.