Зрада/перемога?

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов щодня розповідає про великі успіхи в боротьбі з ковідом. Учора розказав про рекордно малу кількість нових випадків. Сьогодні повідомив радісну новину про те, що кількість одужань перевищила кількість нових заражень. Що ж відбувається реально? Де правда, а де маніпуляція? Давайте розберемося.

Почнемо з того, що кількість нових випадків — це такий собі «сферичний кінь у вакуумі». Можна проводити по 40 тисяч тестів на добу, як в Україні, мати позитивність 30–35% і отримувати щодня 10–15 тисяч нових випадків. А можна робити, як в Італії, наприклад: проводити на добу по 200–250 тисяч тестів, мати по 30–40 тисяч нових випадків щодня з позитивністю 10–15%.

Де ж епідситуація краща?

Загалом, кепсько і там, і там. Широке тестування дає добрі результати у країнах, в яких активно працює епіднагляд за інфікованими пацієнтами. У нас же, в Україні, якщо не звалила з ніг висока температура, громадяни з позитивними тестами продовжують ходити на роботу й заражати оточення. Ніякого нагляду за ними немає.

У нас абсолютно не проводять виявлення кола контактних. Усі ці заходи в Україні просто провалили. Причому ще на ранньому етапі.

Окрема тема — внесення статистики. Статистика щодо нових випадків у грудні може містити дані за грудень, листопад і жовтень. При цьому міністр охорони здоров'я з цих даних ще й намагається робити якісь необґрунтовані висновки.

В умовах повного хаосу медичної статистики по Україні об'єктивними можна вважати лише три показники.

1. Позитивність тестування.

2. Кількість шпиталізацій.

3. Летальні випадки.

Почну з останнього. З огляду на публікацію даних щодо летальних випадків із великим запізненням, аналізувати оперативну ситуацію на їх основі нереально. Тому перейду до другого показника — кількості шпиталізацій.

На ранок 7 грудня (дані опубліковано 8 грудня) на шпиталізації перебували 20 373 пацієнти з підтвердженим діагнозом ковід. У реанімаціях — 1888 пацієнтів, що є абсолютним максимумом за весь час пандемії (графік 1). Чи є привід говорити про поліпшення епідситуації? Я його не бачу. Навпаки, ситуація погіршується, і згодом це призведе до зростання летальних випадків. Усе це позначиться на додатковій смертності. Але, на жаль, Держкомстатистики публікує звіти з півторамісячною затримкою, а тому дані за грудень ми побачимо тільки в другій половині лютого.

Для порівняння наводжу графіки, як «поліпшення» епідситуації в Україні виглядає порівняно з іншими країнами.

За реанімаціями (див. графік 2) і шпиталізаціями (графік 3).

Єдиний помічений мною позитивний момент — певне зниження частки позитивних тестів серед усіх проведених тестувань. Ось графік тестування та позитивності (позитивність тестування = (кількість позитивних тестів (тестів усього) *100%).

Тижнева середня позитивність за два останніх дні знизилася з 38 до 36%. Добова позитивність до 7 грудня становила 34%. Робити висновки, що це — зміна тренду, ще дуже рано. На жаль, усі епідемії мають хвилеподібну природу. Це може бути тимчасовим зниженням позитивності до 30% із наступним зростанням у січні-лютому. Це може означати, що ми просто вперлися в стелю, коли більше позитивних тестів виявляти вже неможливо. Це може бути просто короткочасна корекція на зростанні. На тлі такого малого відтинку неможливо зробити достовірні висновки. Як мінімум треба подивитися, що буде через сім днів.

Але все це — теорія. А ось графік шпиталізацій і пацієнтів у реанімаціях — це те, що відбувається щодня. І наразі я не бачу ні найменшого приводу до радості. Упевнено стверджувати, що епідситуація в країні покращилася, можна буде, коли графіки шпиталізацій і реанімацій по Україні покажуть таке саме зниження, як в Італії та Франції.

Усім міцного здоров'я, не хворійте.

Більше статей Євгена Істребіна читайте за посиланням.