ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО «ТРОЯНСЬКОМУ КОНЮ»?

Не виключено, що вже нинішнього року кожен українець, ласуючи свіжим окрайцем, булочкою чи макаронами, разом із ними споживатиме й фолієву кислоту. Нині це питання обговорюється на серії нарад представників Українсько-американської програми запобігання уродженим вадам розвитку з медиками, вченими, державними чиновниками й виробниками.

На думку ініціаторів, усе борошно в країні необхідно фортифікувати (збагатити) фолієвою кислотою — синтетичним аналогом природного вітаміну В9 — із розрахунку 220 мкг на 100 г борошна. Це дозволить, згідно з дослідженнями, проведеними в кількох західних країнах, уникнути вроджених вад розвитку нервової трубки новонароджених, а також деяких захворювань нервової та серцево-судинної системи в дорослих. Зокрема знизити частоту виникнення інфарктів й інсультів.

Переваги нововведення видаються настільки очевидними, що виникає зрозумілий подив: невже держава нарешті почала дбати про здоров’я своїх громадян?

Справді, брак в організмі фолієвої кислоти, особливо у вагітних жінок, може викликати серйозні вади в їхніх дітей. Фолієва кислота захищає ненароджену дитину від розвитку таких страшних каліцтв, як «відкрита спина» й «аненцефалія», тобто від розвитку пороків нервової трубки, що уражають головний і спинний мозок. За даними Мінздоров’я, 2000 року (торішніх даних поки що немає) з аненцефалією народилося дві живі дитини й 55 мертвих, із відкритою спиною — 128 і 26, відповідно. У новонароджених з аненцефалією не розвивається мозок. Здебільшого вони народжуються мертвими або вмирають невдовзі після народження. У дітей, що хворіють на «відкриту спину», спостерігаються пошкодження хребетного стовпа різної тяжкості — сколіоз, параліч, нетримання сечового міхура й кишечника. При відповідному догляді такі діти можуть дожити до дорослого віку, але, як правило, вони потребують протезів і ростуть розумово відсталими.

Основна небезпека цих вад у тому, що вони виникають тоді, коли багато жінок ще не знають про вагітність: нервова трубка ембріона формується на 16—28-й день після зачаття. Тому такий важливий профілактичний прийом фолієвої кислоти.

— Сьогодні в усьому світі простежується «революція» фолієвої кислоти, — розповідає один з учасників програми, директор Наукового центру медичної генетики Ігор БАРИЛЯК. — З 1998 р. нею збагачують борошно у США. Трохи згодом цю практику запозичили Канада, Чилі, Угорщина, Великобританія і з січня нинішнього року Франція. У Китаї фолієвою кислотою збагачують рис, оскільки там він більш уживаний продукт, аніж борошняні вироби. Практично завершено підготовчу роботу в країнах Середньої Азії — Казахстані, Киргизстані й Узбекистані. В Україні до експерименту вже готові підключитися Волинська й Рівненська області. Торік у листопаді в Мінську відбулася попередня конференція групи експертів ВООЗ. У її резолюції сказано: якщо в країні не проводиться фортифікація продуктів фолієвою кислотою, то відповідальність за дітей, народжених із патологією нервової трубки, повинен брати на себе уряд.

— Та чи варто сліпо переймати зарубіжний досвід?

— Рішенню про фортифікацію передували серйозні дослідження, що переконливо довели її позитивний ефект. Уперше природні фолати виявили в листі щавлю. Потім з’ясувалося, що вони містяться в чорноплідній горобині, соку апельсина, печінці (особливо пташиній), нирках, дріжджах, а також у м’ясі, рибі й молочних продуктах, зокрема й у жіночому молоці. Проте тільки за рахунок продуктів харчування одержати необхідну добову дозу фолієвої кислоти неможливо. Тим паче що більшість населення сьогодні не в змозі харчуватися раціонально.

— Яка ця добова доза?

— У США вважають, що не менше 1000 мкг на день. Але, у принципі, для профілактики досить 400 мкг. Якщо жінка з ризиком народження дитини з вадами розвитку одержуватиме щодня цю дозу, а за три місяці до зачаття і протягом перших трьох місяців вагітності вдесятеро більшу — 4000 мкг, то в неї народиться нормальна здорова дитина. Біда в тому, що планованих вагітностей у нас дуже мало. Тому роль фортифікації така висока.

— Скільки фолієвої кислоти має міститися в борошні? Відомо, що кожна країна встановлює свою дозу, залежно від структури харчування та вмісту фолієвої кислоти в інших продуктах.

— У різних країнах коливання дози дуже незначне: від 220 до 240 мкг. Для України найоптимальнішим варіантом є 220 мкг фолієвої кислоти на 100 г борошна.

— Ви говорили, що раціональне харчування багатьом нашим співвітчизникам не по кишені. Меню найменш захищених верств населення складається переважно з борошняних виробів. Дехто вживає вітаміни й біодобавки, до складу яких також входить фолієва кислота. Чи не викличуть її «ударні» дози розвитку різноманітних патологій?

— Зайва фолієва кислота вільно виводиться з організму без жодної шкоди для нього. Певна небезпека існує для хворих на епілепсією, котрі приймають протисудомні препарати. Також фолієва кислота маскує симптоми В12-дефіцитної анемії, тоді як неврологічні порушення, викликані нею, прогресують. Але це дуже незначний відсоток (1,2%) людей похилого віку, і за станом їхнього здоров’я треба пильно стежити не лише у зв’язку зі споживанням ними фортифікованих продуктів.

— Чому в такому разі рекомендується збагачувати все борошно, явно наражаючи на небезпеку тих, чийому здоров’ю це може серйозно зашкодити?

— Моя позиція така: кожен має право вибору. Отже, слід забезпечити можливість купівлі незбагаченого хліба.

— Проте в рекомендаціях, поданих нещодавно програмою урядові, йдеться про фортифікацію всього борошна?

— Це не зовсім так. Процес буде поетапним. Спочатку реалізацію пілотного проекту планують у Волинській і Рівненській областях. Потім, сподіваюся скоро, він пошириться на всю Україну. У зв’язку з тим, що в декого є сумніви в доцільності фортифікації, гадаю, певна частина борошна може залишатися нефортифікованою, воно й вироби з нього продаватимуться у відповідних магазинах.

— Багатьох непокоїть, що замість цілком натурального продукту — хліба — доведеться їсти продукт, начинений синтетичними сполуками.

— Фолієва кислота стабільніша і краще абсорбується, ніж натуральні фолати. У процесі циркуляції в організмі вона перетворюється в печінці до форм, що нічим не відрізняються від утворюваних з натуральних фолатів.

— Що відбувається з фолієвої кислотою під впливом високих температур? Чи не виникають шкідливі для організму сполуки?

— 10% загальної кількості пропадає, а при тривалому кип’ятінні фолати повністю руйнуються.

— Наскільки дороге виробництво фортифікованого борошна? Оскільки Україна не виготовляє фолієву кислоту, то виникає проблема її закупівлі за кордоном. Чи не підвищиться ціна на хліб?

— Справді, фолієву кислоту ми закуповуємо за кордоном — переважно в Німеччині й Китаї, а тут її лише таблетуємо. 30 пігулок по 1000 мкг коштують в аптеках 1 грн. 20 коп. На заводі ціна нижча на 20%, а оскільки в даному випадку потрібні не готові пігулки, а сировина, то йдеться про ще меншу суму. Тож на ціні окремо взятої хлібини чи батона це не позначиться.

— Якщо переваги фортифікації очевидні, чому багато ваших колег проти неї?

— Можливо, тому, що не вони перші запропонували її запровадити.

Так це насправді чи ні — навряд чи вдасться з’ясувати. Але побоювання, які висловлюють противники фортифікації, заслуговують на увагу. Так, ряд медичних генетиків стверджують: механізм дії фолієвої кислоти всебічно не вивчено, тож додавати її в раціон усієї популяції не можна. Не виключено, ведуть далі вони, що безконтрольне споживання синтетичного вітаміну може серйозно зашкодити здоров’ю певних груп населення.

Цих аргументів однозначно не відкидають і прибічники фортифікації. Зокрема це відзначено в доповіді Комітету з медичних аспектів політики у сфері харчування та їжі Великобританії «Фолієва кислота і профілактика захворювань»: «Поки що є мало інформації про можливий вплив підвищеної кількості фолатів і фолієвої кислоти на інші групи населення, але немає й жодних підстав очікувати на побічну дію». При цьому «група населення, для якої це буде корисно, визначена досить конкретно (вагітні жінки й діти) і відрізняється від тих, кому це, можливо, зашкодить (люди похилого віку з недіагностованою В12-дефіцитною анемією). З другого боку, для останніх може бути корисне зменшення ризику серцево-судинних захворювань. Імовірність корисності чи шкідливості для цієї групи менш визначена, ніж корисність для жінок дітородного віку». Тобто корисність буде однозначно більшою, ніж можлива шкідливість. Але не зважати на потенційну небезпеку не можна, тож до процесу фортифікації борошна слід підходити зважено.

Про це, приміром, говорить завідуючий кафедрою гігієни харчування Національного медуніверситету ім. О.Богомольця професор Віктор ЦИПРІЯН:

— Один зі шляхів профілактики полінутрієнтного дефіциту, що діагностується в більшості населення України, — фортифікація продуктів харчування. В усьому світі апробовано методи йодування солі й використання фолієвої кислоти при виробництві борошна. Така практика приводить до різкого зниження низки патологій у новонароджених. Тобто фортифікація всього борошна фолієвою кислотою — соціально виправданий захід, який не вимагає, до того ж, високих фінансових видатків.

Проте є кілька проблем. Ми не знаємо справжньої глибини дефіциту фолієвої кислоти в нашого населення — такі дослідження ще не проводилися, не знаємо рівня споживання хлібобулочних виробів населенням. Крім того, існують верхні межі профілактичного застосування фолієвої кислоти. Більшість дослідників вважають, що ця межа не повинна перевищувати 500—600 мкг на день. Усе це вказує на необхідність проведення додаткових досліджень.

Низку сумнівів висловлює й академік АМН України, голова Міжвідомчої координаційної ради з фундаментальних і прикладних проблем медичної генетики Віталій КОРДЮМ:

— Фолієва кислота справді навдивовижу корисний для організму людини елемент харчування. Це ніхто не піддає сумніву. Інше питання: чому її мусить споживати все населення країни?

В Україні проводилися досить масштабні дослідження з застосування фолієвої кислоти, але як препарату. В експерименті брали участь лікарі, а піддослідні чітко знали, що саме вони вживають і в яких дозах. Точнісінько так само потрібно провести випробування з фолієвою кислотою у складі продуктів. Не можна без попередніх епідеміологічних досліджень сліпо переносити зарубіжний досвід на все населення держави. Для України, яка перебуває в складному соціальному й екологічному становищі, посилання на інші країни не годяться.

Чого можна очікувати? Добре, якщо випробування покажуть, що все чудово. Але є таке поняття, як непередбачувані наслідки: тобто те, чого теоретично передбачити неможливо. Як говорив Шолом-Алейхем: «Я хотів би бути розумним зараз так, як моя дружина потім». Ніхто ніколи спеціально не перевіряв дію фолієвої кислоти на пухлинних хворих. Нещодавно з’явилися дані про новий метод хіміотерапії злоякісних пухлин, розроблений американськими вченими. Вони використовують фолієву кислоту як «буксир» для доставки ліків до ракових клітин. З’ясувалося, клітини раку яєчників, матки, нирок, грудей, легень, кишечника й пухлин мозку синтезують величезну кількість рецепторів до фолієвої кислоти. Вона потрібна їм для підтримки активного розмноження, що є особливістю пухлин. Тобто, з одного боку, фолієва кислота служить чинником запобігання захворюванню на рак, але коли пухлина вже виникла, її вживання може прискорювати процес. А в нас більшість населення країни належить до групи ризику щодо онкозахворювань, багато хто не знає про свою хворобу. І позаяк дія фолієвої кислоти неоднозначна, то, на мій погляд, вводити її в раціон харчування всього населення без додаткових досліджень не можна.

***

Який варіант вибере уряд — фортифікувати все борошно чи тільки більшу його частину? Цей вибір значною мірою залежить від суб’єктивної точки зору фахівців, котрих запросять як експертів. Хоча, вважають обізнані люди, навіть якщо «зелене світло» дадуть першому варіанту, вибір у споживачів залишиться. Оскільки і в такому випадку не все борошно виявиться фортифікованим: крім великих державних млинів, є безліч малих приватних, де можуть запросто проігнорувати розпорядження високих інстанцій.

Довідка:

Англійські вчені рекомендують такі норми споживання фолієвої кислоти:

0—12 місяців — 50 мкг

1—3 року — 70 мкг

4—6 років — 100 мкг

7—10 років — 150 мкг

11 років і більше — 200 мкг

вагітні — 300 мкг

матері, що годують, — 260 мкг.

Та позаяк втрати фолатів в організмі становлять 50% від спожитої кількості, то добова доза вітаміну має вдвічі перевищувати щоденну потребу в ньому.

Одержати фолієву кислоту можна з такими продуктами:

Салат — 50 мкг у 100 г продукту

Шпинат (сирий) — 190 мкг

Зелена цибуля — 64 мкг

Буряк (сирий) — 109 мкг

Боби, квасоля — від 60 до 400 мкг, залежно від сорту

Соя (сира) — 375 мкг

Печінка яловича (варена) — 215 мкг

Печінка пташина (варена) — 660 мкг

Жовток яйця сирого — 145 мкг, вареного — 20 мкг

Апельсини — 47 мкг в одному середньої величини.