«Мені доводилося зустрічати людей, чесноти яких настільки природні, що навіть не відчуваються; вони виконують свій обов’язок, не вважаючи його тягарем, і їх вабить до цього немов інстинктивно; вони ніколи не пишаються своїми рідкісними якостями і, здається, навіть не усвідомлюють їх у собі».
Шарль Луї Монтеск’є
«Журналістський матеріал повинен починатися з інформаційного приводу — «гарячої» новини», — невтомно повторювали мої університетські викладачі. Хай простять мене мудрі наставники, але цю статтю я почну зі слів подяки людям, які в наш жорсткий прагматичний час не втомлюються робити добро безкорисливо.
…У Ніти й Валентини є грандіозний задум: побудувати під Білою Церквою село для інвалідів. Уже є рішення сільради села Фурси Білоцерківського району про виділення землі під незвичайне селище. Через кілька місяців сюди приїдуть американські архітектори. Разом зі своїми українськими колегами вони розроблять план села, в якому буде 15 будинків (у кожному двоє дорослих — прийомних батьків і приблизно десять дітей), центр з ремонту колясок, майстерні з пошиття взуття, одягу, пекарня, аптека, школа...
Американка Ніта Гансон і жителька Білої Церкви Валентина Непокрита — члени київського клубу «Ротарі». Серед численних міжнародних добродійних інституцій клуб «Ротарі» — найстаріший і найчисельніший. На сьогодні в об’єднання «Ротарі Інтернешнл» входить близько 30 тисяч клубів. Це — майже 1 мільйон 200 тисяч чоловік із 183 країн світу.
Відповідно до статуту, «...метою «Ротарі» є впровадження в життя ідеалів служіння людям на основі цінних ініціатив». Девізи організації — «будь самовідданим» і «той більше має, хто піклується про людей».
Важко не звернути увагу на співзвуччя назви «Ротарі» із словами «ротор» і «ротація». Символічний і герб ротаріанців — шестерня. Постійний рух уперед, оновлення простежується й у принципах роботи «Ротарі», і в організації його діяльності. Скажімо, щороку кожний клуб, округ (70—75 близько розташованих один від одного клубів утворюють одну територіальну одиницю — округ) і «Ротарі Інтернешнл» обирають нового керівника (новий ротаріанський рік починається 1 липня).
— «Ротарі» — зовсім новий для нас тип стосунків, — переконаний президент київського клубу «Ротарі» 1994—95 рр. Олексій Коженкін. — Членами клубу стають люди, що досягли успіху у своїй професійній діяльності, сповідають високі моральні принципи й активно беруть участь у добродійних акціях. «Ротарі» — повністю відкрита, дуже демократична організація, що переслідує суто гуманістичні цілі, одним із її принципів є невтручання в політику.
— Добродійні проекти — безперечно, головний, але далеко не єдиний аспект нашого руху, — до розмови підключається президент київського клубу «Ротарі» 2000—2001 рр. Сергій Поруцький. — «Ротарі» — насамперед, клуб, де збираються люди зі спільними інтересами, схожим світоглядом, яким приємно спілкуватися один з одним. Багато важить і те, що ротаріанський рух дуже сприяє розвитку міжнародних зв’язків. Коли ви починаєте працювати з іноземним партнером, також ротаріанцем, бар’єри недовіри автоматично знімаються.
23 лютого 1905 року в Чикаго (США) з ініціативи бізнесмена Поля Гарріса з’явився на світ перший клуб «Ротарі» — щоб відродити в діловому суспільстві дух взаємодопомоги, поваги й альтруїзму. Буквально через кілька років ротаріанський рух поширився за межі Сполучених Штатів.
Сьогодні об’єднання клубів на правах недержавного спостерігача бере участь у роботі ООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО, ЮНІСЕФ. До речі, багато принципів статуту «Ротарі» лягло в основу статуту ЮНЕСКО. Наймасштабніша програма міжнародного об’єднання клубів «Ротарі» — «Поліо плюс». Її мета — до 2005 року викоренити поліомієліт у масштабах планети. Вже щеплено сотні мільйонів дітей. У рамках даної програми київські ротаріанці, зокрема, сприяли створенню першої національної референс-лабораторії, яка здійснює моніторинг захворюваності на поліомієліт в Україні.
За активну допомогу ООН в організації гуманітарних проектів «Ротарі Інтернешнл» нагороджено Золотою медаллю ЮНЕСКО.
У Східній Європі ротаріанський рух почав набирати сили наприкінці 80-х — початку 90-х рр. минулого століття. Україна приєдналася до нього 1991-го, коли в Києві була створена перша ініціативна група майбутніх ротаріанців. У травні 1992 року столичний клуб, а через якийсь час і львівський офіційно визнали «Ротарі Інтернешнл».
— Ми з самого початку не ставили перед собою завдання форсувати цей рух у нашій країні, — підкреслює патріарх ротаріанського руху в Україні, президент-фундатор київського клубу «Ротарі» Володимир Кулик. — Важливо, щоб люди ним перейнялися, зрозуміли, що «Ротарі» об’єднує задля служіння суспільству, а не задля якихось особистих корисливих цілей.
Сьогодні в Україні працюють 34 клуби «Ротарі». У них — майже тисяча членів. Характерно, що ротаріанський рух у нашій країні (утім, як і в усьому світі) не є винятковим привілеєм великих міст. Мають свої клуби і райцентри, такі, як Слов’янськ Донецької, Кам’янка-Бузька Львівської, Кобеляки Полтавської областей.
— Звісно, у наших організацій порівняно із західними поки можливостей набагато менше, — говорить нинішній президент київського клубу «Ротарі» Марк Гітельман. — У цивілізованих країнах «Ротарі» об’єднує забезпечених людей. Українські ж клуби складаються з людей не дуже високого за західними мірками достатку. Тому ми дуже вдячні колегам зі Страсбурга (Франція), німецьким ротаріанцям, клубам США й Канади за підтримку і допомогу, яку вони надають нашим починанням. Але не подумайте, що всю роботу ми проводимо винятково за рахунок західних партнерів: частину проектів повністю, від «а» до «я», реалізуємо самостійно.
Над «діабетичним» проектом спільно працювали київські та каліфорнійські ротаріанці. До столиці України приїхала група американських лікарів і медсестер. Вони привезли з собою цілий контейнер медпрепаратів й устаткування для інституту ендокринології і на його базі провели курси для чотирьохсот дітей-діабетиків і їхніх батьків. А нещодавно завдяки їм нова апаратура вартістю понад 50 тис. доларів з’явилася в інституті урології.
Зараз київські ротаріанці разом із поляками та білорусами здійснюють програму допомоги дітям, хворим на туберкульоз.
А як не згадати програму «Дитяче серце», проведену під керівництвом члена клубу, відомого кардіо-хірурга Іллі Ємця, у результаті якої на базі НДІ серцево-судинної хірургії почала працювати спеціалізована клініка для новонароджених, де стало можливим оперувати навіть двотижневих немовлят...
…Знаменитій у минулому спортсменці, кількаразовій олімпійській чемпіонці (між іншим, першій в історії українці, що завоювала настільки високе звання) Вірі Крепкиній члени київського клубу «Ротарі» допомогли буквально встати на ноги. За їх підтримки в міському ортопедичному центрі вже вилікувано більше 40 чоловік.
…Зовсім недавно київський клуб «Ротарі» передав білоцер-ківському товариству «Аюрведа», що об’єднує дітей-інвалідів та їхніх батьків, автобус для транспортування інвалідів-колясочників (на фото). Курирували цей проект уже згадані Ніта Гансон і Валентина Непокрита.