Ще одна хвиля ковіду в Україні відступила, а з нею — наші страхи й напруга. Однак не поспішайте радіти. Досвід минулого року свідчить, що недуга має всі ознаки сезонності. Тож із приходом осені цілком імовірна нова хвиля. І це означає, що до неї треба підготуватися — попрацювати над помилками й постаратися виправити недоробки, яких було чимало.

Одна з ключових — неготовність лікарень, внесених до списків опорних для прийому пацієнтів із ковідом, цих пацієнтів приймати. Так буває, коли, без урахування реалій, у високих кабінетах приймають рішення, але для втілення їх у життя по суті не роблять нічого. Скандал, що приключився цієї весни і пов'язаний із відмовою однієї з київських лікарень «Укрзалізниці» приймати пацієнтів із коронавірусом, — яскравий приклад цього.

Про те, як сталося, що київські лікарні порушили клятву Гіппократа, ZN.UA у березні цього року розмовляло з директоркою Філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця» Наталією Білинською.

Невдовзі після інтерв'ю всі вісім відомчих лікарень «Укрзалізниці» відвідали представники НСЗУ. Про деталі візитів у ЗМІ не повідомлялося. Але відомо, що з 1 квітня НСЗУ зупинила оплату послуг залізничним лікарням і виставила філії «Укрзалізниці» вимогу повернути гроші, а також подала заяву в НАБУ.

10 червня на офіційному телеграм-каналі НАБУ з'явилося повідомлення, що НАБУ й САП проводять обшуки в приміщеннях залізничних лікарень у Києві, Харкові, Львові, Одесі та Дніпрі, а також у філії «Центру охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця» в рамках розслідування за фактом заволодіння службовими особами бюджетними коштами в особливо великих розмірах.

Ідеться про ті ж таки майже 60 млн грн, виплачених НСЗУ лікарням «Укрзалізниці» за надання медпослуг пацієнтам із ковідом, про які ZN.UA писало у згаданому інтерв'ю.

Щоб прояснити ситуацію і зрозуміти, як лікарні «Укрзалізниці» опинилися у списку опорних для прийому пацієнтів із коронавірусом, хоча були до цього неготові; хто винен і що робити, — ми знову поговорили з директоркою філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця» Наталією Білинською.

Крім того, ми надіслали запит у НСЗУ з проханням прокоментувати ситуацію: на якій підставі НСЗУ уклала контракти з «Центром охорони здоров'я» АТ «Укрзалізниця», якщо вони були до цього неготові, а також ознайомити редакцію з результатами візитів у залізничні лікарні.

«Лікарнями «Укрзалізниці» займалися дуже довго, докладно і у високих кабінетах»

— Наталіє Ярославівно, які результати візитів НСЗУ у ваші лікарні?

— НСЗУ навідалася у вісім лікарень «Укрзалізниці». Щодо всіх лікарень складено акти. Щодо київських — вони дивують. В актах однозначно написано, що ми надали недостовірну інформацію. Наприклад, в акті стосовно 2-ї київської лікарні зазначається, що в лікарні є чотири апарати ШВЛ. Тим часом і за бухгалтерською документацією, і під час огляду відділень можна переконатися в тому, що на балансі лікарні перебувають 11 апаратів. Один із них — у неробочому стані.

У цьому ж акті написано, що в лікарні немає автоматичного перемикача електромережі. Але він є, вбудований і був передбачений ще проєктом лікарні. Фото перемикача ми відіслали в акті заперечення НСЗУ.

В акті також написано, що в лікарні немає ларингоскопа, який використовується під час інтубації хворих при всіх хірургічних операціях. Це інструмент анестезіолога при загальній анестезії. У лікарні є хірургічне й лор-відділення, які були б неможливі без ларингоскопа. Ми його теж сфотографували й відіслали знімок в НСЗУ.

Схожі факти були зафіксовані в усіх трьох київських лікарнях. Усе це ми описали в акті заперечення.

Що стосується інших п'яти лікарень «Укрзалізниці», то я вважаю, що акти стосовно них були кращі, ніж могли би бути по 90% українських лікарень.

— Тобто ви хочете сказати, що лікарні «Укрзалізниці» до прийому ковідних пацієнтів були готові?

— Однозначно.

—Чому ж тоді не приймали?

— Ну як не приймали? Лікарні «Укрзалізниці» пролікували близько двох із половиною тисяч пацієнтів. У нашому з вами інтерв'ю в березні, коли трапилися два волаючих випадки відмови в прийомі пацієнтів київськими лікарнями, ми обговорювали, що це був «ефект Нових Санжар» — людський страх.

І в НСЗУ, і в тимчасову слідчу комісію ВР ми надавали на цю дату всі дані системи «Фобос». Це система залишків, що показує наявність дезінфікуючих медикаментів і захисних засобів, гормонів, антибіотиків — усього, що необхідне для прийому коронавірусних хворих, — по кожній лікарні. Усе це було в наявності. І твердження гендиректорки 2-ї лікарні, що в неї бракувало засобів захисту, не відповідали дійсності. На 23 березня в неї було понад дві тисячі комплектів халатів, рукавичок, гормонів і антибіотиків. У принципі, було абсолютно все.

Із киснем на той час затримки траплялися по всій країні. Стільки його просто не можна було виробити. Всі лікарні стояли в черзі. Справді, кисню в лікарнях у залишку було по 15–20 балонів. Але його підвозили практично щодня. Все це ми також описали й надіслали в НСЗУ.

Але, не чекаючи завершення перевірки і ще не бачачи актів моніторингової комісії, тимчасовий виконувач обов'язків глави НСЗУ Андрій Віленський подав заяву в НАБУ про факт правопорушення.

Під час зустрічі з ним я прямо запитала, на якій підставі він подав заяву в НАБУ, не маючи на руках навіть акта. Він відповів, що це — його право, й він може писати в НАБУ в будь-який день і в будь-який час. Коли визнає за можливе.

На мій погляд, цей факт однозначно свідчить про упередженість. Поясню. Іде конкурс на посаду керівника НСЗУ. Він проводився вже двічі, і двічі керівника не призначили. І, звісно, Віленському дуже хочеться показати щось цікаве й гучне, що характеризувало б його роботу. Він вирішив, що «Укрзалізниця» — це набагато гучніше, красивіше й цікавіше, ніж якась лікарня, наприклад, у Жмеринці.

— Я тут бачу певну суперечність. Припустімо, Віленський таким чином хоче показати гучну справу. Але те, що НСЗУ уклала контракт із лікарнями, знаючи про їхню неготовність до прийому коронавірусних пацієнтів, свідчить не на його користь. Він же про це знав?

— Звісно. Система така. Ми подаємо звіт про проведену роботу. Якщо НСЗУ цей звіт приймає й не робить жодних зауважень упродовж десяти днів, звіт автоматично вважається прийнятим. Підставою для його прийняття служить звітна форма про оплату, яку нам висилає НСЗУ. Ми її заповнюємо й відправляємо в НСЗУ для накладання ключа й подальшого відсилання в казначейство.

Отож усі наші звіти НСЗУ прийняла. Нам надіслали платіжні форми, які ми заповнили й відіслали. Але НСЗУ нам за березень не заплатила, не пояснивши при цьому нічого.

Хочу розповісти про ще один важливий факт, про який умовчує Андрій Віленський. Скрізь було сказано, що «Укрзалізниця» отримала 60 мільйонів гривень на лікування хворих на коронавіирус, але пацієнтів не приймала. По-перше, це неправда. По-друге, із 60 мільйонів гривень, отриманих лікарнями «Укрзалізниці», 52 мільйони витрачено на 300% доплат медичним працівникам. Решту 8 мільйонів було розподілено на вісім лікарень, залежно від того, скільки пацієнтів лікарня прийняла. Якщо харківські лікарні приймали більше, то, певна річ, дезінфікуючих медикаментів і захисних засобів їм купували більше.

Один мільйон гривень на три місяці для лікарні — це багато? Цифра 60 мільйонів гривень звучить красиво, але коли її починаєш розкладати… Коли співробітники НАБУ побачили, що 52 мільйони гривень пішли на доплати медпрацівникам; коли почали вивозити дві з половиною тисячі історій хвороб для вивчення (у лікарнях було зроблено виїмку), мені здається, вони зрозуміли, що інформаційне поле зіграло з ними лихий жарт. І замість красивого процесу буде рутина, в якій жодна копійка не пішла на сторону.

— А скільки пацієнтів київські лікарні прийняли за грудень 2020-го, січень і лютий 2021 року?

— Лікарні почали приймати пацієнтів із березня. У кожній із київських лікарень щодня було до 50 пацієнтів. У харківських — 200–250. З кінця грудня по квітень ми пролікували понад 2500 пацієнтів. Докладні дані про те, скільки кожна лікарня пролікувала пацієнтів і скільки було отримано коштів по місяцях, показано в таблицях.

Хотіла б акцентувати, що всі місцеві бюджети й місцева влада у всіх містах, крім Києва, підключилися до ситуації, коли міністр охорони здоров'я Степанов своїм розпорядженням вніс нас до списків лікарень, які працюють із ковідом.

— У мене є інформація, що на вас тиснули, аби ви уклали з НСЗУ контракти на ковідні пакети.

— Було. Події розвивалися так. Підставою для укладення договору з НСЗУ слугувало Розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, в яке було внесено клінічні лікарні на залізничному транспорті без узгодження з АТ «Укрзалізниця».

Обстеження лікарень на відповідність їх прийомові пацієнтів із ковід проводив начальник головного управління Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан і дав висновок, що наші лікарні готові.

Народні депутати від фракції «Європейська солідарність» підготували постанову ВР про внесення лікарень «Укрзалізниці» до списку опорних для госпіталізації пацієнтів із ковідом.

У міністерства і мерам міст ми написали 14 листів, що готові приймати коронавірусних хворих, але для цього просили виділити нашим лікарням допомогу в будь-якому вигляді. Тоді вирішувалося питання виділення субвенції з ковідного фонду. Ми неодноразово зустрічалися з директоркою департаменту охорони здоров'я міста Києва Валентиною Гінзбург; їздили в Мінздоров’я на зустріч до заступників міністра Ірини Садов’як, Ірини Микичак, Віктора Ляшка, де нам офіційно було обіцяно 82 мільйони гривень — по 10 мільйонів на кожну лікарню. До речі, після зустрічі, в неформальній обстановці, вони сказали, що не очікували такої незначної суми. Субвенція в лікарні виділялася набагато більша, ніж 10 мільйонів гривень. Проте ніяких коштів із держбюджету зрештою виділено не було.

— А чому мали? «Укрзалізниця» — акціонерне товариство, в якому, крім держави, є й інші акціонери.

— Ми ж лікуємо українців, а не тільки залізничників. Наші залізничники, які живуть у Жмеринці, Донецькій, Запорізькій областях, лікуються в муніципальних лікарнях. Точно так само решта українських громадян, які мешкають поруч, лікувалися в лікарнях «Укрзалізниці».

— У березні міністр Степанов заявляв, що всі лікарні «Укрзалізниці» на той момент мали приймати по 50 хворих на ковід, а через днів два — по 100. При цьому в 1-й київській лікарні на ці потреби було виділено тільки шість ліжок, у 3-й — 120 (із них зайнято 16), а 2-га лікарня взагалі не надавала даних.

— Повідомлення міністра Степанова були безпідставними. Є електронна система «Меддата», яку ми заповнюємо за кількістю ліжок. Припускаю, що якогось дня черговий лікар міг внести дані пізніше, й тому в системі на цю дату стоїть нуль. У кожній лікарні було до 50 ліжок. Ба більше, ми забезпечили 80% кисню. У нас погано з кисневими точками, в кожній лікарні їх по 5–6. Тому на додачу до них купили кисневі концентратори. Але провести кисень — це мільйони гривень, яких ніхто не виділяв. А «Укрзалізниця» з її 12 мільярдами гривень збитків за минулий рік не має можливості проводити кисень у лікарні, замість того, щоб робити рейки, шпали і ремонтувати вагони.

— Навіщо ж збитковому підприємству тягти на собі за свої гроші ще й непрофільний актив у вигляді лікарень?

— Над цим питанням усі працюють. Щоб виставити лікарні на аукціон або запустити процес концесії, потрібно зробити певні кроки. Передусім таке рішення має прийняти правління, а потім — Наглядова рада. Далі має відбутися оцінка (востаннє робили 2015 року). Потім доведеться створити окрему юридичну особу, корпоративні права якої буде виставлено на ту чи іншу форму відчуження на відкритому конкурсі на ProZorro. При цьому має тривати діалог із ринком та всіма великими гравцями в медичному бізнесі. Найімовірніше, це будуть закордонні фонди, зацікавлені ввійти в Україну. У цьому напрямі робляться певні кроки. Але, доки ми приймали коронавірусних хворих і займалися забезпеченням, зрозуміло, що ця підготовча робота зупинилася.

— Все-таки, навіщо ви підписали договір із НСЗУ, якщо вам не дали навіть обіцяних мізерних, за вашими словами, коштів?

— Коли йшлося про те, що в країні до прийому коронавірусних хворих можуть почати готувати стадіони й школи, ми розуміли: наша лікарня — це краще, ніж коридор, прийомний покій чи навіть процедурний кабінет. У нас є бригади реаніматологів, терапевтів. Ми взяли у штат інфекціоністів там, де їх не було. Це була позиція допомоги державі.

— Це — популізм. Ви ж не політик.

— Як я можу бути поза державою, працюючи на державу в державному підприємстві?

— Держпродспоживслужба зробила свій висновок. Але як ви особисто оцінювали готовність лікарень, а головне — готовність лікарів приймати пацієнтів із коронавірусом?

— Ми заперечували. Але, ви думаєте, лікарні в Бердянську, Павлограді чи, наприклад, Васильківська районна кращі за лікарні «Укрзалізниці»? Я просто розуміла, що робиться в інших лікарнях. У мене однокурсники там працюють.

— Це — не виправдання. У НСЗУ були в курсі того, в якому стані ваші лікарні?

—Звісно. Вони знали про все. І про те, що ми надіслали 14 листів у всі міністерства з проханням допомогти. І про те, що ми готові надавати допомогу ковідним хворим тільки за умови, що нас забезпечать достатнім устаткуванням або дадуть можливість його закупити. Ні те, ні інше не було виконане.

— Про що говорили з Андрієм Віленським?

— Це була розмова двох людей, котрі розуміють проблему ковіду й те, що без договору з НСЗУ приймати ковідних пацієнтів неможливо. Одне тягнуло за собою інше. За постановою Кабміну, ми повинні доплачувати лікарям 300% до їхніх ставок. Що ми й робили. Без договору з НСЗУ це неможливо.

З березня минулого року «Укрзалізниця» самостійно виділила 35 мільйонів гривень, щоб закупити апарати ШВЛ, яких бракувало, частину концентраторів, дезинфікуючі та захисні засоби й медикаменти. Це — половина від тієї суми, яку нам заплатила НСЗУ.

Першого пацієнта до нас повезли 22 чи 23 березня, після засідання профільного комітету ВР, на якому були присутні всі. Там досить жорстко прозвучало, що ми мусимо почати приймати пацієнтів із ковід. Ми домовилися, що вже наступного дня до нас повезуть пацієнтів. Я зібрала всіх гендиректорів київських лікарень (решта вже працювали в цій системі) і сказала, що ми мусимо підставити плече. Ну а потім стався ганебний інцидент із відмовою приймати пацієнтів. Очевидно, я була недосить переконлива.

— Стисло підсумуймо: що сталося, хто винен у ситуації, котра склалася, і як її вирішити?

— Я не розумію, мабуть, що таке «хто винен?». Винен ковід. Я вважаю, що новий голова правління Іван Юрик зробив на 500% від того, що міг. Вважаю, що я теж відпрацювала на 495%.

Із жовтня минулого року всі закупівлі для «Укрзалізниці» були заблоковані службою безпеки «Укрзалізниці». «Центр охорони здоров'я» не зробив жодної закупівлі. В усіх філіях закупівлі теж практично не проводилися, і тепер вони працюють в авральному режимі, компенсуючи ці п'ять місяців.

— Чому і хто заблокував закупівлі?

— Соратник ексголови правління «Укрзалізниці» Володимира Жмака Михайло Ясельський. Було вибудувано систему, при якій кожна сторінка договору мала візуватися працівником служби безпеки. У службі безпеки працюють 30 людей. В «Укразалізниці» — 63 підрозділи й філії.

У день через мене може проходити до 30 договорів. Усі вони йдуть через систему ProZorro. Це забирає близько двох місяців. А в службі безпеки договір міг перебувати місяць. І коли його нарешті підписували, могла зрости ціна або постачальник уже махнув рукою.

Цю ситуацію неодноразово озвучували. Ви ж розумієте, що лікарнями «Укрзалізниці» займалися дуже довго, докладно й у високих кабінетах. Відбулася нарада, на якій були присутні заступник міністра інфраструктури Дмитро Абрамович, Іван Юрик, заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Садов’як, головний санлікар Віктор Ляшко та міністр охорони здоров'я Максим Степанов. Ми розбирали ситуацію, що закупівель на лікарні не було з жовтня по 1 січня, а потім фінансовим планом спустили всього 11 мільйонів гривень на три місяці.

— Що робити тепер?

— Зараз іде розслідування НАБУ. Я вважаю, що це стане хорошим кейсом співпраці «Укрзалізниці» й НАБУ. У нас навіть є підписаний меморандум. Дуже сподіваюся на об'єктивність. Те, як проводилися обшуки, розмови, справило на мене добре враження: коректність, вихованість, послідовність, дуже грамотні запитання. До цього я працювала у великому бізнесі, й нинішній — мабуть, десятий чи одинадцятий обшук у моєму житті. Відчувається, що працюють інтелігентні люди і професіонали своєї справи. Попри всю неприємність ситуації.

Я хочу, щоб це стало кейсом, коли незалежний орган розбирається і каже: на цьому підприємстві все нормально, фактів кримінального правопорушення немає. Інформаційне поле працює погано, воно дезінформувало громадськість.

Нині в нас є близько семи тисяч заяв із проханнями матеріальної допомоги від залізничників, які лікувалися в муніципальних лікарнях. Вони надали нам чеки, якими засвідчили, що самостійно купували ліки під час ковіду. Ми попросимо НСЗУ зацікавитися цими лікарнями й перевірити їх так само, як лікарні «Укрзалізниці».

В Україні вважається: погано, коли кримінальне провадження закривають до суду. Мовляв, марно город городили. Тому часто процес затягується, оскільки до суду йти ні з чим. І кримінальне провадження скрізь значиться незакритим. У цій ситуації мені, звісно, хотілося б, — зважаючи і на мою особисту репутацію, і на репутацію всієї «Укрзалізниці», а також філії, в якій я працюю, — аби співробітники НАБУ провели розслідування якнайшвидше й переконалися в тому, що жодної копійки не було витрачено не за цільовим призначенням.

Відповідь НСЗУ

«Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» уклав договір з НСЗУ на стаціонарну допомогу при COVID-19 наприкінці листопада минулого року. Подаючи заявку на укладення договору, керівництво Центру підтвердило і внесло відповідні дані в електронну систему охорони здоров'я, що всі лікарні, перелічені в договорі, відповідають вимогам і готові надавати медичну допомогу пацієнтам.

На початку року в НСЗУ та до органів місцевої влади стали надходити скарги від пацієнтів, що лікарні «Укрзалізниці» в Києві й Одесі не надають допомогу пацієнтам.

НСЗУ здійснила моніторингові візити до лікарень Києва. А в Одесі також відбулося виїзне засідання профільного комітету ВР.

У результаті цих візитів з'ясували: хоча під час подання заявки керівництво «Центру охорони здоров'я» запевнило, що в усіх лікарнях є необхідне обладнання та персонал, насправді лікарні Києва не мають повного переліку обладнання і не відповідають вимогам до договору.

Наприклад, жодна з лікарень «Укрзалізниці» в Києві не мала справного джерела аварійного електроспоживання. А це ставить під загрозу життя пацієнта, який перебуває в палаті інтенсивної терапії. Також лікарні не були в повному обсязі забезпечені засобами індивідуального захисту персоналу, необхідними ліками та витратними матеріалами.

Зважаючи на такі грубі порушення, НСЗУ зупинила оплату медичних послуг «Філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» за березень 2021.

НСЗУ виставила «Центру охорони здоров'я» вимогу повернути майже 60 мільйонів гривень — кошти, які акціонерне товариство отримало на лікування пацієнтів із моменту підписання договору з НСЗУ — з листопада 2020 року. Адже «Центр охорони здоров'я» не виконав своїх зобов'язань за договором.

Тим часом варто наголосити, що філія «Укрзалізниці» в Харкові умови договору виконувала і надавала допомогу пацієнтам із COVID-19. Проте договір уклали з однією юридичною особою — «Філія «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця». І кошти пішли на один рахунок цієї юридичної особи. Тож гроші доведеться повернути в повному обсязі. 

За фактом порушень із боку «Центру охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» НАБУ відкрило два кримінальних провадження — щодо розкрадання коштів в особливо великих розмірах, а також за внесення недостовірних даних в електронну систему охорони здоров’я.

НСЗУ, зі свого боку, згідно із законом, готує претензію «Філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» та збирає доказову базу про те, що заклади в кількох містах не відповідали вимогам. Оскільки в «Укрзалізниці» відповіли відмовою на вимогу повернути кошти. Після цього НСЗУ може звернутися до суду щодо повернення коштів.

Ситуація, коли медзаклад отримує кошти з державного бюджету за Програмою медичних гарантій, а натомість не надає послуг, прописаних у договорі, — неприпустима».