В Україні всупереч думці лікарів закривають стаціонари для психічно хворих дітей

Про це в інтерв'ю ZN.UA заявила дитячий психіатр вищої категорії, член правління Всеукраїнської асоціації дитячих психіатрів Ольга Гуленко, колишня завідуюча відділенням молодшого дитинства Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1.

«А заодно (скоротити) і безкоштовну допомогу, і переспрямувати потік хворих на амбулаторний прийом з платними послугами з реабілітації. Оскільки кафедра залишиться, в унікальний центр, як і раніше буде йти потік хворих з усієї України», - зазначила лікар.

Вона підкреслила, що необхідність лікування на стаціонарі не можна недооцінювати: «На стаціонарі дитина пройде більш детальне обстеження, аніж в амбулаторній мережі. Середня тривалість лікування на стаціонарі - 28 днів, що дає можливість тривалий час спостерігати за дитиною і поставити більш точний діагноз. При такій пильній увазі легше виявити і небезпечні тенденції, наприклад, приховану агресію. Підвищується ефективність і якість підбору лікування, оскільки лікар щодня відслідковує динаміку від препаратів, що застосовуються. Тут і дозування підберуть більш успішно, і рекомендації можуть дати після виписки на кілька місяців вперед, якщо потрібно продовжити лікування. І направлять на лікувально-контрольну комісію для вирішення соціальних питань».

О.Гуленко також зазначила, що «не потрібно демонізувати стаціонар, як це роблять деякі спеціалісти протягом останнього десятиліття». За її словами, «там нікого не приковують ланцюгами і силоміць ліками не напихають».

«Коли я працювала у відділенні молодшого дитинства, дітей, яким було важко адаптуватися, супроводжували мами, батьки приходили відвідувати дітей, на вихідні забирали їх додому. Діти проводили багато часу на свіжому повітрі (у відділенні є дитячий майданчик), в ігрових кімнатах, чудово обладнаних зусиллями меценатів ... Батьки перестали боятися слова «психіатр», кількість звернень до нас збільшувалася з року в рік ... Були, звичайно, й ті, хто намагався вирішити питання формально: ось вам гроші, зробіть мені виписку, що ми у вас лікувалися. Але до чого це призведе?!» - говорить психіатр.

«Ніхто не вивчав питання, чому у психіатричній лікарні починають розвивати амбулаторну допомогу дітям. Адже лікарня фінансується як стаціонар, а амбулаторне лікування - доля амбулаторної служби. За останні два-три роки головлікар додав у відділення реабілітації безліч нових ставок. Однак ніякого поліпшення реабілітації найважчих стаціонарних хворих не було», - зазначила О.Гуленко.

Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті Ліни Левченко «Дитяча психіатрія в Україні: боротьба за душу дитини чи кишеню батька?».