Танці на воді, або Особливості фулеренолікування

"Останнім часом в Інтернеті широко рекламується фулеренова вода - "С60 Water of Life". Її пропонують фірми, що торгують бутильованою водою. Прочитавши про прямо-таки чудодійні лікувально-профілактичні властивості цієї води, захотіла й собі замовити зо дві пляшечки. Але виникли сумніви: а може, не так і безпечно пити цю водичку? Чи є протипоказання для її застосування? Знайшла в Інтернеті адресу організації в Харкові, яка виробляє дієтичну добавку "Вода з гідратованим фулереном С60". Зателефонувала. Відповідь видалася мені непереконливою. Чи досліджує ще хтось в Україні фулерени? Хотілося б почути думку авторитетних фахівців про фулеренову воду", - звернулася в редакцію DT.UA наша читачка Наталя П.

Єдиною організацією, котра досліджує вуглецеві наноструктури, передусім фулерени (процеси синтезу, екстракції, поділу й ідентифікації), в нашій країні є один із підрозділів Інституту проблем матеріалознавства (ІПМ) ім. І.Францевича НАН України. Ми поцікавилися в наукових співробітників цієї академічної установи, чи є підстави сумніватися з приводу безпеки фулеренової води.

-Однозначно, є, - вважає завідувач відділу №67 "Водневе матеріалознавство та хімія вуглецевих наноструктур" ІПМ, кандидат хімічних наук Дмитро Щур.

- Фулеренова вода визнана шкідливою для здоров'я в усіх країнах світу і тому заборонена для вживання - як через токсичність самих гідратованих молекул фулерену, так і через наявність у колоїдних частинках фуллериту молекул розчинників (толуолу, бензолу тощо), що обов'язково використовуються на першій стадії екстракції фулеренів із фулеренвмісної сажі. Токсичність молекул фулерену пов'язана з тим, що ці молекули утворюють кисневі аніони, які пошкоджують клітинні мембрани. Доведено також, що фулерени здатні акумулювати ксенобіотики й посилювати їхню токсичність.

Фулерен не розчиняється у воді, але (як свідчить автореферат дисертації В.Клочкова) група українських дослідників при Харківському національному університеті - Г.Андрієвський, Н.Мчедлов-Петросян і В.Клочков - завдяки певним технологічним прийомам змогла отримати гідратовані (водорозчинні) молекули фулерену.

Слід зазначити, що в Харкові є ТОВ "Інститут фізіологічно активних сполук" (ІФАС), директор якого - кандидат хімічних наук Г.Андрієвський. Ця організація торгує фулереновою водою. ІФАС має тільки висновок держсанепідемслужби про вміст у воді таких токсичних елементів, як свинець, кадмій, миш'як, ртуть, і про наявність у ній мікроорганізмів. Фулеренів на токсичність не перевіряли й не могли перевірити, бо немає методик. Це те ж саме, що, наприклад, у такий спосіб перевіряти на придатність воду, яка містить ціаністий калій.

- Кілька років тому дослідження Г.Андрієвського та його колег справили ефект наукової сенсації. Деякі ЗМІ поспішили повідомити, що в Харкові винайшли ліки від раку. Правда, потім воду з гідратованим фулереном С60 перейменували на дієтичну добавку.

-Що дозволило зареєструвати її й таким чином випустити на ринок. Ці "ентузіасти" (послідовники доктора "пі") намагаються за рахунок здоров'я наших співвітчизників вивчати особливості фулеренолікування, пропонуючи зцілення з допомогою фулеренової води від усіх напастей - від зморшок і нежитю до "пригнічення росту ракових клітин". Цю воду поставляють із Харкова по всій Україні.

- Але чи достатньо вивчений цей засіб, щоб отримати вихід на необмежений споживчий ринок?

На сьогодні немає єдиної думки щодо безпеки наноматеріалів. Початок ери нанотехнологій привів до створення нової наукової дисципліни - нанотоксикології. Докладний огляд на цю тему недавно опубліковано у "Віснику НАН України", №7, 2015 р. Один із його розділів присвячений фулеренам, їхнім фармакологічним та токсикологічним властивостям.

- Ми проаналізували публікації з тематики "Токсичність фулеренової води". Список їх вийшов досить ємним - до півтораста праць, - розповідає провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства доктор фізико-математичних наук Світлана Загінайченко. -В останні 10-15 років неоднозначність думок щодо токсичного впливу молекули фулерену на живі організми примусила багатьох дослідників приділити цій проблемі велику увагу. На сьогодні результати проведених досліджень не дозволяють говорити про можливість використання фулеренів будь-якої якості та кількості для введення в організм людини. Немає також і клінічних досліджень впливу колоїдних водних розчинів та гідратованих молекул фулерену на організм людини.Є тільки деякі результати досліджень, що свідчать переважно про негативний вплив гідратованих молекул фулерену на риб, дафній, мишей, собак та інших тварин. При цьому екстраполювати експериментальні результати, отримані у пробірці для клітинних культур, на їх вплив на живий організм досить важко.

Крім того, дослідження на тваринах показали, що самі молекули фулерену розподіляються по всіх тканинах і органах, накопичуючись у нирках, кістках, селезінці та печінці. Молекула фулерену С60 має тривалий період напіввиведення з живого організму. Це викликає стурбованість, оскільки фулерени здатні акумулювати в живому організмі пестициди, деякі миючі засоби, радіонукліди, синтетичні барвники, поліароматичні вуглеводні тощой посилювати їхню токсичність.

Потрапляючи в живий організм, фулерени можуть підвищити частоту алергічних реакцій, змінити спадкові ознаки, знизити імунітет, порушити обмін речовин, а то й призвести до загибелі організмів. Тому для розуміння впливу цих молекул на різні органи людини потрібні клінічні випробування, які дозволять визначити норми та способи введення, а також хімічні сполуки, у складі яких молекули фулерену будуть введені в організм для досягнення тієї чи іншої мети.

Особливо важливо вивчити побічні ефекти цього впливу. Безконтрольне й неперевірене вживання кристалів фулерену, а також молекул фулерену різного ступеню гідратованості може призвести до тяжких наслідків.

- Ніхто не знає, чи не є фулерени бомбою вповільненої дії. Торгуючи фулереновою водою, "новатори" використовують людей як піддослідних тварин, самі не уявляючи наслідків застосування цього пійла, - вважає доктор хімічних наук професор Володимир Лавренко. (Автор понад 700 наукових праць - зокрема 13 монографій, голова спеціалізованої вченої ради Д 26.207.02 за фахом 02.00.04 "Фізична хімія" в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.Францевича НАН України.)

-Для більшості дослідників питання токсичності гідратованих молекул фулерену вже давно вирішене. Приєднуючи по одній молекулі води до молекули фулерену, ми щоразу отримуємо нову хімічну сполуку з притаманними тільки їй одній специфічними фізико-хімічними властивостями. На сучасному етапі вже вивчається питання токсичності кожної з 60 таких сполук. Досліджується, наскільки певна кількість молекул води, приєднаних до молекули фулерену, впливає на її токсичність. Зокрема, японські дослідники встановили, що молекули фулерену, які приєднали від шести до дванадцяти молекул води, набагато токсичніші, ніж вільні молекули фулерену, що приєднали менше шести й більше дванадцяти молекул води.

Спроба норвезьких виробників фулеренів отримати дозвіл на фулеренову добавку до їжі закінчилася відмовою. Фулерен С60 заборонений для вживання людиною у США. Як зазначається в роботі вчених трьох українських наукових організацій (Національного медичного університету ім. О.Богомольця, Інституту гігієни та медичної екології й Інституту медицини праці), "віддалені наслідки масового надходження наноматеріалів в організм не вивчалися… аспекти нанотоксикології мають бути вивчені… дослідження на цілісних організмах - рідкість". А на людях їх взагалі не проводили.

У кожному разі, треба виходити з того, що перед харчовою добавкою, в якій наявний бодай найменший натяк на токсичність, має стояти знак "стоп". А про токсичність фулеренів останнім часом дослідники всього світу написали вже не одну сотню робіт.

* * *

Відомий афоризм лауреата Нобелівської премії Сент-Дьорді "Життя - це вода, що танцює під мелодію твердих матерій" Г.Андрієвський перефразував так: "Життя - це вуглецевмісні тверді матерії, що танцюють під мелодію впорядкованих структур води". Гарно звучить, глибокодумно. І - танцюють усі!

* * *

При підготовці цієї публікації автор звернулася до керівництва ІФАС з проханням відповісти: які і де проводилися доклінічні і клінічні дослідження фулеренової води та які їх результати, чи є дозвіл на застосування і розповсюдження фулеренової води. На час виходу публікації в світ відповідь не надійшла.

Для довідки

Підрозділ №67 Інституту проблем матеріалознавства НАН України створено 9 грудня 1994 р. за рішенням президента НАНУ Б.Патона й директора ІПМ НАНУ академіка В.Трефілова. У рамках цього підрозділу було організовано 9 науково-дослідних лабораторій з дослідження вуглецевих наноструктур.

Уперше: розроблено спосіб захисту цінних паперів із допомогою введення фулеренів; запропоновано технологічний ланцюжок використання методу висалювання фулеренів із розчинів етиловим спиртом, який може бути використаний при кристалізації фулеренів у промислових масштабах; отримано покриття на основі поліуретану й фулерену, із вмістом розчинника й затверджувача, - як ізоляційний матеріал, що працює в умовах ерозії, корозії та в агресивних середовищах; показано, що метод електрофорезу розчинів фулеренів дозволяє як проводити синтез фулереновмісних продуктів у кристалічному стані, так і модифікувати поверхню вже готових виробів для надання їм потрібних властивостей; встановлено, що при добавці фулерену в трансформаторне мастило його електрична міцність підвищується.

Результати 20-річних досліджень опубліковані в міжнародному журналі International Journal of Hydrogen Energy, The hydrogenation process as a method of investigation of fullerene C60 molecule, 2015, 40 (6): 2742-2762. У цій праці на основі отриманих власних експериментальних даних розвинено теорію формування і трансформації фулеренових молекул. Цикл праць, результати яких опубліковано в цій статті, висунутий на здобуття Нобелівської премії з хімії 2016 р. дванадцятьма університетами з різних країн світу (Японії, Канади, США, Бразилії, Італії, Англії, Німеччини, Єгипту, Китаю, ПАР, Індонезії й Аргентини).

P.S. При підготовці цієї публікації автор звернулася до керівництва ІФАС з проханням відповісти: які і де проводилися доклінічні і клінічні дослідження фулеренової води та які їх результати, чи є дозвіл на застосування і розповсюдження фулеренової води. На час виходу публікації в світ відповідь не надійшла.

*На фото Світлана Загінайченко, Гарольд Крото (лауреат Нобелівської премії за відкриття фулеренів), Дмитро Щур.