Полювання на віруси, або Що робив сенатор Барак Обама на Подолі

Уже третій місяць грип тримає нас у заручниках. Усі прогнози, які давало Мінздоров'я, виявилися неспроможними. Епідемія не закінчилася ні в середині січня, ні на початку лютого.

З 20 регіонів, де було перевищено епідпоріг, 15 усе ще залишаються в зоні високого ризику. Що не день, то повідомлення про тисячі хворих і оновлена статистика летальних випадків. Особливість нинішньої епідемії, на думку вчених, у тому, що вірус грипу А(H1N1) вражає молодих людей і нерідко призводить до летального результату. Що вимагає внесення змін до алгоритму діагностики, лікувального процесу, а також протоколів лікування. У Мінздоров'я не сприймають як НП той факт, що від грипу, який вважається не пандемічним, а звичайним сезонним, помирають молоді люди.

Медики, що працюють у практичній охороні здоров'я, скептично ставляться до всіх рекомендацій і протоколів, оскільки у своїй роботі можуть використовувати тільки той ресурс, який їм доступний за нинішнього вбогого фінансування.

Пролити світло на ситуацію, що склалася, допоможуть фахівці, які багато років займаються виявленням і вивченням не тільки вірусів, а й інших небезпечних для людини збудників хвороб. Вердикт, який виносять після досліджень у цьому лабораторному центрі, по праву вважається істиною в останній інстанції.

"У нинішньому сезоні перебіг грипу дуже важкий, - стверджує головний лікар Українського центру контролю і моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров'я (далі - Центр) Любов Некрасова. - Зафіксовано багато летальних випадків, лабораторно підтверджено 260. Причина смерті у двох випадках - це вірус В, в усіх інших - вірус А(H1N1).

Проводяться дослідження ще 67 летальних випадків. Хоча в клінічному висновку зазначено, що хворі померли від грипу, точні дані отримаємо тільки після закінчення вірусологічних досліджень.

Ми проводимо постійний моніторинг, щотижня аналізуємо дані про кількість хворих і померлих пацієнтів, визначаємо фактори ризику. Так, 11% загиблих від грипу мали ожиріння, 15 - серцево-судинні патології, а 7% - цукровий діабет. Але 40% летальних випадків - це здорові люди. Серед них були зовсім молоді - від 18 до 26 років.

У тому й особливість нинішньої епідемії, що від грипу загинули 98 осіб, які, судячи з медичних карток, були працездатного віку і не мали хронічних захворювань.

- У чому головна причина - пізно звернулися по допомогу чи в лікарнях погано лікують?

-Величезне значення має те, коли людина звернулася по медичну допомогу. Всі знають, який противірусний препарат слід приймати. Він рятує від пневмонії, якщо його призначено у перші дві доби від початку захворювання.

Коли ж час згаяно - розвивається дистрес-синдром, який може призвести до летального результату. Через це молоді люди гинули буквально на другу-третю добу.

Коли почався грип, по медичну допомогу в перші дні захворювання зверталися 10-14% пацієнтів, останнім часом - майже 40%.

- Чи можна прогнозувати, скільки ще протриває така висока захворюваність і чи буде навесні нова хвиля грипу та ГРВІ?

-Цього ніхто не може точно передбачити. Зазвичай відбувається невелике підвищення захворюваності, бо вірус В може викликати тільки спалах, але не різке зростання і не епідемію.

Рівень циркуляції вірусу каліфорнійського грипу ще досить високий. Зниження захворюваності, в найкращому разі, почнеться за тиждень".

Будь-яка епідемія, стверджують фахівці, страшна ще й тим, що породжує паніку. Люди мають отримувати чітку, виважену інформацію, щоб ухвалити правильне рішення, а не діяти під впливом чуток. Епідемія грипу в нас начебто одна, але цифри про кількість хворих і померлих фахівці різних відомств називають різні. Навіть народні депутати неодноразово заявляли, що кількість смертей від грипу МОЗ занижує навмисно - щоб менше критикували за бездіяльність.

"За міжнародними стандартами, до статистики летальних випадків від грипу включають ті, що були лабораторно підтверджені, - пояснює завідувачка лабораторії вірусології Центру Ірина Демчишина. - Розбіжності можуть виникати через те, що окремо враховується смерть від грипу й від пневмонії.

Багато чого залежить від того, коли відбирали лабораторний зразок. Якщо пацієнт потрапив до лікарні в перші 48 годин від початку захворювання, і в нього взяли зразки до початку специфічного лікування, скоріш за все, буде виявлено вірус грипу. Але якщо хворий кілька днів проходив курс лікування, перебував у реанімації, результати аналізів, звичайно ж, будуть іншими - вірус грипу вже неможливо виділити. У таких випадках виявляють пневмонію, яку й записують як причину смерті.

У лікарні можуть повідомити родичів, що хворий помер від грипу, але при цьому ніхто не відбиратиме зразків і не відправлятиме їх на дослідження до вірусологічної лабораторії. З різних причин.

Ми, як референс-лабораторія, маємо поставити крапку в дослідженні, але починати його чи відмовитися - це вирішують на місцях.

- Часто не тільки родичі хворого, а й лікарі не бачать сенсу в таких дослідженнях - людину ж не воскресити. Навіщо їх проводити?

-Треба знати, від чого люди захворюють, які причини призводять до смерті. Лабораторії проводять складні дослідження, щоб розібратися, які віруси найнебезпечніші, як ефективніше захищатися від них.

Особливу увагу приділяємо тому, щоб виявити чутливість вірусів до медпрепаратів, які використовуються у протоколах лікування. Це важлива інформація і для практичної охорони здоров'я, і для наукових досліджень".

Український центр контролю і моніторингу захворювань - це не просто лабораторія, а сучасний комплекс, інтегрований у глобальну мережу лабораторного контролю. Моніторинг стосується всіх захворювань - інфекційних і неінфекційних (крім ВІЛ і туберкульозу, якими займаються інші установи).

Під час пандемії каліфорнійського грипу в 2010 р. тут було створено новий підрозділ - Національний центр грипу, який теж інтегровано в глобальну мережу лабораторного контролю й епідеміології.

Експерти високо оцінюють потенціал лабораторії, результати досліджень вірусів грипу, які проводяться весь рік. Це допомагає прогнозувати зміну ситуації, завчасно попереджати про можливі спалахи й епідемії.

"Центр грипу готує аналітичну інформацію, яку направляє до різних структур центральної влади, передає в РНБО, АП, парламент тощо. Це конче потрібно, щоб країна заздалегідь готувалася до настання сезону грипу й ГРВІ, - додає Л.Некрасова. - Уряд і Мінздоров'я мають можливість вчасно запланувати заходи, які мінімізують наслідки епідемічного поширення вірусу.

Що мається на увазі? Насамперед, готовність лікувальної й аптечної мереж. Поки була жива санепідслужба, вона завжди перевіряла готовність медзакладів прийняти хворих, розпізнати грип, визначити алгоритм дій, а також запас ліків, деззасобів і витратних матеріалів.

- Після реформування, яке розпочалося 2012-го, а закінчилося цього року, СЕС узагалі зникла, частково розчинившись в інших структурах. Медичні лабораторії перебувають у такому ж стані й на такому ж убогому фінансовому пайку, як і лікарні. Як вам доставляють матеріали для дослідження?

- Схему відпрацьовано за протоколами ВООЗ. Оскільки ми референс-лабораторія, то всі виділені віруси - і не тільки грипу - маємо підтвердити або спростувати.

- Результати референс-лабораторії - це як істина в останній інстанції. Для цього потрібно мати сучасне обладнання, кваліфіковані кадри, досвід роботи.

- Усе це в нас є. Високий рівень наших досліджень підтверджує й ВООЗ. У створенні Центру нам допоміг молодий сенатор Барак Обама, який 2005-го прилітав зі США до Києва разом зі своїми колегами.

- Уперше чую про такий візит.

-Він спеціально прилітав, щоб побувати в нашому Центрі. Був присутній під час підписання міжнародного договору, за який потім символічно всі підняли келихи шампанського. Ми зберігаємо фотографії і згадуємо Барака Обаму із вдячністю.

Договір дуже важко готувався, було багато перешкод. Але ми розуміли, що лабораторії без висококласного обладнання не зможуть виконувати не тільки референс-функції, а й навіть рутинні дослідження.

У нашому Центрі й раніше бували гості з-за кордону - тоді була надзвичайно актуальною боротьба з біотероризмом. Ця тема, як виявилося, цікавила й сенатора Обаму. У моєму кабінеті підписали міжнародну угоду про співробітництво у сфері запобігання біотероризму.

У рамках цього договору передбачалася технічна допомога трьом установам - нашому Центру, Одеському протичумному інституту і Львівському інституту епідеміології. Також вдалося вирішити питання про створення лабораторної мережі з найсучаснішим обладнанням, об'єкти якої розмістили в дев'яти областях. Це був величезний прорив.

Ми багато працювали, щоб модернізувати лабораторії нашого Центру й підготувати кадри. Після ретельної перевірки приміщень, устаткування, біобезпеки й біозахисту, умов праці тощо ми отримали акредитацію ВООЗ. Це єдина лабораторія в Україні, що має такий статус, таку сертифікацію.

- За ким і за чим ви стежите, щоб країна була спокійна за свою біобезпеку?

-Ми звітуємо ВООЗ по 67 інфекційних захворюваннях. Це всім відомі кір і краснуха, всі кишкові інфекції, дифтерія, кліщовий енцефаліт тощо. Із 67 близько 10 клітинок іще не заповнено - ці захворювання в нас не реєструються або не входять до переліку звітних".

Біобезпека країни залежить від багатьох чинників. З одного боку - глобалізація і майже миттєве поширення збудників хвороб по всьому світу. Досить згадати Еболу або той-таки вірус Зіка. А з іншого - зниження рівня життя, яке призводить до порушення правил санітарії і громадянами, і службами, які мають за це відповідати.

Починаючи з 1997 р., коли ЄС ухвалив рішення посилити систему епіднагляду, Україна приєдналася до цього процесу. Одна з базових вимог - створити мережу лабораторного контролю. Виконали. І до 2012-го ця мережа працювала.

На національному рівні її очолював Український центр контролю і моніторингу захворювань, а на регіональному - обласні СЕС, що мали у своїй структурі лабораторії вірусологічні, бактеріологічні й особливо небезпечних інфекцій. А ще була розгалужена мережа районних лабораторій.

Ліквідація державної СЕС вплинула й на лабораторії. Десь хтось іще працює, відправляє звіти до Центру, консультується. Але систему зруйновано. До чого це призведе? Людям зі слабкими нервами і вразливим краще не знати. Досить згадати, що торік у нас було зафіксовано летальні випадки від лептоспірозу, сказу й інших патологій, про які давно вже забули в країнах ЄС.

"На території України є кліматичні й природні умови для циркуляції збудників таких захворювань, як туляремія, кримська й волинська лихоманка, сибірська виразка, й інших, - пояснює завідувачка лабораторії особливо небезпечних інфекцій Центру Наталя Видайко. - У нас близько 13 тисяч стаціонарно неблагополучних пунктів по сибірській виразці, якими ніхто не опікується, на деяких з них випасають худобу. Те, що про ці хвороби нічого не чутно, означає, що система контролю біобезпеки працює, ситуація контролюється. Але якщо лабораторна мережа не розвиватиметься, наслідки можуть бути непередбачуваними. Адже низка небезпечних вірусних захворювань діагностується і контролюється не клінічно, а саме в лабораторіях".

Учені стверджують, що кожні вісім місяців світ довідується про нове вірусне захворювання. Останнім часом увага прикута до вірусу Зіка, який з Бразилії вже дістався до Європи. Що в розповідях про нього правда, а що вигадки, наразі важко сказати. Замало науково доведених фактів. Точно відомо, що цей вірус відкрили давно, хоча він і мало вивчений.

"Ще 2013 р. на сесії ВООЗ, що проходила в Стамбулі, ухвалили рішення про необхідність посилити епіднагляд над трансмісійними інфекціями. Тобто за тими, які розносять комарі, - наголосила Л.Некрасова. - В основному йшлося про лихоманку Денге й вірус Зіка. Ці захворювання включили до другої групи інфекцій, серед яких - чума, холера й інші особливо небезпечні патології.

Один з 53 видів комарів переносить вірус Зіка, а його природним резервуаром слугують кліщі. Нікого це особливо не цікавило. Звернути увагу на вірус змусила ситуація у Бразилії, де виявлено кілька тисяч випадків мікроцефалії в немовлят.

Чи мають українці боятися цього вірусу? Ще недостатньо інформації ні для того, щоб зберігати повний спокій, ні для того, щоб дуже хвилюватися. Немає науково доведеного зв'язку між вірусом Зіка і випадками мікроцефалії. Дослідження показують, що вірус недовго живе в крові інфікованих, хвороба минає швидко і чимось подібна до легкої застуди. З'явилася інформація, що навіть після одужання вірус виявляється у спермі, передається статевим шляхом. Усе це гіпотези, що потребують додаткових досліджень.

- Чи зможуть лабораторії виявити вірус Зіка, якщо він потрапить на нашу територію?

-Ми очікуємо інформації ВООЗ, дослідження ведуться досить інтенсивно. Тест-системи для виявлення вірусу Зіка випускають у Канаді.

В Україні є установи, які, так само як і наш Центр, можуть визначити вірус Зіка. Це Одеський протичумний інститут і Львівський інститут інфекційних захворювань. Останній, до речі, давно вивчає арбовіруси, до яких саме й належить вірус Зіка.

- Вірус, що так раптово з'явився у Бразилії, нагадав усьому світу, як багато значить біобезпека. А нам?

-Питання дуже складне. Особливо з огляду на те, що біобезпека і біотероризм пов'язані не тільки загальним означенням "біо".

В Україні налічується понад чотири тисячі лабораторій, що працюють з патогенами. Коли існувала чітка система, їхню роботу координував наш Центр. Перш ніж видати дозволи, перевіряли набір приміщень, систему безпеки, умови праці, кваліфікацію кадрів і багато чого іншого.

Але Центральну режимну комісію, що працювала на нашій базі, розформовано. І все зупинилося.

- Тепер кожна лабораторія сама по собі? А хто відповідає за безпеку в масштабах країни?

-Ми багато листів відправили в різні інстанції, запитуваои про те саме. Але відповідей так і не отримали.

Хоча це питання державної безпеки,яке потребує негайного розгляду. У тому списку лабораторії не тільки Мінздоров'я, а й Агропрому та інших відомств. У нас був реєстр, ми знали, скільки там персоналу, з якими патогенами працюють, який рівень безпеки. І багато інших моментів. Як там тепер - важко сказати. Усе це несе величезні ризики.

Особливе запитання - хто працює в лабораторіях? У цьому контексті це теж стосується біобезпеки держави.

У лабораторіях нашого Центру працюють лікарі, деякі з них захистили кандидатські дисертації. Я вважаю себе ученицею відомих вчених, академіків Ю.Кундієва, І.Трахтенберга, з якими часто обговорюємо проблеми біобезпеки та біоетики. Наші фахівці, зокрема і я, проходили навчання в найкращих університетах Європи, США, Канади. Це дозволяє не тільки проводити дослідження, а й оцінити їхні результати, зробити науковий аналіз тощо.

Підготувати хорошого вірусолога або бактеріолога - це 10-15 років. Як мінімум. Досвідчених вірусологів на всю Україну набереться, може, сотня. І всі вони - на вагу золота. З мікробіологами ситуація аналогічна".

Нині Український центр контролю і моніторингу захворюваності МОЗ забезпечує виконання восьми програм ВООЗ. Попри численні скорочення, перейменування, злиття та інші катаклізми, що відбуваються у сфері охорони здоров'я й санепідслужби, Центр був і залишається головною установою в системі епіднагляду України.