ПО ШВИДКІЙ — У БАМ

Після катастрофічного землетрусу в Ірані 26 грудня на допомогу постраждалим відправили дві групи рятувальників і мобільний госпіталь МНС України. Найбільше руйнацій стихія принесла місту Бам, де загинули під руїнами та отримали важкі травми десятки тисяч чоловік. На даний час українські лікарі продовжують надавати допомогу потерпілому населенню.

У четвер нам удалося зв’язатися по телефону з одним із медиків, який працює у складі мобільного госпіталю МНС України в Ірані. Ось що ми довідалися з короткої розмови з Миколою Соколовим, лікарем-кардіологом:

— Що являє собою мобільний госпіталь, де він розташований?

— Це комплекс надувних модулів, де розташовуються операційна, стаціонар, лабораторія, амбулаторія та інші служби. Така конструкція госпіталю дозволяє надавати допомогу хворим за умов сейсмічної активності, коли підземні поштовхи можуть статися будь-якої миті. Вони припинилися лише приблизно тиждень чи днів десять тому, хоча інші провінції Ірану продовжує трясти...

Наш госпіталь розташований на околиці зруйнованого міста Бам, на території стадіону. Коли ми сюди прибули, це була гола місцевість. Потім поруч із нами розгорнули безліч інших госпіталів, серед них і Міжнародного товариства Червоного Хреста.

— Український загін рятувальників прибув на допомогу постраждалим від стихії одним із перших?

— Так, наш госпіталь практично першим почав надавати повноцінну медичну допомогу постраждалим Бама. Ми прибули на місце події 28 грудня, а 29-го вже приймали пацієнтів.

— Це, очевидно, свідчить про високу мобільність та вміння наших медиків працювати в екстремальних умовах?

— За моїми спостереженнями, іншим знадобилося значно більше часу на розгортання, і роботу вони змогли розпочати фактично лише через тиждень після прибуття.

— Скільки медперсоналу працює в госпіталі?

— Усього в складі госпіталю налічується 70 чоловік, із них медиків — близько п’ятдесяти. Це хірурги, анестезіологи, травматологи, лікарі інших спеціальностей, медсестри. Більшість медичного персоналу госпіталю вже має досвід надання першої медичної допомоги постраждалим від землетрусів. Українські лікарі брали участь у рятувальних роботах на території Туреччини 1999 року та Індії 2001-го.

— Тоді, пам’ятаю, їм доводилося і пологи приймати...

— Ми теж прийняли вже 14 пологів. Нині, коли перші наслідки землетрусу вдалося ліквідувати, до нас звертається безліч людей, яким потрібна медична допомога. Місцева лікарня зруйнована, і до нас приходять з усіма проблемами. Дуже багато хворих дітей. Чимало робимо операцій, оскільки постійно поступають травмовані, серед них і внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Ми лікуємо людей, які давно не отримували ніякої медичної допомоги. Багато хто приходить із запущеними, хронічними захворюваннями. У нас вони мають можливість отримати кваліфіковану допомогу та ліки безплатно. Серед місцевого населення наш госпіталь користується великою популярністю. Люди займають чергу зранку. Приймати доводиться до дванадцяти ночі. Тих, кому потрібна термінова допомога або операції, приймаємо цілодобово.

— Є у вас стаціонарні хворі?

— У стаціонарі пролікували понад триста чоловік. Кілька пацієнтів поступили з інфарктом. Проводяться складні ортопедичні операції. Переважно ми маємо справу з хворими з важкими травмами, переломами, переохолодженням і виснаженням організму. У середньому за добу надаємо допомогу 250 пацієнтам, але бували дні, коли доводилося приймати значно більше.

— Район, у якому ви перебуваєте, неблагополучний у плані наркотиків. Чи не виникає в зв’язку з цим складнощів?

— Район справді складний. Дуже багато бідних людей, а також тих, хто зловживає наркотиками. Причому це не приховується, вони про це кажуть самі. Багато хворих, 50—60 відсотків, уживають наркотики. Є певні складності у лікуванні таких пацієнтів, у спілкуванні з ними, але в принципі якихось особливих проблем або НП не було. Попри екстремальну обстановку, робота триває в оперативному режимі, хоча й у дуже напруженому. Популярність госпіталю величезна.

— Ви вперше працюєте за умов надзвичайної ситуації?

— Я особисто вперше, а чимало моїх колег уже мають досвід роботи в екстремальних умовах.

— Хотілося б довідатися про роботу наших медиків у зоні стихійного лиха детальніше. Коли це стане можливим?

— Запланований термін перебування українських медиків на території Ірану — один місяць. Хоча, можливо, його продовжать. Усе залежатиме від ситуації.