Такого в Національній академії медичних наук ще не було: директор академічного інституту йде з посади не за власним бажанням, - за його звільнення одностайно проголосувала президія НАМНУ
Діяльність державної установи «Інститут гастроентерології АМН України» давно викликає посилений інтерес, який переріс у неприховане обурення не лише в медичних та наукових колах, а й серед пацієнтів. Про це, зокрема, йшлося у статті «Останній цвях», нещодавно опублікованій у DT.UA (див. №22).
Цього разу реакція медакадемії на критичний виступ газети на адресу «своїх» була, можна сказати, блискавичною: оперативно створили комісію, до якої увійшли не лише медики, а й фінансисти та юристи, котрі всебічно проаналізували діяльність інституту за останній час.
Щиро кажучи, великих надій на те, що аудит приведе до кардинальних змін у діяльності інституту, ніхто не покладав, - 2010 року теж проводилася перевірка, яка виявила низку порушень, після чого контракт із директором… було продовжено.
Однак цього разу старі схеми не спрацювали. Комісія підготувала фундаментальний звіт за результатами перевірки, який свідчить, що в усіх сферах діяльності інституту - науковій, лікувальній, кадровій та фінансовій - порушення трапляються щокроку. Не відкладаючи на потім - у наукових колах уже розпочалася пора відпусток, - президія Національної академії медичних наук досить оперативно провела засідання, на якому вислухала звіт директора «Інституту гастроентерології НАМНУ» члена-кореспондента НАМНУ Юрія Філіппова та обговорила висновки комісії. (Кажуть, дискусія була дуже емоційною й гарячою.) Члени президії одностайно проголосували за те, щоб визнати роботу керівництва інституту незадовільною, розірвати контракт і звільнити Ю.Філіппова з посади директора.
Факт для нашого часу безпрецедентний. За що ж звільняють сьогодні директорів академічних інститутів? - поцікавилася я в голови комісії, начальника лікувально-організаційного управління, члена-кореспондента НАМНУ Василя Лазоришинця.
- Почнемо з того, що інститут, як медичний заклад, втратив право займатися медичною практикою. Дія акредитаційного сертифіката (серія МЗ №007376) закінчилася ще 25.06.2011року, а коли буде новий - невідомо. Отже, згідно із Законом України «Основи законодавства про охорону здоров’я» та постановою Кабінету міністрів України (№765 від 15.07.1997 р.), цей лікувальний заклад не має права продовжувати свою діяльність.
Окрім того, інститут, усупереч чинному законодавству, займається медичною практикою за спеціальностями, котрі не внесені до діючої ліцензії. Штатним розкладом передбачено посади хірурга-онколога, лікаря з функціональної діагностики, лікаря-патологоанатома, хоч у ліцензії цих спеціальностей немає. Як засвідчив аналіз роботи клініки та поліклінічного відділення, ведеться вона на досить низькому рівні, немає зв’язку між науковими та клінічними підрозділами інституту. Договори на наукове та лікувально-діагностичне співробітництво укладені лише з двома із 27 регіонів нашої держави. На жаль, інститут фактично втратив роль головної установи України в галузі гастроентерології».
Діагноз тяжкий, без реанімації тут не обійтися. Цікаво, що інститут створили ще в 1965 році, коли гастроентерологія активно розвивалася й викликала неабиякий інтерес у науковців. На весь Радянський Союз було створено всього три інститути - в Москві, Душанбе і в Дніпропетровську (на батьківщині тодішнього генсека). Планувалося, що це буде науково-методичний центр не лише для України, а й для сусідніх республік. Не склалося. Як відзначила комісія, «у структурі проконсультованих у поліклініці хворих переважають мешканці Дніпропетровської області та м. Дніпропетровська: 2009 р. - 86,95%, 2010 р. -87,29%. Така ж тенденція спостерігається і в структурі хворих, пролікованих у стаціонарних відділеннях, - хворих із Дніпропетровської області 79,3%».
Академічний інститут перетворився на районну лікарню середнього рівня. Члени комісії були досить здивовані, коли у відділі охорони здоров’я Дніпропетровської МДА поскаржилися, що в міські стаціонари тяжких хворих їм підкидає академічний інститут. Попри те, що він має хірургічне відділення на 37 ліжок, тут так і не спромоглися створити відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Схема зручна - оперують одні, а виходжують інші, яким дістаються не лише тяжкі хворі з ускладненнями, а й післяопераційна летальність.
В інституті, як виявила комісія, переважають операції на жовчовивідних шляхах та підшлунковій залозі, набувають поширення малоінвазивні та ендоскопічні оперативні втручання. Однак хірургічна активність надзвичайно низька - у 2010 році вона становила всього 54%. У звітах, правда, є дані про запровадження нових методів лікування та діагностики, однак вони оформлені так, що викликають чимало сумнівів у їх доказовості та ефективності.
Та й на чому тут запроваджувати новинки? Обладнання академічного інституту давно застаріло, воно явно програє тому, яке стоїть у кабінетах, переданих в оренду приватним фірмам. Фахівці, безумовно, оцінять «точність» діагностики, якщо обстеження проводяться на рентгенапаратах, випущених у 1983-1984 рр. У головному інституті з гастроентерології користуються дуоденоскопами, колоноскопами, ультразвуковими діагностичними системами, яким 15 і більше років. Сучасною тут вважають техніку, яка працює десять років. Тож не дивно, що пацієнти стоять у черзі під приватними кабінетами, в яких функціонує новітнє обладнання. Ходити далеко не треба - інститут віддав в оренду площі своїм же конкурентам, фірмам, які займаються аналогічною діяльністю.
Як зазначено у висновках комісії, «при перевірці стану використання нежитлових будинків та приміщень встановлено, що ДУ «Інститут гастроентерології Академії медичних наук» було укладено дев’ять договорів оренди, з них шість договорів із ТОВ «Медик» та один - із ТОВ «Міжнародний медичний центр». При перевірці статуту ТОВ «Медик» встановлено, що засновниками товариства є співробітники інституту. Також, згідно зі статутом ТОВ «Міжнародний медичний центр», одним із засновників є Філіппова О.Ю., донька директора інституту. Це грубе порушення наказу Академії медичних наук України (від 20.01.2011 р.), оскільки види діяльності орендарів збігаються з видами діяльності ДУ «Інститут гастроентерології Академії медичних наук України».
Однак керівництво інституту конкуренції не боїться, бо має у своєму арсеналі «чудодійні» препарати, які знають не лише у Дніпропетровську, а й далеко за його межами. Ідеться про «Фитолинию профессора Филиппова», яку призначають не лише пересічним пацієнтам: за словами директора інституту, цим лікуються навіть президенти і прем’єр-міністри сусідніх держав. Що воно за дивина - фахівці не можуть точно сказати. Бо розчини у флаконах - залежно від ситуації - називають настоянками, біологічно активними добавками, фітопрепаратами і т.д. Автор цього «дива» визнає: препарат, який призначають хворим, не пройшов сертифікації, та й результати клінічних досліджень викликають чимало запитань. Працівники інституту стверджують, що «фітолінію» виготовляють у головному корпусі, цей розчин входить до числа обов’язкових при лікуванні чи не всіх патологій. Клінічні випробування, як відомо, - справа тривала й недешева, однак для директора це не перешкода. Як виявила комісія, приватна фірма, посилаючись на необхідність виконання науково-дослідних робіт, передала інститутові 500 флаконів препарату «Фитолиния профессора Филиппова». Певна річ, це відбувалося всупереч нормам законодавства. Цікаво, що «подарунок» побоялися оприбуткувати, адже добре знають, що так звані ліки не сертифіковані, та й взагалі складно довести, що це справді лікувальний препарат.
Певна річ, керівництво інституту не погодилося з висновками комісії. І дуже обурилося, коли президія вирішила розірвати контракт із директором, уся діяльність якого спрямована «виключно на розвиток науки». Очевидно, наукова діяльність так захопила директора, що він і не помітив, як підписав документи, котрі, на думку фінансистів, призвели до порушення законодавства: «При вибірковій перевірці виплати премій працівникам інституту за підсумками роботи за 2010 рік за рахунок економії фонду заробітної плати (згідно з наказом директора інституту від 21.12.2010 р. №205 розділ «Клініка» та наказом від 21.12.2010 р. №206 по розділу «Наука») виявлено нецільове використання бюджетних коштів по розділу «Клініка» на суму 30 710 грн. працівникам, заробітна плата яких фінансується по розділу «Наука».
Тобто, економлячи на лікарях і медсестрах, які тягнуть лікувальний процес, керівництво інституту щедро виписало премії тим, хто не має клопоту з хворими. Директору - 8 тис. гривень, його заступникам - від 3 до 4 тис., головному бухгалтеру - 5 тис., його заступнику - 4 тис., бухгалтерам - від 950 до 2200. Не забули і про начальника відділу кадрів - йому виписали 3 тис. гривень, очевидно, за інтенсивність та нічні чергування під час лікувального процесу. Водій боса теж отримав премію, хоча й скромнішу - всього 800 гривень. У цьому списку немає жодного лікаря чи медсестри!
Є в документі ще одна цікава деталь, яка варта уваги не лише керівництва медичної академії, а й правоохоронних органів. Їм, безумовно, буде цікаво дізнатися, яким чином відбулося раптове різке (в кілька разів!) знецінення земельної ділянки інституту - попри те, що земля в центрі мегаполісу постійно зростає в ціні.
Свого часу дніпропетровський інститут називали серед лідерів, адже його директор скрізь і всюди запевняв, що в його клініці вже навчилися лікувати стовбуровими клітинами, рятуючи навіть тих хворих, від яких усі відмовилися. Сьогодні самі пацієнти відмовляються іти на лікування в інститут, знаючи місцеві порядки. Комісія, яка проводила перевірку, дійшла висновку, що «систематичні порушення призвели до компрометування як самого інституту, так і НАМН України».
В академії медичних наук змінюються правила роботи і підходи, нове керівництво має намір провести перевірки діяльності всіх інститутів, заслухати звіти всіх директорів, кадрові питання вирішувати принципово, з дотриманням норм законодавства і академічних канонів. Чи здійсняться ці наміри? Побачимо.
Ще не встигли роздрукувати рішення президії щодо дніпропетровського інституту, як розпочався збір підписів на захист «відомого вченого зі світовим ім’ям». Кажуть, «фітолінія» директора веде так високо вгору, що новий контракт йому забезпечено.