Міністерство хвороб чи міністерство здоров'я?

Охороні здоров'я не щастить. А отже - не щастить і всім українцям. За недовгу історію незалежної України змінилося вже близько двох десятків керівників відомства. І в кожного міністра були свої пріоритети. Але реалізувати щось путнє так і не вдалося: Україна продовжує вимирати. В нинішнього міністра в пріоритетах західна (комерційна) модель охорони здоров'я. Її суть - упорядкувати грошові потоки, а гроші повинні йти за пацієнтом. Чи вдасться таким чином радикально змінити ситуацію зі станом здоров'я населення України? Ми вважаємо, що ні. І ось чому.

Як встановили наші дослідження, першопричина підвищеної захворюваності та смертності наших сучасників - популяційне зниження "кількості" здоров'я (життєздатності), а ті хвороби, від яких помирає людина, - лише наслідок цього процесу. Закономірність проста: більше здоров'я - менше хвороб, і, навпаки, менше здоров'я - більше хвороб. Причина популяційного зниження життєздатності - суперечності в процесах біологічної та соціальної еволюції.

Еволюція біосфери супроводжувалася ускладненням внутрішньої організації біосистем при дедалі вищій ефективності використання енергетичного ресурсу. Жива речовина послідовно віддалялася від рівновагого стану, вдосконалюючи антиентропійні механізми. А людина як представник класу приматів опинилася на вершині біоенергетичних еволюційних сходів.

Якщо говорити про соціальну еволюцію, то серія незалежних розрахунків, проведених ученими різних країн та різних спеціальностей, показала, що еволюційні процеси прискорювалися, і близько середини XXI ст. експонентна крива, яка відображає прискорення еволюції, перетворюється на вертикаль.

Це може означати, що еволюція на Землі входить у поліфуркаційну фазу, порівнянну за масштабом та значенням із появою життя. Нас чекає, як стверджують спеціалісти, грандіозний фазовий перехід, якого ні людство, ні біосфера Землі ще не переживали. Має відбутися прорив до якогось якісно нового стану - або ж почнеться спад у планетарній еволюції, і дальші зміни в суспільстві та природі будуть необоротно спрямовані у бік термодинамічної рівноваги, тобто зникнення життя.

Який шлях вибере еволюція? На жаль, нині можна говорити про несприятливий для людства розвиток подій. Є всі підстави стверджувати, що людство вироджується як біологічний вид. Уже кілька поколінь вільні від природного відбору, а це означає, що кожне наступне покоління слабше від попереднього. Ось як про це говорить найбільший фахівець у галузі еволюції людини О.Марков (2011): "Виродження в умовах, коли немає природного відбору, відбувається швидко й неминуче. Дуже скоро ми отримаємо покоління таке слабке, хирляве, хворобливе і безсиле, що жодна суперсучасна медицина не допоможе".

Вагомі аргументи на користь висловленого положення ми отримали, досліджуючи проблему індивідуального здоров'я людини. На додачу до термодинамічної концепції життя, обґрунтуванню якої присвячені праці Е.Бауера, Е.Шредінгера та інших видатних учених, ми чітко сформулювали термодинамічну концепцію здоров'я (1990). Якщо в основі життя лежить термодинамічна нерівновага, то рівень стійкості цього нерівновагого стану можна використати для кількісної оцінки життєздатності, або "кількості" здоров'я.

Таким чином, був позначений критерій, який можна покласти в основу "вимірювання" здоров'я.

Усі форми життєдіяльності пов'язані з витратою енергії клітини. При цьому більшість зовнішніх чинників (промислове забруднення, нікотин, алкоголь тощо) призводять до пригнічення енергетики клітини, і лише оптимальне для індивіда фізичне навантаження - до її зростання (сюди ж можна зарахувати й гіпоксичне тренування). Ще 25 років тому ми описали феномен "безпечного" рівня здоров'я - рівень аеробного енергоутворення, вище якого не проявляються ні ендогенні чинники ризику розвитку захворювань, ні самі захворювання. Йому дали кількісну характеристику (за показниками максимального споживання кисню - МСК). І тільки останніми роками на Заході з'явилися праці, що повністю підтверджують наші дані. Так, група норвезьких дослідників [Aspenes a.o., 2011], обстеживши понад 4600 практично здорових чоловіків і жінок, відзначили, що в жінок із показником МСК/кг маси/хв. нижче 35 мл - у 5 разів, а в чоловіків нижче 44 мл/кг/хв. - у 8 разів частіше трапляються чинники ризику розвитку серцево-судинних захворювань. При цьому кожне зниження питомого МСК на 5 мл супроводжується збільшенням вираженості й поширеності чинників ризику серцево-судинної захворюваності на 56%.

Обговорювана залежність проявляється і в клініці. Keteyian та співавтори (2008) показали, що кожне збільшення питомого МСК на 1 мл супроводжується зниженням ризику смерті в чоловіків і жінок з ІХС на 15%. Myers та інші (2003) відзначають, що збільшення максимальної аеробної здатності на 1 МЕТ супроводжується збільшенням виживаності чоловіків із серцево-судинними захворюваннями на 12%. В інших дослідженнях показано, що довжина теломер, із якими пов'язують тривалість життя, прямо пропорційна (r=0,78) максимальним аеробним можливостям індивіда [Osthus I.B, 2013].

Ми змогли розробити просту й доступну для кваліфікації середнього медперсоналу методику оцінки рівня здоров'я людини. З'явилася можливість проводити масові дослідження. І тут нас чекали прикрі сюрпризи. 25 років тому в "безпечній" зоні здоров'я перебувало близько 8% населення, а тепер - менше 1%. Є всі підстави стверджувати, що саме ця ситуація є медико-біологічною основою депопуляції в Україні.

Та це ще не всі сюрпризи, які принесла нам нова методологія діагностики здоров'я. Отримавши в кількох дисертаціях наших учнів достовірні дані про катастрофічне зниження рівня ("кількості") здоров'я, ми встановили паралельне прискорення темпів старіння студентської молоді України (в 75% усіх обстежених здорових молодих людей). Ці дані ми опублікували, але не квапилися афішувати, вважаючи, що це суто пострадянський феномен. Але недавно (Hodgekiss, 2014) з'явилися результати дослідження Голландського національного інституту суспільного здоров'я і навколишнього середовища, в яких показано, що поява "старечих" хвороб у сучасної голландської молоді реєструється в середньому на 15 років раніше, ніж у їхніх бабусь і дідусів.

Висновок побудовано на результатах дослідження з участю 6 тис. дорослих віком 20, 30, 40 і 50 років (дослідження охопило 25-річний період). Проаналізувавши їхній стан здоров'я, дослідники встановили, що в молодого покоління відзначається слабке "метаболічне здоров'я". Цей термін, на жаль, нічого не пояснює. Логічніше говорити про "мітохондріальну недостатність": енергетична функція мітохондрій перебуває нижче межі, обумовленої біологічною еволюцією, що і є безпосередньою причиною прискореного старіння. Таким чином, зниження рівня здоров'я та прискорені темпи старіння - загальноєвропейський феномен, який в Україні супроводжується порушенням репродуктивної функції і народженням ослабленого потомства.

Отже, перед людством стоїть проблема, значимості якої поки що не усвідомлюють ні наукова спільнота, ні держави. Йдеться про біологічну деградацію виду Homo sapiens. Вона виявляється прискореними темпами старіння, зниженням "кількості" здоров'я (життєздатності), як наслідок - епідемією хронічних неінфекційних захворювань, зниженням репродуктивної функції, народженням ослабленого потомства тощо. З кожним роком ця проблема все більше загострюватиметься, проявляючись зниженням якості людського капіталу. (А саме якість людського капіталу є основою конкурентоспроможності будь-якої держави).

Таким чином, соціальна еволюція заходить у суперечність із біологічною еволюцією, утруднюючи біоенергетичний прогрес.Причому якщо еволюційні процеси в живому відбуваються дуже повільно, то деградація - набагато швидше.

Чи можливо протидіяти цій перспективі? Радикально змінити природу еволюційних процесів навряд чи вдасться, але протидіяти їм певною мірою можна. Пізнавши природу процесів, людина як істота соціально активна зможе ними керувати. І це пов'язано, на нашу думку, з радикальною зміною стратегії охорони здоров'я - переходом від стратегії керування хворобою до стратегії керування здоров'ям (життєздатністю).

Стає також очевидним, що жодні вдосконалення організації і суті лікувально-діагностичного процесу в охороні здоров'я не здатні радикально вплинути на показники захворюваності та смертності, тому що низький рівень здоров'я (низька термодинамічна стійкість) пігулками не лікується. Лише перехід основної частини популяції на вищий рівень аеробного енергозабезпечення функцій (ефективності діяльності мітохондрій) здатен вирішити цю проблему.

Насторожує позиція НАМН України. Попри очевидний світовий пріоритет отриманих даних, високі наукометричні показники публікацій (тільки за кордоном видано три монографії), НАМНУ в особі двох академіків, котрі займають пріоритетні позиції в президії НАМНУ й відповідають за профілактику в українській медицині, не помічають або всіляко перешкоджають розвитку описаного наукового напряму. Що це - некомпетентність чи лихий умисел? Який би не був варіант відповіді - це зле. Якщо це некомпетентність, нехай почитають потрібні книжки, якщо ж лихий умисел - необхідно вживати радикальних заходів. А міністр охорони здоров'я, аналізуючи інформацію й оцінюючи ситуацію в країні, має подумати, як спрямувати гроші не тільки за хворим, а й за практично здоровим пацієнтом.