Медицина: здоров'я чи бізнес?

19 жовтня, 2018, 17:36 Роздрукувати
Bипуск № 39, 20 жовтня-26 жовтня 2018р.
Відправити
Відправити

Вибирайте, чого ви хочете: бути здоровим - чи лікуватися все життя?

Медицина: здоров'я чи бізнес?
© Василь Артюшенко, DT.UA

Україна вимирає. Цьому сприяє (до всього іншого) і катастрофа в охороні здоров'я.

Кажуть - триває реформування галузі. Мовляв, закінчиться реформа - і все зміниться. Переступивши 80-річний рубіж і накопичивши за 60 років роботи в охороні здоров'я певний досвід, автор вважає за можливе провести аналіз розвитку медицини у світі та перспективи її розвитку в Україні.

А почати хочу ad ovo - з характеристики сутності життя. Життя - вища форма існування матерії. Головна властивість живої матерії - це самоорганізація, а також, з погляду фізики, здатність накопичувати і витрачати енергію для реалізації повсякденних і довгострокових завдань, що стоять перед біосистемою. У процесі життя функції живої системи з різних причин можуть порушуватися, тобто виникає хвороба. Де хвороба - там лікування. Чому ж алопатична медицина дістала перевагу у порівнянні з іншими технологіями лікування?

До середини XIX століття в медицині з'явився чіткий поділ на "емпіриків" і "алопатів". Емпірики - це гомеопати, гербалісти (фітотерапевти), коротше, всі ті, хто лікував натуральними засобами і дотримувався концепції, згідно з якою хворому організму потрібно тільки допомогти відновити природну самоорганізацію системи, і він сам упорається з хворобою. До алопатів належали ті, хто використовував сильні хімічні засоби, хірургію і кровопускання і дотримувався концепції, згідно з якою мають бути усунуті симптоми хвороби, і тоді хворий одужає. За алопатичною медициною стояли великі гроші банківських магнатів і власників хімічної (в майбутньому фармацевтичної) промисловості. Алопатії також дуже допомогли останні досягнення науки - винахід наркозу і введення асептики й антисептики, що дозволило значно ширше застосовувати хірургію як лікувальний метод.

Протягом кількох десятків років уся Америка і Європа прийняли алопатію як єдину форму офіційної медицини. Великі кошти було використано олігархами для лобіювання в урядах західних країн законів, що встановлювали повне домінування алопатичної медицини. Величезні капітали, отримувані фармацевтичною індустрією, дозволяють купувати політиків, контролювати пресу і телебачення, впливати на регулювальні організації, фінансувати наукові дослідження, що гарантують бажаний результат і, зрештою, відійти від кримінальної відповідальності за продаж препаратів, які призводять до масової загибелі людей.

Організації типу американської Food and Drug Admistration (FDA), яка дозволяє ті або інші препарати для використання в країні, ставить досить жорсткі вимоги і має багатоступеневу модель проходження потенційних препаратів до дозволу їх застосування. Цей процес коштує сьогодні 500‒800 млн дол. З огляду на те, що законодавчо неможливо отримати патент на натуральний препарат (природний, а не синтетичний), жоден фармацевтичний концерн не буде зацікавлений у втраті такої суми, оскільки не отримає патенту, що забезпечує монопольне виробництво цього препарату і тим самим гарантує прибуток. Невеликі незалежні компанії просто не в змозі заплатити таку суму. Натомість FDA суворо стежить за тим, щоб недозволені натуральні препарати не використовувалися, попри віковий досвід застосувань багатьох із них. Таким чином, чимало натуральних методів лікування офіційно заборонені і, природно, жодних наукових досліджень у цьому напрямі практично нема.

Наприклад, добре відомо, що чимало фруктів, овочів та спецій (вишня, куркума, часник, морква, імбир та ін.), а також деякі мінерали (селен, йод, магній, гімалайська сіль тощо) мають сильну терапевтичну дію. Але ані виробник товарів із цих продуктів, ані продавець не має права згадувати про їхній терапевтичний ефект в лікуванні конкретних захворювань. Бо це одразу переводить цей товар (фрукт, горіх, біодобавку) в розряд ліків. А оскільки нема формального дозволу від FDA використовувати його як медичний препарат, продукт автоматично стає забороненим для використання в цій ролі.

Нинішній медичний істеблішмент переписав історію медицини й історію своїх невдач. У цій версії історії стара медицина постає перед нами як науково необгрунтована і малоефективна. Луї Броуер - відомий у Європі еколог і доктор медицини - на основі незаперечних фактів доводить (1999), що сучасною медициною керує невелика, але всемогутня група олігархів, яка стоїть на чолі великих хіміко-фармацевтичних компаній. Що більше хворих людей, то більше процвітають олігархи. І жоден уряд, хоч би до якої нації він належав, ніколи не ризикне поставити на карту економічну і політичну рівновагу своєї держави заради збереження здоров'я співгромадян. В результаті зростає кількість ускладнень від приймання препаратів. Алопатичну медицину не цікавлять люди, у яких чудове здоров'я і які прагнуть його зберегти. Вона скерована лише на тих, у кого здоров'я похитнулося.

Однак життя бере своє. У новітній історії медицини настав період, коли вчених знову зацікавили особливі властивості організму, спрямовані на протидію захворюванню. Перший крок цим шляхом зробив видатний радянський фармаколог-токсиколог Микола Лазарєв (1895-1974). У 50-ті роки ХХ століття, коли він керував кафедрою фармакології Військово-морської медичної академії, під його керівництвом народився науковий напрям, який виходив за межі усталених уявлень про здоров'я.

Якщо з часів Галена виділяли три основні стани людини - здоров'я, хвороба і перехідний стан (передхвороба), то М.Лазарєв і його учні довели існування ще й четвертого стану - cтану неспецифічної підвищеної опірності (СНПО), за якого людина не просто почувається здоровою, а й має в своєму розпорядженні ще й певний "запас міцності", який забезпечує йому найкращі умови для виживання. Досягти цього стану можливо з допомогою різних загальнооздоровчих впливів, серед яких особливу роль відіграють природні засоби, названі М.Лазарєвим адаптогенами.

Сьогодні можна стверджувати, що саме вчення М.Лазарєва про СНПО стало базовою основою сучасної теорії індивідуального здоров'я. Було підготовлено ​​базу для того, щоб учень
М.Лазарєва І.Брехман у статті в журналі "Вопросы философии" (1982) вперше заговорив про необхідність формування науки про здоров'я. Саме І.Брехману спала думка про потребу змінити всю стратегію охорони здоров'я шляхом вивчення етіології та механізмів здоров'я індивіда. Назвавши обґрунтований ним науковий напрям "валеологією" (від латинського valeo - "бути дужим", "бути здоровим"), він 1987 р. випустив першу монографію з проблеми "Введення у валеологію - науку про здоров'я". "Слід лише підкреслити, - писав він, - що медицина як наука ... недооцінила прямий шлях до здоров'я". І далі: "Головним має бути прямий шлях до здоров'я, який за мету має збереження і "відтворення" здоров'я".

Міністерства освіти Росії та України одразу оцінили роль валеології у формуванні здоров'я молодого покоління, ввівши новий навчальний предмет "валеологія". Водночас можна вважати прямою диверсією проти валеології введення до навчальних програм загальноосвітніх шкіл соросівських принципів статевого виховання у вигляді надмірно докладних розділів про фізіологію статевого акту, статеві збочення тощо. В результаті викладання валеології в російських школах наразилося на запеклий опір православної церкви і було заборонене (2000). Такі ж проблеми виникали і в Україні, але вони більше торкалися релігійно-світоглядних аспектів. Усе це завдало великої шкоди авторитету валеології, хоча й не мало до неї прямого стосунку.

Валеологія - метанаука, що містить медичні, педагогічні, психологічні та інші аспекти. В Україні набув розвитку медичний розділ валеології, що оформився в окрему медичну спеціальність "санологія". Її було затверджено як практичну спеціальність 1991 року. У ній чітко формулюється позиція санології: медицина має переважно боротися не з проявами (симптоматикою) захворювань, як це відбувається на практиці, а впливати на їхню причину, тобто зміцнювати здоров'я. Зміцнюючи здоров'я, можна не тільки запобігти хворобі, а й вилікувати хворого. Було розроблено теоретико-методологічні засади та методику "вимірювання" здоров'я, створено "шкалу здоров'я", виявлено нові феномени здоров'я. Виявилося, що існує "безпечний" рівень здоров'я, вище від якого не визначаються ні ендогенні чинники ризику, ні маніфестовані форми захворювань, а при виході індивіда з "безпечної зони" здоров'я виявляється феномен "саморозвитку" патологічного процесу. Таким чином, маючи кількісні показники, здоров'ям можна управляти (формувати, зберігати, відновлювати). І при цьому є мета: досягнення "безпечного" рівня здоров'я.

На жаль, санологія так і не набула статусу наукової спеціальності, хоча до цього було зроблено неодноразові спроби. В результаті нині існують десятки наукових медичних спеціальностей з хвороб, і жодної - зі здоров'я.

Цілком очевидно, що ключовим у дефініції здоров'я має виступати слово "життєздатність", безпосередньо пов'язане з "кількістю" (рівнем) здоров'я. З використанням інформаційних технологій (онтології, детермінаційного аналізу і структурного моделювання) було встановлено, що провідним критерієм біологічного здоров'я (життєздатності) є ефективність внутрішньоклітинного енергоутворення. Саме на цій основі - характеристиці максимальних можливостей аеробного енергоутворення, що відображається ступенем стійкості організму до різних впливів - побудована "шкала" здоров'я.

Провідним критерієм живої системи є принцип самоорганізації, яка включає механізми здоров'я - гомеостаз, адаптацію, реактивність, резистентність, регенерацію, репарацію, терморегуляцію, онтогенез тощо. Це все те, що для сучасної алопатичної медицини є terra incognita і не використовується в практичній діяльності. Ці ж механізми можна використовувати не тільки для зміцнення здоров'я, а й для лікування захворювань, навіть злоякісних.

Усі ці знання нам потрібні для того, щоб управляти здоров'ям. Управління будь-яким процесом будується за формалізованою схемою: характеристика керованого об'єкта, формування керівних дій, їх реалізація, оцінка ефективності (зворотний зв'язок).

Перелік необхідних керівних дій стандартний: це все те, що призводить до накопичення макроергів у мітохондріях і підвищення ефективності енергоутворення. Організм підпорядковується законам термодинаміки: що вищий енергопотенціал біосистеми (клітини, цілісного організму), то вона стійкіша, життєздатніша. Звідси на першому місці серед засобів, що зміцнюють здоров'я (та й відновлюють його), стоїть харчування. Саме поживні речовини є тими ланками трансформації сонячної енергії, які забезпечують життя.

Уся сучасна західна дієта, що переважає в нашому суспільстві, практично несумісна з нормальним здоровим життям. За останні 20 тисяч років людина генетично не змінилася і, відповідно, її організм налаштований на той тип їжі, який увесь цей період підтримував її. А харчувалася вона увесь цей час дикими плодами, корінням, насінням і зрідка м'ясом. При цьому більшість продуктів вживалася у своєму первісному, натуральному вигляді і без термічної обробки. Кількість рослинного білку в харчуванні людини значно перевищувала кількість тваринного. Сирі овочі й фрукти засвоювалися легко і швидко завдяки ензимам у них, не зруйнованим термообробкою. Сьогодні ми знаємо, що, наприклад, куркума, імбир, часник мають сильну антиракову дію. Водночас брак навіть однієї поживної речовини призведе до дисфункції клітини (органу), що, в свою чергу, викличе певну симптоматику. Лікарі цю симптоматику назвуть хворобою і почнуть лікувати хімічними речовинами.

У книзі "Китайське дослідження" американський дієтолог Колін Кемпбелл описав масштабне статистичне дослідження, яке він провів у Китаї. Висновки досліджень Кемпбелла настільки важливі, що доцільно їх навести повністю:

- тваринний білок, який вживається в дозах, що перевищують потреби організму в зростанні (регенерації клітин), є канцерогеном;

- низький рівень вживання тваринного білка зупиняє раковий процес і починає його регрес;

- люди, які вживають велику кількість тваринного білка, набагато частіше хворіють на рак, діабет, серцево-судинні захворювання й інші хронічні хвороби;

- молочний білок казеїн є надзвичайно сильним канцерогеном (не виключено, що це тільки для китайської популяції. - Г.А.).

Сучасна нутриціологія проголошує принцип індивідуалізації харчування. Не кожен зможе на 100% стати веганом або сироїдом, але, маючи правильну інформацію, ми можемо підібрати для себе здоровий спосіб харчування індивідуально, з огляду на основні його принципи, і тим самим значно зменшити ймовірність найсерйозніших захворювань. Дуже важливою є якість води.

Другим за важливістю чинником оздоровлення і лікування є фізичне навантаження, але не взагалі, а строго узгоджене з рівнем здоров'я і функціональними можливостями пацієнта. Тільки фізичне навантаження здатне зберегти і підвищити до необхідного рівня енергопотенціал біосистеми.

Важливим чинником відновлення нормальної енергетики організму є детоксикація, бо наявність токсинів в організмі перешкоджає енергоутворенню. Детоксикація дозволяє повернутися до нормальної роботи кишківнику, печінці, ниркам, лімфатичній та імунній системам, що абсолютно необхідно для боротьби з патологічним процесом і відновленням здоров'я. Наприклад, при розпаді пухлини в кров викидається багато токсинів, мертвих клітин і їхніх частин. Якщо печінка не зможе впоратися, настане тяжка інтоксикація.

Процес детоксикації має бути комплексним, спрямованим не лише на відновлення роботи систем організму, а й на виведення певних токсинів з тканин. Наприклад, важкі метали виводять з допомогою хелатування (реакцій зв'язування мінералів), застосування хлорели, цеолітів. Сауни і ванни також дуже корисні, як і інтенсифікація потовиділення з допомогою фізичних навантажень. Також хорошим методом детоксикації є сокові голодування.

Для досягнення здоров'я роль психічних процесів величезна. Це науковий факт, що наші думки впливають на наше фізичне здоров'я. Чому б тоді не чинити так, щоб вони працювали на нас, а не проти нас? Але якщо не сформовано бажання бути здоровим, ви приречені на невдачу. Бажання підкаже вам, в якому напрямі потрібно рухатися, аби досягти бажаного. Тобто необхідно зробити вибір. Тільки в цьому разі сформується чіткий намір. Саме на цьому етапі, як казав Джон Діспенза, людський мозок перетворюється на свого роду фармацевтичну фабрику, що призводить до зміни реальності - досягнення мети. Існують технології досягнення успіху через цей шлях.

Таким чином, радикальна зміна способу харчування і повсякденного життя, детоксикація організму, контроль над стресом і психорегулярна, помірна фізична активність є тими ліками, які не тільки зупинять початок патологічного (навіть ракового) процесу, а й повернуть настільки високий рівень здоров'я, якого хворий вже давно не відчував. Офіційна (алопатична медицина) тут вам не помічник. Відповідних стандартів надання допомоги в цьому напрямі нема і, схоже, не буде.

Було б дурістю з боку автора пропонувати замінити алопатичну медицину санологією, яка, по суті, є альтернативною медициною. Тим більше, що в деяких випадках алопатична медицина незамінна. Тут слід скористатися порадою видатного американського архітектора Фуллера. Він писав: "Ти ніколи нічого не зміниш, якщо боротимешся з наявною реальністю. Якщо хочеш щось змінити, створи нову модель, щоб стара просто застаріла". Нами цю модель створено. Вона на три порядки дешевша, гуманніша й ефективніша.

Вибирайте, чого ви хочете: бути здоровим - чи лікуватися все життя?

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК