Григорій Костюк: "Дуже важливо створювати виробництво, керуючись не тільки вимогами сьогодення"

20 млн євро, отримані ПАТ "Фармак" від ЄБРР у рамках часткового фінансування інвестиційної програми компанії загальною вартістю 52,5 млн євро, - другий за останні кілька місяців факт визнання рівня роботи компанії від впливових зарубіжних фінансових і фармацевтичних органів. Як відомо, на початку липня підприємство дістало схвалення американської Food and Drug Administration (FDA) на виробництво Валідолу, що дає можливість реалізовувати цей препарат на ринку США. Отриманий кредит буде спрямовано на подальше розширення потужностей підприємства, необхідних для виробництва субстанцій, таблеток і желатинових капсул, на зміцнення лабораторного комплексу, модернізацію наявного обладнання.

Наскільки готова українська фармацевтична промисловість випускати високоякісні сучасні препарати, що відповідають європейським стандартам, і почати реально конкурувати на світовому фармацевтичному ринку? Про це ми розмовляємо з технічним директором ПАТ "Фармак" Григорієм Костюком.

- Ліцензійні умови для фармвиробництв в Україні інтегровані з європейськими вимогами GMP, і ті, хто має ліцензії, апріорі відповідають цим вимогам. Вони стосуються шести основних сфер діяльності: це система якості, управління матеріалами та логістика, управління виробництвом, система маркування та упаковки, приміщення та обладнання, контроль якості. Український регулятор ішов до цього кілька років. Якщо говорити про "Фармак", то ми розпочали цей шлях з 1998 р., можливо, навіть і раніше. Думали про це, робили перші кроки. Свій перший досвід ми отримали ще тоді, коли всі говорили про GMP, але кожен розумів це по-своєму.

Тут хочу зауважити: важливо не тільки виробляти ліки, а й продавати їх. Причому, не тільки сьогодні, а й завтра, і в майбутньому. Необхідно постійно бути на ринку. А для цього треба виробляти не тільки потрібні споживачеві та доступні за ціною препарати, а й якісні.

У цьому плані ми впевнено почуваємося, оскільки пройшли кілька інспекцій GMP європейських країн, зокрема й Німеччини. Такі інспекції не приїжджають просто видати красивий сертифікат. Вони можуть їх навіть і не давати. Але в разі позитивного результату вони дають доступ нашим препаратам на їхні ринки. На сьогодні ми вже зробили конкретні кроки, щоб бути присутніми на цих ринках. Коли ми отримуємо від відділу маркетингу завдання розробити й упровадити новий препарат, то вже бачимо, на які ринки планується його виводити, яка там регуляція, і вже з огляду на це виходимо зі своїми планами розробки. У нас є в портфелі препарати, які плануються для виведення одночасно на ринки кількох країн, причому не тільки країн колишнього СРСР.

- Один час до вітчизняних ліків було досить багато запитань щодо їхньої ефективності. Через це пацієнти часто вважали за краще купувати дорогі оригінальні препарати, ніж доступніші вітчизняні генерики.

- За нинішньої системи регуляції в Україні не повинно бути генериків, які не відповідають оригіналам. На нашому підприємстві всі препарати, які мають доведену ефективність, не відрізняються за своєю ефективністю від препаратів оригінальних.

- Взагалі дивно, як за такий досить короткий період українська фармпромисловість зуміла перейти від пігулок у дешевих упаковках, мікстур і порошків до сучасних блістерів, капсул?

- У кожного підприємства свій шлях розвитку. Якщо говорити про "Фармак", то коли все зупинилося після розпаду СРСР, у нас не було іншого виходу, крім як на основі наявних компетенцій створити те, що необхідно людям і ринку. Цей шлях виявився успішним. І дуже складним. Якщо інші українські виробники мали виробничі потужності для випуску готових лікарських форм, то нам довелося створювати все практично з нуля. Це великий, колосальний обсяг робіт та інвестицій. Спершу в нас була мета запускати по одному виробництву на рік, але останніми роками ми запускаємо по дві-три виробничі дільниці. І це не тільки виробництво, а й сучасні лабораторії, склади. За цей час ми створили понад два десятки фармацевтичних об'єктів, освоїли виробництво лікарських форм усіх видів: тверді (таблетки, капсули, драже), рідкі (флакони, нестерильні й стерильні ампули, картриджі, шприци) й м'які (креми, мазі).

Якось підрахував: уже перші виробничі дільниці, які ми створювали в 1998 р., пройшли реконструкцію, деякі навіть демонтовано, і на їхньому місці виросли нові, сучасніші виробництва. Усі ці роки практично все, що заробляли, ми інвестували в розвиток, розробку й створення нових препаратів, у нове виробництво, впровадження сучасних технологій. Це дало нам велику перевагу в майбутньому. Коли в Україні було впроваджено вимоги GMP, інтегровані з ліцензійними умовами, ми були готові до цього, бо практично всі наші виробництва відповідали чинним на той момент вимогам у Європі. Ми співпрацювали з багатьма європейськими компаніями щодо проектування, особливо розробки концептуальних проектів - це німецькі, чеські, словацькі компанії, австрійські, швейцарські. І це стало основою для подальшого розвитку й присутності нас як виробників готових лікарських засобів на ринку не тільки України, а й інших країн.

Проте якщо говорити про експорт, то самому бізнесу без цілеспрямованої програми підтримки розвитку експортного потенціалу галузі не обійтися.

- Яка підтримка потрібна? Фінансова?

- Швидше, у плані законодавства - мається на увазі регулювання експорту й імпорту. Вітчизняна фармацевтика має великий потенціал.

- Чи багато наших підприємств можуть виходити на західні ринки?

- Там велика конкуренція, не менша, ніж у нас. Виробляти відповідно до європейських стандартів може багато хто, а ось щоб продавати там... Тому тільки про виробництво тут говорити мало, це вже більше питання бізнес-моделей, які дозволяють працювати в партнерстві на цих ринках.

- Що потрібно для успішної роботи на західних ринках? Мати контакти із зарубіжними компаніями, використовувати якісь лобістські методи?

- Передовсім мусимо бути конкурентним за якістю й ціною - це поєднання дуже важливе. Бути відкритими для таких партнерств, хотіти цього і зробити перший крок. Ми свої перші кроки робили на міжнародних виставках, де були присутні не тільки як відвідувачі, а й як учасники.

- Що головне при ухваленні рішення про створення нового виробництва?

- Насамперед це потреби ринку - можна багато що зробити, але важливо потім це продати. Ми повинні робити те, чого вимагає ринок. Крім того, дуже важливо створювати нове виробництво, керуючись не тільки вимогами сьогодення. Зміни в регуляції, що відбуваються в Європі, згодом з'являться й у нас. Ми бачимо, які дискусії відбуваються в різних міжнародних професійних співтовариствах, тому можемо сказати, що буде приблизно за три-п'ять років. Бо виробництво, навіть найсучасніше, не вічне і з часом старішає. Ми дивимося, щоб був "запас" відповідно до цих вимог бодай на три-п'ять років. Або закладаємо на майбутнє можливість дооснащения, модернізації.

- Компанія успішно розвивається, навіщо знадобився ще й досить дорогий проект у Шостці? У ЗМІ повідомлялося, що на його реалізацію буде потрібно близько 15 млн дол.

- Ми ще з часів СРСР зберегли випуск субстанцій для наших оригінальних препаратів. Будь-яке виробництво має розвиватися, але на території підприємства в Києві площі обмежені, тому вирішили перенести частину виробництва в Шостку.

- Чому саме в Шостку?

- Ми дивилися різні регіони - і Харків, і Одесу, й інші регіони. Шостку обрали за низкою чинників - насамперед, це найбільше відповідало нашим вимогам до необхідного майданчика. Це й логістика, і наявність потрібних для організації виробництва зовнішніх комунікацій, вартість нерухомості, а також зацікавленість місцевої влади. У Сумській області ми маємо досить істотну підтримку. До кінця цього року плануємо закінчити основні будівельні роботи й розпочати монтаж і налагодження обладнання. На новому виробництві плануємо випускати 10-13 наших субстанцій. У майбутньому на основі створеної інфраструктури ми зможемо швидко створювати ті виробництва, які будуть необхідні для подальшого розвитку компанії.

- Коли, за вашими розрахунками, проект окупиться?

- За чотири-п'ять років.

- Дуже важливим є питання екології.

- Наше виробництво відповідатиме найсучаснішим вимогам, причому не тільки вітчизняним, а й європейським. ЄБРР не дає кредиту, якщо реципієнт має якісь проблеми, у тому числі пов'язані з екологією. Цей об'єкт не йтиме по кредиту, але в нашій загальній інвестиційній програмі він є. Серйозні банки дивляться на питання екології - принаймні наших партнерів це цікавить. Вони мають своїх експертів з екології, які серйозно оцінюють екологічну безпеку фінансованих ними об'єктів.

- З огляду на те, що кредит отримано, питань до компанії не виникло. Скажіть, у Заходу змінилося загальне ставлення до нас чи все ще є настороженість?

- Перший раз, коли ми брали участь у виставці, нас запитували, хто ми, звідки, якої віри. Сьогодні таких запитань немає, сьогодні в нас під час виставок розписано весь час на зустрічі, й часто навіть стоїть черга до кімнати переговорів. Багато чого змінилося. Іноді навіть важко в це повірити.

Довідка DT.UA:

• У 2012 р. компанія "Фармак" збільшила продаж продукції на 15% порівняно з 2011 р. - майже до 1,7 млрд грн.

• "Фармак" займає майже 5% фармацевтичного ринку України.

• "Фармак" забезпечує 18% виробництва лікарських засобів в Україні і є одним з лідерів за експортом ліків - 16,4% продукції поставляється в 20 країн світу (Росія, Узбекистан, Казахстан, Білорусь, Польща, Болгарія, Німеччина та інші країни Європи й СНД, Балтії).

• У 2013 р. "Фармак" планує на 73% збільшити інвестиції у виробництво порівняно з 2012 р. - до 314 млн грн.