Епідемія маніпуляцій

Закон Країни брехунів свавільний: хто сказав правду — божевільний.

«Джельсоміно в Країні брехунів». Дж.Родарі

«Завдяки чіткій стратегії та вивіреним діям Міністерства охорони здоров’я українці змогли пережити третю хвилю пандемії без паніки і з мінімальними обмеженнями», — заявив, звітуючи у Верховній Раді, міністр охорони здоров’я Максим Степанов. І додав: «Наш адаптивний карантин, ефективність якого оцінили і в Європі, був певним балансом між життям країни, роботою підприємців і епідеміологією».

Після цієї заяви міністра охорони здоров’я в мене, як кажуть, аж подих перехопило. А коли трошки вдалося оговтатися, захотілося перечитати дитячу книжку «Джельсоміно в Країні брехунів» Джанні Родарі. «Доволі часто буває, що зграя піратів захоплює ту чи іншу країну в якійсь частині світу». «Дорогий Джельсоміно, ти просто опинився в Країні брехунів. Тут усі за законом зобов’язані брехати. Тут хліб називають чорнилом, сир — ластиком, кішок — собаками. І навпаки...».

Перечитайте книжку. В ній ви знайдете майже всіх героїв нинішньої пандемійної реальності. І, гарантую, відразу їх упізнаєте.

Хоча наш міністр охорони здоров’я і не носить перуки, на відміну від короля Джакомона з вигаданої Родарі країни, в його заявах навпаки буквально все. Починаючи з того, що ми поки що не пережили третьої (а насправді другої) хвилі пандемії. І передчасне зняття карантинних обмежень, що ми спостерігаємо нині в деяких областях, а також поширення більш заразних штамів вірусу — британського й південноафриканського — дуже швидко можуть призвести до нового стрибка захворюваності.

Ми абсолютно завалили тестування. Якщо під кінець першої хвилі Україна вийшла на відносно пристойні показники, то цікаво, чим зараз пан Степанов може пояснити той факт, що при в два рази нижчій, ніж у Польщі, офіційній захворюваності в Україні, рівень госпіталізацій у нас на 20–25% вище, ніж у сусіда.

На жаль, той факт, що в останні два-три дні кількість зайнятих у лікарнях ковідних ліжко-місць знижується і деякі області залишають червону зону, наразі видасться досягненням сумнівним. Коли читаєш у соцмережах пости волонтерів, розумієш: когось із цих пацієнтів, що звільнили ліжка, виписали додому вмирати, а когось просто не госпіталізували. Чому? Заради переможних реляцій міністра? (Якому з його кабінету не видно ані паніки, ані істерики родичів цих людей.) У тому числі і з приводу незакупленого на другу хвилю, але включеного до протоколу лікування препарату «Ремдесівір». Деякі медики вважають, що його застосування на 5–7 день захворювання масово рятує життя. В першу хвилю «Ремдесівір» з великим запасом отримало Державне управління справами. І тепер, як тільки хтось із представників гілок влади потрапляє до приватних клінік або ж опорних лікарень (таке іноді теж трапляється), то необхідний «Ремдесевір» вони знаходять саме в ДУС.

У чому полягає чітка стратегія МОЗу та ефективність його адаптивного карантину? У тому, що його запроваджують не для того, аби запобігти колапсу лікарень, а тоді, коли їхня потужність уже не витримує? Чи варто радіти тому, що загальнонаціонального локдауну, за словами міністра, вдалось уникнути, перекинувши відповідальність на місцеву владу? З якою вона в цьому випадку далеко не завжди здатна впоратися, зокрема й з об’єктивних причин, про які ZN.UA вже неодноразово писало.

Чи можна вважати перемогою те, що Україна — третя за рівнем смертності серед великих країн Європи (після Польщі та Чехії) і перша з кінця за вакцинацією? І це при тому, що до статистики смертності не потрапляють дані ні установ охорони здоров'я (які не є опорними, але ковідних пацієнтів приймають), ні приватних лікарень.

У чому міністр Степанов бачить низку стратегічних перемог? Де досягнутий, за його словами, баланс між життям країни, роботою підприємців і епідеміологією?

Мені здається, баланс у тому, щоб, закривши країну на локдаун, по максимуму вакцинувати населення. Якщо вірити новим дослідженням, у боротьбі з вірусом наші головні захисники — зовсім не антитіла, що виробляються в процесі хвороби, а Т-клітини (або Т-лімфоцити). А значить, природним шляхом колективного імунітету не виробити, навіть якщо перехворіє все населення України. Ми просто зайдемо в нове коло. Перервати яке можна, лише швидко «стимулювавши» вакциною клітинний імунітет більшості.

Однак у процесі вакцинації Україна — остання в Європі за всіма показниками. Ніхто так і не зрозумів, у чому полягає українське ноу-хау — каскадний метод вакцинації. Можливо, у тому, що з 24 лютого і до сьогодні максимум зроблених за добу щеплень у нас жодного разу не досягнув навіть позначки 20 тисяч по буднях, а по вихідних узагалі часто наближався до нуля? При цьому головний санітарний лікар Віктор Ляшко стверджує, що в травні темпи вакцинації істотно прискорять — до 2 млн, а з серпня — до 3 млн щеплень на місяць. Заяви Максима Степанова ще сміливіші — 6 млн щеплень на місяць або 270 тисяч на добу без вихідних. Однак за нинішньої організації процесу вакцинації 20 тисяч щеплень на добу — реальний «потолок».

А може бути українське ноу-хау в вакцинації полягає в дивному виборі цільових груп? За весь період на першому місці серед вакцинованих цільових груп у нас медики. А от на другому — стабільно таємничі «інші» (15 квітня в цій категорії опинилося взагалі 69,3% усіх вакцинованих), на третьому — військовослужбовці. І лише потім, із серйозним відривом, — сфера освіти, соцпрацівники, люди 80+, яких вакцинують нарівні з публічними особами й ветеранами бойових дій. Усе це справді про «комплексний дієвий і детальний план із вакцинації, розроблений МОЗ», як заявляє його голова?

13 квітня почалася вакцинація ще однією вакциною — китайською CoronaVak від Sinovak Biopharm. Її історія в Україні складна й заплутана. Десь у НАБУ все ще розслідується справа про можливу переплату при закупівлі цієї вакцини. Ефективність CoronaVak, як і раніше, незрозуміла. Нещодавно голова Китайського центру з контролю і профілактики захворювань Гао Фу начебто визнав низьку ефективність китайської вакцини. Однак уже наступного дня від своїх слів відмовився.

Попри все, 23 березня «Лекхім» увіз у країну 215 тисяч доз, а МОЗ чомусь їх прийняв. (Але не всі, а 200 тисяч доз. Куди пішли ще 15 тисяч і хто за них заплатив, таємниця, покрита мороком.)

У договорі ДП «Медзакупівлі» з АТ «Лекхім» було закладено вимогу до ефективності вакцини не менш як 70%. 22 березня, напередодні того, як вакцина перетнула кордон України, Національна технічна група експертів із питань імунопрофілактики видала досить суперечливе роз’яснення щодо відповідності показників ефективності вакцини CoronaVac: «Офіційних публікацій проміжних результатів 3-ї фази клінічних досліджень вакцини КоронаВак/CoronaVac у відкритих джерелах при проведенні пошуку не виявлено. Показники ефективності вакцини КоронаВак/CoronaVac... відповідають таким, що дозволяють використовувати вакцину для профілактики COVID-19 з підтвердженою ефективністю для запобігання понад 70% для випадків, що потребують звернення по медичну допомогу для проведення терапії та/або госпіталізації. Вважати ці рекомендації тимчасовими й такими, які можуть бути змінені у разі надходження оновлених даних і якщо вони не суперечать чинній інструкції до вакцини».

Ви все зрозуміли? Особисто я — ні.

Хай там як, але експерти говорять, що вакцинуватися варто будь-якою вакциною. Навіть якщо її ефективність не така висока, як хотілося б. Вакцина CoronaVac уже в Україні, й вакцинація нею розпочалася. Але тут знову сюрпризи.

Хоча головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко заявляв, що вакциною CoronaVac передусім вакцинуватимуть маломобільних людей похилого віку і їхніх опікунів, у результаті першими вакцинували олімпійців і паралімпійців. Тому що незабаром Олімпіада в Токіо. Правда, незрозуміло, як вакцину, яка не пройшла третьої фази клінічних досліджень і якої не затвердила ВООЗ, враховуватимуть у майбутніх паспортах вакцинації, і чи не стане це перешкодою для участі в міжнародних змаганнях, якщо вони, звичайно, відбудуться.

Далі — більше. Найбільшу частину з 200-тисячної партії вакцини (майже 52,5 тисячі доз) одержала Центральна поліклініка МВС. Докладніше про розподіл китайської CoronaVac по регіонах України тут.

Думаєте, на цьому дива закінчилися? Помиляєтеся. За погодженням із МОЗ Львівська ОДА вирішила провести експеримент, вакцинувавши все доросле населення курортного містечка Моршин. Треба підтримувати туризм. Для цього з виділених на всю область 11230 доз туди віддадуть 22% вакцин (2400 доз). Діло йде до літа. Напевно, наступним пріоритетом для вакцинації стане Затока, а не люди 70+...

16 квітня в Україну прибуло 117 тисяч доз довгоочікуваної вакцини Comirnaty від Pfizer/BioNTech за залишковою системою СOVAX. Цього вистачить на повну вакцинацію лише для 58,5 тисячі осіб. (До речі, те, що вакцину від Pfizer розраховують одразу на дві дози, говорить про те, що, незважаючи на всі гучні заяви, впевненості у нових поставках найближчим часом немає.) Як думаєте, хто буде серед щасливчиків? Обіцяють, що передусім персонал і люди в будинках старих. Потім — співробітники ДСНС і прикордонники...

«Чому так повільно йде процес вакцинації?» — запитували народні депутати міністра охорони здоров’я у Верховній Раді. «Тому що вакцин немає. Можна у всьому звинувачувати Степанова, — відповідав він. — Але, кажучи А, слід говорити й Б. Відсутність повноцінного бюджету — секрет Полішинеля». Очільник МОЗ просив на закупівлю вакцин 15 млрд грн, а одержав лише 3,9 млрд, які вдалося нашкрябати із загального й спеціального фондів. Тому ще 6,5 млрд грн він вирішив поки забрати з Програми медичних гарантій на четвертий квартал. Цими грошима уряд планує розрахуватися за 10 млн доз Pfizer, на які підписано рамковий договір. Текст постанови Кабміну тут.

6,5 млрд грн — чималі кошти. На них можна було б пролікувати, наприклад, 140 тисяч важких хворих на COVID-19 в інтенсивній терапії, шість років фінансувати лікування інфарктів, три роки купувати ліки для хворих на діабет. Як їх поповнити? Поки що незрозуміло. Протягом трьох місяців Мінфін має внести пропозиції щодо джерел...

Грошей на вакцину справді не було? Ну, можливо, їх можна було б все ж пошукати в ковідному фонді серед тих, які виділили на «Велике будівництво»? Або ж серед майже 7 млрд грн, виділених на будівництво й оснащення «прийомних відділень»? Які будували-будували, але так і не добудували, зате обладнання, далеко не завжди потрібне, закупили.

Продовжувати перелічувати приклади «чіткої стратегії та вивірених дій МОЗ» можна довго. Їхній результат такий: згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 24–28 березня, 54% українців вважають, що на загрозу коронавірусу Міністерство охорони здоров’я реагує неефективно. Лише 19% українців продовжують вірити Максиму Степанову, який, попри всі свої провали, все ще залишається міністром охорони здоров’я. Тому що, наприклад, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, «не час зараз міняти Степанова — на ньому нині всі контакти по вакцинації». І це теж нонсенс. Якщо система зав’язана на одній людині, котра до того ж постійно бреше й навіть не червоніє, значить, системи просто немає.

Стіни брехні сам по собі не допоможе зруйнувати навіть чарівний голос Джельсоміно. Тільки спільна робота. Бенвенуто-Ніколи-Не-Сідай, який спалює своє життя до останку, бо нікому не може відмовити в допомозі. Кота-шкандибчика, яка опиняється скрізь і відчуває сверблячку в лапах, коли бачить, що правду намагаються приховати. Художника Бананіто, котрий своїми оживаючими картинками привчає говорити правду — бо, щоб одержати потрібну тобі річ, необхідно обов’язково назвати її своїм іменем...