Вибір перед фінішем

Згідно з Національним планом дій цю доленосну подію заплановано на червень. І вперше за останні роки це здається реальним. Є ознаки того, що вибір між трьома проектами законів, а фактично двома шляхами розвитку освіти, буде нарешті зроблено.

На розширеному засіданні парламентського комітету з питань науки і освіти більшістю голосів (сім із дев'яти) ухвалено рішення: рекомендувати парламенту підтримати законопроект групи М.Згуровського (№1187-2), відхилити законопроекти №1187 (Г.Калетніка, М.Сороки і С.Ківалова) та 1187-1 (від "Батьківщини", УДАРу і "Свободи").

Чи підтримає такий вибір парламент? А якщо навіть і підтримає, то які сюрпризи можуть виникнути при обговоренні законопроекту в другому читанні?

Час від часу з боку представників влади та прихильників законопроекту №1187 лунає пропозиція об'єднати три законопроекти в один, "компромісний і консолідований". Насправді йдеться про бажання розбавити радикальні реформаторські ідеї консервативними. Однак на засіданні комітету такого варіанта не підтримали.

"Не можна об'єднати законопроекти з абсолютно різними підходами. Законопроект №1187 пропонує жорстку централізацію всіх повноважень управління вищою освітою в руках Міністерства освіти і науки. Інші (альтернативні) законопроекти пропонують зовсім інший підхід - децентралізацію і посилення автономії університетів. Як це можна поєднати?" - наголосила Лілія Гриневич.

Очевидно, що принцип "перемогла дружба" у цій ситуації не спрацює. Отже, потрібно обирати між трьома законопроектами. Парламентський комітет підійшов до вирішення цього питання, керуючись двома критеріями.

По-перше, поданий парламенту законопроект повинен мати шанс бути проголосованим. По-друге, це мають бути справді прогресивні зміни у вищій освіті, які приведуть до її оновлення і розвитку.

Саме в цьому - відповідати одразу двом критеріям - і заковика. Наприклад, законопроект регіоналів №1187, можливо, виявиться відповідним першій умові, опозиційний, №1187-1, - другій. І лише т. зв. консолідований законопроект групи Згуровського, у розробці якого брали участь широкі академічні кола і громадськість, можливо (якщо сприятимуть зорі ), узгоджуватиметься з обома умовами. Його підтримає опозиція (бо ідеї, закладені в цей проект, надзвичайно близькі ідеям проекту №1187-1).

І, можливо, підтримає парламентська більшість. На перший погляд - це нереально. Здавалося б, навіщо законопроект групи Згуровського Партії регіонів, яка має більшість голосів, а отже, може протягти свій законопроект у парламенті навіть усупереч рішенню профільного комітету?

Однак не все так просто. Насамперед, як наголошують експерти, у ПР є "центри здорового глузду", які розуміють, що вищій освіті потрібні реформи і що ухвалення провладного законопроекту викличе нові хвилі громадських протестів.

І це не лише С.Тігіпко, який хоч і не прийшов на засідання комітету, але похвалив проект №1187-2 "з кущів" - на своїй сторінці у Facebook.

"Не можу сказати, що у нас переговори на такому рівні, щоб уже вся фракція Партії регіонів була готова підтримати законопроект групи Згуровського, але я думаю, що у ПР є люди, які вже сьогодні готові підтримати рішення комітету", - вважає Лілія Гриневич.

Слід також ураховувати, що соратники Ківалова, Калетніка і Сороки не можуть стовідсотково бути впевнені в тому, що їм вистачить голосів для ухвалення свого проекту закону. Для цього як мінімум потрібні голоси комуністів. Однак останні, як стало очевидно на засіданні профільного парламентського комітету, висловлюються на підтримку проекту групи Згуровського.

І це зрозуміло. Враховуючи те, що саме проект №1187-2 закріплює соціальні гарантії студентам, захищає права викладачів, дає надію на якісну освіту, виступити проти нього - означає відкрито продемонструвати байдужість до проблем народу. А цього послідовники Маркса і Леніна допустити не можуть.

Оскільки проект Г.Калетніка, М.Сороки і С.Ківаловазареєстрований у парламенті першим, два інші (від опозиції і групи М.Згуровського) є альтернативними. А згідно з регламентом ВР це означає, що спочатку на голосування поставлять законопроект, зареєстрований раніше. У випадку, якщо він набере достатню кількість голосів, альтернативні законопроекти не розглядатимуться.

А ось якщо і опозиція, і ПР відкличуть свої законопроекти, у Раді залишиться лише законопроект групи Згуровського. Саме з такою пропозицією автори проекту №1187-1 звертаються до Партії регіонів. І з цього приводу вже йдуть перемовини.

Якщо ж згоди від авторів провладного законопроекту не буде, опозиція свого також не відкликатиме. Тоді до ВР підуть усі три варіанти з рекомендацією парламентського комітету підтримати лише один з них, а інші відхилити.

Згідно з рішенням комітету, якщо проект №1187-2 буде ухвалено у першому читанні, до другого читання його доповнять правками, які вберуть усі кращі ідеї з трьох проектів.

Напевно, саме ця перспектива повинна стати одним з аргументів у перемовинах прихильників законопроекту групи Згуровського з опонентами. Але якими будуть правки - питання аж ніяк не другорядне. Завдяки їм законопроект №1187-2 може докорінно змінитися. І стати близнюком провладного.

Очевидно, що мішенню для правок стануть норми закону про систему управління освітою і ЗНО. Саме на цих питаннях зупинялися під час обговорень у комітеті прихильники законопроекту від влади.

Заступник міністра освіти
О.Дніпров назвав неприйнятною ідею альтернативних законопроектів передати процедуру ліцензування й акредитації, розроблення і затвердження стандартів вищої освіти незалежним структурам - національному агентству або національній комісії. Це й зрозуміло - Міносвіти добровільно не віддасть своїх повноважень незалежним прозорим структурам.

Схвально відгукнувся заступник міністра про "бал вищого навчального закладу" (який насправді "розбавить" результати незалежного тестування), про "особливі умови вступу на контрактну форму навчання" (в обхід тестування). Саме ці норми, на думку експертів, містять величезний корупційний потенціал.

"Наше рідне міністерство зробило б великий подвиг, якби підтримало законопроект Згуровського",- сказав депутат-комуніст М.Родіонов. Невідомо, чи цей заклик буде почутий, бо на розширеному засіданні комітету не було ні офіційно запрошеного міністра освіти, ні його заступника Є.Суліми, ні директора департаменту вищої освіти Ю.Коровайченка. Боялися запитань експертів чи просто не мали що сказати?

Співавтор законопроекту №1187 М.Сорока і голова Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності - ректор Європейського університету І.Тимошенко не шкодували темної фарби, змальовуючи згубні наслідки ЗНО для нашого суспільства. При цьому, правда, наголошуючи: я не проти ЗНО, але…

І.Тимошенко навіть порівняв тестування з традиціями Спарти, коли кволу дитину скидали зі скелі. Мовляв, ЗНО так само скидає слабких на узбіччя. А потім сам собі заперечив, звинувачуючи тестування у завищенні балів: "Зараз студенти принесуть (до вищих навчальних закладів. - Авт.) атестати за середню школу: математика - "одиниця", українська мова - "двійка", незалежне тестування дає 150, 170, 180 балів". Невже й справді шановний І.Тимошенко бачив у своїх абітурієнтів атестати з "одиницями"?

А М.Сорока висловив доволі дивне припущення, що саме через ЗНО найслабші абітурієнти змушені навчатися за кордоном. "Діти виїжджають за кордон тому, що там якість освіти краща, ніж в Україні, - заперечила йому Лілія Гриневич. - І виїжджають не ті, котрі не можуть скласти ЗНО. Виїжджають розумніші, кращі, ті, які знають іноземні мови. Цей процес можна зупинити тільки тоді, коли українська система вищої освіти стане конкурентоспроможною у світовому освітньому просторі".

Г.Калетнік, співавтор законопроекту №1187, був більш дипломатичний: "Ми це свідомо прописали - ЗНО потребує вдосконалення. Воно як вирішило багато проблем, так і потребує серйозного доопрацювання. Я як співавтор не налаштований на те, щоб рвати бумажку: дайош тільки іспити і відміну ЗНО. Треба, щоб ми підійшли м'яко".

Але коли м'яко стелять, не завжди зручно спати. Правки до законопроекту про вищу освіту можуть бути зовсім не м'якими. Очевидно, що в разі підтримки у парламенті пропозиції профільного комітету - голосування законопроекту групи Згуровського - основні бої точитимуться саме навколо правок. І передусім тих, що стосуються ЗНО.

Є дуже серйозні підстави непокоїтися: чи вдасться його обстояти? Чи не перетвориться воно на нікому не потрібну декорацію вступної кампанії?

До речі, розраховувати в цьому питанні на підтримку комуністів навряд чи доводиться. Не так давно віце-спікер парламенту комуніст І.Калєтнік обіцяв разом зі своїм колегою по партії Олександром Зубчевським ініціювати парламентські слухання щодо доцільності ЗНО. Нелогічно як для політиків, що переймаються проблемами простого народу. Адже саме незалежне тестування дає змогу дітям з простих сімей без хабарів і "блату" вступити до вищих навчальних закладів.

Отже, комітет рішення ухвалив. Що буде далі - прогнозувати важко. Можливо жоден із законопроектів не набере потрібної кількості голосів. Тоді криза у вищій освіті прогресуватиме й далі. Або несподівано для всіх уже в першому читанні буде ухвалено провладний законопроект. Випадки, коли голосуванням долалося рішення профільного комітету, відомі. Так було, наприклад, при ухваленні закону "Про засади державної мовної політики".

Не викликає сумніву тільки те, що відтепер питання ухвалення закону про вищу освіту перейшло із площини фахових дискусій у площину політичних домовленостей. Коли говорять гармати, експерти мовчать. Отож залишається чекати, чим завершаться ці політичні торги.