«ВЧИТЕЛЬ» ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Трохи більше півроку минуло відтоді, як Національну доктрину розвитку освіти схвалив ІІ Всеукраїнський з’їзд освітян до її затвердження Президентом України. Підписання гарантом відповідного указу стало, на думку міністра освіти і науки України Василя Кременя, завершальним акордом побудови фундаментальних засад розвитку галузі на першу чверть ХХІ століття.

Обговорюваний на з’їзді й остаточний варіант доктрини, звісно, не небо й земля, але ряд суттєвих відмінностей мають. Скажімо, суть нашої освіти все ж національна, а не громадянська чи ще якась. Після довгих дискусій і суперечок викристалізувалася цілком конкретна і недвозначна назва одного з розділів: «Національний характер освіти і національне виховання». З урахуванням складності і важливості аналізованого питання розширено і доповнено блок «Освіта та фізичне виховання — основа для забезпечення здоров’я громадян». Закладено в доктрину і «Соціальні гарантії учасників навчального процесу». Зокрема, один із параграфів говорить: «Держава створює умови для встановлення педпрацівникам пенсійного забезпечення на рівні 80—90 відсотків їхніх зарплат». Безумовно, підкреслив В.Кремень на своїй недавній прес-конференції, передбачається, що зарплати педагогів також зростатимуть.

Не чекаючи закінчення роботи над текстом доктрини, працівники МОН паралельно трудилися над низкою документів, спрямованих на реалізацію її концептуальних положень. Серед основних — затверджена 28 березня 2002 р. урядом країни програма «Вчитель». Вона розрахована на період із 2003-го по 2012 рік і всі ці дев’ять років фінансуватиметься з держбюджету. Окрім того Кабмін України зобов’язав у тримісячний термін уряд Криму, обласні, Київську і Севастопольську держадміністрації підготувати однойменні регіональні програми і на вищезгаданий термін передбачити в місцевих бюджетах кошти на їхнє виконання.

Програма «Вчитель», за словами міністра, має дуже конкретний характер. Вона містить перелік запланованих заходів, відповідальних за них, терміни виконання, орієнтовний обсяг фінансування за кожною позицією тощо. У цілому на «Вчителя» планується виділити 141 млн. грн. (у цю суму не входять гроші, що підуть на підвищення зарплат педагогів).

Докладно розповідати про кожний розділ програми не має сенсу — незабаром її опублікують в освітянській пресі. Коротенько зупинимося лише на принципово нових речах, що знайшли відбиток у програмі. До них, безперечно, слід віднести позицію, що стосується створення загальноосвітніх навчальних закладів інтернатного типу для підготовки сільської молоді до вступу в педвузи. Такі інтернати функціонуватимуть при кожному провідному педагогічному університеті країни. Поетапно розписано у «Вчителі» і план підготовки та видання комплекту навчально-методичних посібників із серії «Бібліотека вчителя». Орієнтовно планується випустити по 20 різноманітних книг для викладачів кожного профілю.

Окремим рядком у програмі прописано впровадження короткострокових курсів для вчителів тих класів, які будуть переходити на 12-річний термін навчання. Скажімо, цього року це актуально для педагогів других класів, наступного — для «третьокласників». І так буде супроводжуватися кожен клас нової школи. Передбачає «Вчитель» і розробку механізму погашення кредиту на здобуття вищої освіти і відсотків за користування ним. Втім, у такий спосіб ощасливлять аж далеко не всіх, а лише випускників педвузів, які працювали мінімум п’ять років за фахом у сільській місцевості.

Недавно Кабмін України затвердив і програму розвитку позашкільних навчальних закладів. Василь Кремень запевнив: сьогодні їхня кількість стабілізувалася, про скорочення їхньої мережі мова не йде. На даний момент у державі 1491 заклад позашкільної освіти. Основні напрями їхньої роботи — туристично-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний і художньо-естетичний. А відвідує гурток, студію чи клуб кожен п’ятий український школяр.