Україні потрібні свої «тесли» й «айфони»: як нам зберегти таланти

02 жовтня, 2022, 13:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Звичайна історія незвичайного хлопця

Україні потрібні свої «тесли» й «айфони»: як нам зберегти таланти
© DEV Україна

Україні потрібні свої «тесли» й айфони. Чому на кухні ми бачимо імпортну техніку? Де наші науковці й інженери, які можуть розвивати технології, робити відкриття, причому так, щоб ці відкриття доходили до кінцевого споживача, а не лягали під сукно десь у науковому інституті чи репозитарії наукових дисертацій?

Читайте також: Куди запрошують українських науковців під час війни

Ці запитання мають ставити собі всі, кому небайдужі людський капітал і майбутнє нашої країни. Можна скільки завгодно перекривати кордони чи приваблювати молодь дармовим вступом в університети, але це не допоможе, поки не буде головного — розуміння, що наукові розробки і винаходи тут комусь потрібні, а таланти — взяті на олівець і підтримані.

Різні міністри та президенти намагалися це вирішити кожен по-своєму: хтось планував створити фонд підтримки талановитої молоді, хтось — провести рекламну кампанію для молодих науковців із закликом залишатися в Україні, хтось мріє про президентський фонд чи президентський університет. Але це не дуже спрацювало. Чому — найкраще видно на реальних історіях. Ось вам приклад: у далекому 2020 році чернігівський школяр Микола Акулов узяв участь у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт Малої академії наук (МАН) України і виграв його. В нього була цікава розробка, яка дуже допомогла б українським учителям. А що далі?

Чернігівський ліцей №32

Микола розробив комп′ютерну програму, яка допомагала вчителям працювати з інтерактивними дошками. Пам′ятаєте, коли почалася шкільна реформа НУШ, їх масово закупили і встановили в школах? Недарма ці дошки називаються SMART, тобто «розумні», — в них дуже багато функцій і можливостей. Але ними треба вміти користуватися, тож у школах та вишах їх переважно використовували як екран, а найбільш «просунуті» користувачі на них малювали. Але це далеко не все, на що здатна інтерактивна дошка.

Читайте також: Чого потребують українські науковці в часи війни та що вони можуть дати країні?

Тож школяр створив комп’ютерну програму Graph, яка дозволила демонструвати на шкільних інтерактивних дошках досліди й візуалізувати процеси з фізики, математики, інформатики, астрономії та географії. Це дуже важливо. Не лише тому, що природнича освіта в нас у кризовому стані. Щоб провести якісні досліди, школам потрібно мати реактиви, спеціально обладнані кабінети, а це є далеко не в усіх, тому така програма могла б стати справжньою паличкою-виручалочкою для шкіл. Особливо під час онлайн-навчання, коли не покажеш на пальцях у Zoom експерименти і лабораторні роботи. Миколина розробка саме й з’явилася в перший рік пандемії, коли вчителі ударними темпами опановували інструменти для викладання онлайн, шукали закордонні розробки, сайти, платформи — все, що є «в них» і що може знадобитися «в нас».

«Чому моя програма називається Graph? Бо в математиці є таке поняття як «граф», — пояснює Микола. — Це, грубо кажучи, набір точок і лінії, якими вони з’єднані. Але він може бути більш абстрактним. Точки можуть бути містами, а лінії, якими вони з’єднані, — дорогами на карті, і це можна використати в навчанні географії. Або, наприклад, граф можна використати для розв′язання «транспортних» задач з математики. Чи демонстрації та обрахунку електричних кіл з фізики. В інформатиці графи можуть виконувати роль логічних блоків, з’єднуючи які можна вчитися створювати програми без написання коду, просто з’єднуючи ці блоки між собою, як елементи конструктора».

Читайте також: Як війна вплине на українську науку: три ризики

Коли Микола розробляв свою програму, йому було шістнадцять років. «Звідки ти все це знаєш?» — здивувалася я. «Школярем я часто брав участь у різних олімпіадах — з фізики, астрономії, з математики, з програмування», — відповів він. «Ого! Всі говорять про те, що школа настільки навантажує, що неможливо вчити все. Багато хто обирає ті предмети, які потрібні для вступу, а на інші просто махає рукою», — не відступала я. «Ні, я не вважаю, що в школі вчитися важко, швидше — стандарти освіти дуже впали», — відповів Микола.

Звісно, Миколина ідея не унікальна, — у світі є й інші демонстраційні програми. Але перевага розробки українського школяра була в тому, що вона дуже проста в користуванні, має українську мову (що рідкість для програмного забезпечення) та не прив’язана до Інтернету (під час війни всі побачили: це — не те, на що варто покладатися). «Більшість програм створені для професіоналів, тобто для людей, які вже провчилися п’ять років в університеті, і їм непотрібні надто легкі функції, а школярам саме й потрібне щось полегше. Graph містить лише матеріал шкільної програми, при цьому тут усе максимально полегшене».

Працював над програмою Микола сам, без команди, але його підтримував науковий керівник: «Покришень Дмитро Анатолійович — чудова людина, 24/7 він мене консультував і допомагав. Він доцент у Чернігівському обласному інституті післядипломної освіти. Мені порадив цього керівника мій учитель фізики, адже Дмитро Анатолійович колись так само, як і я, був учнем мого шкільного вчителя».

Скрін з програми Graph
Скрін з програми Graph

За свій винахід хлопець отримав золоту нагороду на конкурсі МАН «Майбутнє України», потім здобув золото в Міжнародному інноваційному шоу INOVA 2021, яке проходило в жовтні 2021 року в хорватському Загребі.

«Я ніколи доти не бував за кордоном, — пригадує Микола. — Мала академія наук дуже допомогла мені й іншим — таким, як я. Нам оплатили участь у міжнародному конкурсі — МАН повністю фінансує тих, хто не може собі цього дозволити. Мала академія наук робить дуже важливу роботу».

Читайте також: В Україні по-новому оцінюватимуть якість наукових досліджень

А ось тепер найцікавіше. Микола вирішив подарувати свою розробку, за яку отримав нагороди, українським школам та університетам. Не продати, а саме подарувати. Ні, він не писав і не звертався до чиновників («А навіщо писати, щоб мій лист потрапив у спам електронної пошти міністерства, куди й так надходить багато листів?»). Але говорив про це там, де міг: на телебаченні у випуску ТСН, куди його запросили як переможця, у своїй школі та в Чернігівському політеху, де працював його гурток. Однак жодної пропозиції чи зацікавленості своєю програмою не отримав. Окрім рідної школи та Чернігівського політеху, де вона використовується й зараз. Так-так, того самого політеху, звідки родом наш міністр освіти.

Скрін з програми Graph
Скрін з програми Graph

«Я робив те, що міг, — каже Микола. — Ходив на гуртки МАН у Чернігові, намагався там втілити свою програму. Дякувати Богу, в моїй школі хороші вчителі і в мене з ними добрі контакти, вони використовували мою програму. Всюди, де міг, я казав, що буду радий співпрацювати. І багато хто з моєї секції МАН, яка називається «Навчальні програми», я певен на 100 відсотків, були б теж раді, якби їхні розробки реалізовувалися. Я був би радий, якби я помилявся, якби я справді побачив статтю, що ось школяр щось зробив і Міністерство освіти з ним скооперувалося та допомогло просувати розробку далі, зацікавити школи, бізнес.… Я був би радий таке побачити, але я не бачив. МАН робить величезну і дуже важливу справу, це круто, це важливо. Але якщо Міністерство освіти організовує для школярів конкурси МАН, то напевно було б непогано, щоб кращі проєкти реалізовувалися, щоб переможцям пропонували співпрацю. Або якось допомагали поширювати інформацію про винаходи, якщо у них справді є потреба».

«Коли ти хотів подарувати свою програму, ти ж знав, що такі розробки, як твоя, досить дорого коштують?» — спитала я Миколу. «Так, — відповів він. — Мені здається, що те, що ми розробляємо для освіти й медицини, має бути безоплатним. Медицина і освіта — це те, на чому не можна заробляти. Можливо, це трошки соціалістичний погляд, я не соціаліст, але …так я думаю».

Фото з особистого архіву Миколи Акулова

Зараз Микола завершує навчання у Сполучених Штатах на fоundation, куди він зміг вступити з допомогою програми Ukraine Global Scholars. Микола планує вступати потім до американського університету. Тому що для нього важлива якість освіти і авторитет у світі університетського диплома, а наші університети програють у цьому хорошим іноземним.

Так, наша талановита молодь їде за кордон, більшість там і лишається. Бо не лише якість освіти, а й тамтешні перспективи для майбутньої кар′єри, можливості для досліджень — не порівняти з нашими. Талановиті люди потрібні всім, цінність людського капіталу розуміють у світі. А ми це розуміємо? Я дуже хотіла спитати Миколу, чи повернеться він в Україну. Але не наважилася. Бо знаю, яку відповідь боюся почути. Однак, уже підготувавши статтю, таки не втрималася, написала Миколі. «Ну, але відповідь таки позитивна :), — відповів він мені в месенджері. — Принаймні моя». Я дуже хочу вірити, що так і буде.

Related video

Більше статей Оксани Онищенко читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК