У Тетіївській громаді на Київщині влада закрила одразу 8 шкіл. Вважається, що так виконується Постанови Кабміну України від 5 березня № 245, яка передбачає припинення субвенцій для шкіл з кількістю учнів менше ніж 45 осіб. Але все виявилося не так просто - школи закриті, як стверджують активісти, деякі депутати і батьки дітей, з порушенням закону.
Про непросту ситуацію у громаді розповів ресурс Моя Київщина.
Ще 25 червня 2024 року міська рада на сесії ухвалила рішення про закриття наступних навчальних закладів:
- • Бурківецька школа з 22 здобувачами освіти
- • Височанська школа – 21 здобувачами освіти
- • Дзвеняцька школа – 22 здобувача освіти
- • Росішанська школа – 20 здобувачів освіти
- • Клюківська школа – 48 здобувачів освіти
- • Голодьківська школа – 50 здобувачів освіти
- • Скибенецька школа – 50 здобувачів освіти
- • Кошівська школа – 46 здобувачів освіти
- • Теліженецький ліцей – 72 здобувача освіти (пониження ступеня)
Припинення субвенцій передбачалося для шкіл з кількістю учнів менше ніж 45 осіб з 1 вересня 2025 року. Проте, як зауважив бізнесмен Руслан Голуб, який був з самого початку проти закриття цих шкіл, у правовому документі йдеться про 2025 рік, а нині тільки 2024-й. Крім того, у деяких школах навчається понад 45 дітей, тому вони не мали б підпадати під закриття.
Руслан Голуб зазначає наступне:
“На момент голосування Кошівська філія Кашперівського ліцею мала 47 учнів 2-8 класів і 9 заяв на зарахування в 1 клас на 2024-2025 навчальний рік. Загалом заклад мав 56 учнів, що дозволяє йому продовжувати свою роботу без порушення Постанови КМ № 245. Станом на 07.06.2024 року Кошівська філія отримала ще 7 заяв від батьків з с.Бурківці на зарахування дітей, але ці заяви навмисно не були зареєстровані директором Кашперівського ліцею.
Директор пояснив це тим, що Відділ освіти повідомив, що діти повинні відвідувати опорний заклад у м. Тетіїв №1, незважаючи на бажання та прохання батьків, незважаючи на те, що заклад укомплектований досвідченими педагогами, технічно оснащений і має укриття.
Подібна ситуація склалася і з Голодьківська філія Тетіївського ліцею №2. На момент прийняття рішення школа мала 41 учня, і до 1 класу було подано 7 заяв, що разом становить 48 учнів. Це також дає право на подальше існування школи”.
Приймаючи рішення, ініціатори закриття шкіл запевнили депутатів, що відбулися і громадські слухання, і все обговорювалося на комісіях, і погоджено з батьками та педагогічними колективами при виїзних зустрічах. Насправді все було зроблено поспіхом, без обговорення.
Свавілля міськради активіст Леонід Дяченко прокоментував так:
"З громадами роботу не проводили, до батьків ніхто не приїжджав, їх не попереджали, а просто поставили перед фактом. З відділу освіти Надія Дячук приїхала і сказала, що вас більше немає, ми так рішили, це не наша забаганка, в нас нема грошей вас утримувати, і все. Всім до побачення!”.
Батьків, вчителів та небайдужих містян такий стан справ не влаштував. Після прийняття цього рішення, батьки та вчителі звернулися до депутатів і голови міської ради Богдана Балагури з підписами понад 300 громадян громади з проханням переглянути рішення щодо закриття Кошівської філії Кашперівського ліцею та Голодьківської філії Тетіївського ліцею №2. Вони стверджують, що депутати були введені в оману через надання неправдивої інформації або свідоме приховування фактів. Батьківський комітет також звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням пояснити правомірність дій місцевої влади стосовно закриття шкіл, на що отримав чітку відповідь, що школа має право на існування, якщо кількість дітей не нижча за вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня № 245.
Крім того, батьки мали особисту зустріч із головою міської ради Богданом Балагурою. Вони пропонували варіанти: обʼєднати окремі навчальні заклади або знайти додаткове фінансування, але підтримки з боку чиновника не отримали.
Зараз діти з закритих шкіл відвідують інші навчальні заклади, до яких вони мали б добиратися на нових 12 автобусах відремонтованою дорогою, але, за словами батьків, автобуси зламані або ненадійні, дороги - розбиті.
"У нас дуже багато дітей, це дуже накладно їх возити у район. Возять у чотири школи. Їде в автобусі приблизно 45 дітей, медсестри немає, є супроводжуючий із складу вчителів. Ззаду (ред. - автобусів) їде механік на «ланосі» своєму, а ми запитуємо: “А ви хто, ви поліція, що супроводжує колону?”, а він каже: “Та ні, я переживаю, щоб автобус не поламався по дорозі”. Оце в нас такий досвід”, - каже Леонід Дяченко.
Сесії міської ради не збиралися три місяці - не було кворуму. Найближча сесія Тетіївської міської ради запланована на завтра, 10 вересня. Леонід Дяченко разом із своїми однодумцями планує теж там бути. Каже, що у них не має іншого вибору.
Як виявилося, про ситуацію вже знають і в обласній раді Київщини Ось, що сказав депутат Віктор Світовенко:
"В Тетієві ухвалили рішення щодо припинення діяльності Кошівської філії Кашперівського ліцею Тетіївської міської ради Київської області, Дзвеняцької філії Тетіївського ліцею № 1 Тетіївської міської ради, Височанської гімназії Тетіївської міської ради, в пʼяти навчальних закладах змінили тип освітньої діяльності. Тепер ці заклади зможуть відвідувати тільки дошкільнята. Категорично проти такої діяльності в освітній галузі. Я вважаю,що в умовах повномасштабної війни потрібно дбати про дітей і про збереження того що маємо, а не знищувати те, без чого не буде села".
Народний депутат України по 92 округу Валерій Колюх направив депутатське звернення з приводу призупинення на час воєнного стану рішення уряду щодо припинення фінансування за рахунок субвенції з державного бюджету малокомплектних шкіл та проведення перевірки рішень органів місцевої влади щодо їх закриття.
"Даним рішенням уряду я особисто був обурений ще з часу його прийняття, про що наголошував на засіданні Комітету з питань освіти, науки та інновацій 28 березня. На той час дане рішення обґрунтовувалося необхідністю проведення оптимізації закладів загальної середньої освіти та прорахунками вартості навчання на одного учня", - написав Колюх..
Але наслідки цього рішення виявились непередбачуваними та такими, зазначає депутат, що вже негативно впливають на соціально-економічне становище родин, які проживають у сільській місцевості. Фактично вони призводять до суттєвого погіршення доступу до освіти для учнів з невеликих громад та зниження рівня їх соціального захисту, особливо враховуючи відсутність достатньої кількості шкільних автобусів для підвезення учнів до опорних закладів освіти та неналежний стан доріг у громадах.