Опорна стіна

Коли закінчиться карантин, випускники шкіл стрункими шеренгами підуть складати ЗНО. Та чи безпечно це? Ми ж розуміємо: послаблення карантину не означає, що з епідемією буде покінчено. Далеко не всі абітурієнти в захваті від того, що їх зберуть у закритих аудиторіях, коли ризики для здоров'я залишаються реальними. Можливо, доведеться писати екзамен у масці чи рукавичках. Візьміть до уваги також, що ЗНО - іспит високих ставок, і на нього не те що прийдуть, а приповзуть і мертві, і живі, і ненароджені.

Чимало випускників і їхніх батьків замислюються - а воно нам точно зараз потрібно? "Звільніть від ЗНО хоча б тих, хто не планує вступати до українських вишів, - кажуть вони. - Поставте в атестат оцінки зі шкільних журналів без тестування. Англія і Франція це зробили".

Міжнародний експерт Альгірдас Забуліоніс, який консультував запровадження ЗНО в Україні, наголошує: ідеальних варіантів, які можна було б запозичити в інших країн, не існує. "Коли ви хочете порівняти Україну з іншими, мусите дивитися на тих, хто має схожу систему. Орієнтуватися потрібно на три важливих чинники. Перший - яку роль виконує зовнішній екзамен? У вас ЗНО відіграє одразу дві ролі: випускних шкільних іспитів і вступу до університетів. Другий - чи є в суспільстві довіра до вчителів та шкільних оцінок? У вас ця довіра дуже низька. А у Фінляндії та багатьох західних країнах вступна кампанія може пройти на шкільних оцінках. І третій - наскільки ваші університети автономні під час вступної кампанії? У вас ця кампанія - централізована, і роль Міносвіти в ній дуже велика. Є країни, де університети мають більшу автономію, отже питання вступу можуть вирішувати самі".

Якщо зібрати досвід інших країн і наші ідеї, вимальовуються три варіанти проведення незалежного тестування. Перший - перенести іспити на більш пізній термін. І саме його ми обрали. Другий - залишити незалежне тестування лише для вступу, а оцінки державної підсумкової атестації (випускні шкільні іспити) виставити на основі шкільних. Третій - зменшити кількість предметів, з яких проводиться ЗНО, і тоді у випускників буде менше контактів. Наприклад, Естонія залишила всього два тести - з естонської мови та математики.

Україна обрала варіант, який не чіпає ЗНО, не тому, що інші аж такі погані. Просто є побоювання, що коли ми бодай один раз обмежимо застосування незалежного екзамену, більше не повернемо його. Незалежне тестування - це наша опорна стіна, на якій тримаються і боротьба з корупцією, і якість освіти. І цю стіну страшно розхитувати. "Попри довгу історію, зовнішнє незалежне оцінювання ще не вклалося в мізках нашого політичного істеблішменту як щось, без чого неможливо існувати, що конче необхідне для нормального функціонування всієї держави", - кажуть скептики.

Уже зараз піднімають голови ті, хто не зацікавлений у чесному вступі і реальних балах шкільного атестату. Ходоки до МОН просять скасувати незалежне тестування для контрактників, зробити поступку випускникам коледжів. І тихенько пропонується взагалі обійтися без ЗНО нинішнього року.

"Противники ЗНО прикидаються овечками, які нібито піклуються про здоров'я дітей, а насправді вони мріють про відродження корупції при вступі, - каже заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний. - Якби хтось наважився скасувати ЗНО, це означало б, що повертаються вступні іспити з усіма корупційними наслідками. При цьому діти так само збирались би в аудиторіях, тільки їм довелося б їздити по всій країні. Бо понад 70 відсотків вступників хочуть навчатися в університетах Києва, Харкова, Львова, Одеси чи Дніпра. Отже, ризик для здоров'я дітей був би більшим, ніж під час проведення ЗНО, яке діти складають переважно за місцем проживання і в умовах чітко регламентованої кількості учасників в одній аудиторії".

Крім того, вступ за шкільними атестатами, не підкріпленими ЗНО, ставить абітурієнтів у нерівні умови. "Вступати за атестатом - це означає довіряти оцінці вчителя, - каже Єгор Стадний. - Я розумію, що це важливо, але не в нинішній ситуації. Потрібні роки перетворень в освіті. Нагадую, що у 2010 році наприкінці навчального року ми вже бачили, як аномально зросли продажі шкільних журналів. Усі розуміють, навіщо довелося так масово купувати шкільні журнали наприкінці року, коли зазвичай їх закуповують, навпаки, на початку навчання. Хай мені вибачать ті вчителі, які ніколи не зловживають оцінками, але сьогодні ми мусимо гарантувати чесний відбір вступникам".

Особисто мені найбільш симпатичний варіант, коли ЗНО залишиться лише для вступу. Так, це не ідеал, і є певний ризик щодо об'єктивності шкільного атестату, отриманого без незалежного тестування. Але є й кілька плюсів. По-перше, менше людей складали б ЗНО, а в кожного випускника був би вибір- іти на тестування під час пандемії чи ні. Ті, хто відмовиться, - або вступатимуть за кордон, або складуть ЗНО наступного року і стануть студентами пізніше. Це тим більш важливо, що далеко не всі школи змогли організувати дистанційне навчання, і не всі школярі мали змогу готуватися до тестування, консультуючись із учителями.

Є ще один тонкий момент. Якщо ЗНО буде проведене наприкінці літа, то атестати видаватимуть ще пізніше. Отже, ті, хто хоче вступати за кордон (а для цього потрібен тільки атестат), можуть не встигнути подати документи на вступ. А якщо атестати видадуть прямо зараз, проблеми не буде. Та нас не влаштував цей варіант усе з тих же причин - не можна чіпати опорну стіну.

Щодо зменшення кількості предметів, з яких проводиться тестування, за прикладом Естонії, - плюс такого варіанта в тому, що у випускників буде менше спільних зустрічей в одній аудиторії, їм доведеться прийти на іспит лише двічі. "Не буде іспиту з фізики, хімії, біології, - каже Забуліоніс. - Але фізика, наприклад, корелює з математикою. Зменшення кількості іспитів означає, що виші отримають трохи спрощену інформацію про вступника, але об'єктивну. Один раз у зв'язку з пандемією можна на це піти".

"А що ми виграємо від такого рішення? - каже Єгор Стадний.- Річ у тому, що на ті ж тестування з фізики, хімії, біології приходить менше людей, ніж на мову. Якщо ми погоджуємося, що для вступу на чимало спеціальностей недостатньо просто української мови й математики, і ми відповідатимемо за безпеку під час проведення ЗНО, то навіщо йти на такі кроки? Від цього постраждає якість відбору".

Лунають також ідеї переглянути зміст тестів ЗНО і прибрати з них запитання з тем, які б вивчатися у випускному класі в березні-травні, коли в багатьох школах повноцінного навчання не було.

Та Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) не піде на цей крок. Чому - пояснює його керівник Валерій Бойко: "Ми розуміємо, що вимушене дистанційне навчання може поглибити сегрегацію серед здобувачів освіти. Однак ухвалили рішення не втручатися у зміст тестових зошитів зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році з таких причин. По-перше, у змісті тестових зошитів дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається в 11 класі у квітні-травні. По-друге, підготовка тестового зошита триває три роки, - завдання розробляються різними авторами, проходять експертну оцінку, апробацію. Це забезпечує високу якість тестового інструменту, і ми не готові цим нехтувати. По-третє, верстку й макетування сигнальних примірників українськомовних тестових зошитів УЦОЯО завершив це на початку січня, і вже надруковано понад 70 відсотків. Заміна завдання сьогодні означатиме визнання надрукованого браком і його знищення. Далі - верстка та макетування нових сигнальних примірників зошитів, їх друк. Це вкрай необачний крок, оскільки в Центрі триває робота над перекладом, версткою й макетуванням зошитів мовами національних меншин (навіть в умовах карантину). Крім того, наслідком такого кроку стане неминуче звинувачення в марнотратстві бюджетних коштів. По-четверте, наявна модель шкалювання результатів тестування трохи знижує вплив зовнішніх чинників, і ми можемо статистично згладити певні прогалини у підготовці учасників, зумовлені вимушеним карантином".

Отже, рішення про проведення вступної кампанії прийняте. "Ми будемо чекати закінчення карантину і вже потім проводити ЗНО, але ми розуміємо, що навіть коли карантин закінчиться, деякі застереження залишаться актуальними. Тому ми готуємо необхідні заходи. Можливо, знадобиться термометрія на пунктах тестування, точно не зможемо залучати до роботи інструкторами осіб із групи ризику, точно доведеться забезпечити всіх масками й антисептиками, можливо, потрібно буде ще зменшити кількість учасників в одній аудиторії. Також будемо пильно стежити, щоб серед учасників не було контактних осіб, а також, само собою, інфікованих. Після одужання чи виходу з ізоляції вони або ж зможуть узяти участь у додатковій сесії, або ж ітимуть як звільнені від ЗНО за станом здоров'я, - така категорія вступників була і в попередні роки", - говорить заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний.

З одного боку, це тішить. А з іншого - боюся подумати, як цією лазівкою можуть скористатися недоброчесні абітурієнти, щоб отримати довідку і потрапити у список контактних осіб. Лікарі, тримайтеся!

Крім того, зменшити кількість абітурієнтів, які сидять в одній аудиторії, буде непросто. Бо це означає збільшення мережі шкіл, які беруть участь у тестуванні, кількості інструкторів та спостерігачів. Цей план Б має лежати на столах у чиновників уже зараз.

Школи в кожному регіоні утримує місцева влада. Чи знайдуться в неї кошти на дезінфекцію приміщень? Це питання потрібно вирішити вже зараз.

"Ми будемо намагатися проводити зовнішнє незалежне оцінювання в найбільш безпечному режимі, вживати всіх необхідних заходів, - каже Єгор Стадний. - Просто так ніхто не відкриватиме шлюзи посеред карантину. Але я хочу підкреслити, що за будь-яких обставин ЗНО - це безпечний варіант вступної кампанії".

Нинішнього року перед вступною кампанією я вперше маю двоїсті відчуття. З одного боку, безумовно хочеться підтримати ЗНО. З іншого - сумно, що в нас страх керує вибором стратегії. Якби не він, країна могла б прийняти більш гнучкі рішення. Так, ЗНО - наша опора, але сила опори в її гнучкості і в тому, що вона реагує на навантаження. Саме тому вона їх і витримує.