НМТ замість ЗНО: все, що потрібно знати про тестування під час війни

23 липня, 2022, 07:55 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Інтерв′ю з виконуючим обов’язки директора центру тестування

В Україні почалося незалежне тестування майбутніх абітурієнтів. Тільки цього року вони складають не звичне нам зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), а національний мультипредметний тест (НМТ). І не на папері, а за комп′ютером. Оце і вся різниця порівняно з минулим роком? Звісно, ні. Що нового побачать абітурієнти цього року, чому тепер для перевірки робіт не залучають учителів і чи можна оскаржити результати, де відкриваються пункти тестування, а де категорично ні, — про все це і багато іншого ми запитали Валерія Бойка — виконуючого обов’язки директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), який організовує тестування в Україні.

Міністерство освіти і науки України

— Валерію Івановичу, вперше за всю історію ЗНО в Україні зараз воно проходить онлайн, а не на папері. Різниця тільки у формі проведення?

— Відмінність не тільки в тому, що сьогодні ми проводимо онлайн-тестування. Є ще кілька важливих відмінностей з тестуванням минулих років. Перша. Зазвичай на ЗНО ми готували 4–6 варіантів тестів, а потім обирали з них рандомно, який узяти на основну сесію тестування, який — на додаткову. Цього року УЦОЯО розробив значно більше варіантів тестів, тому що тестування триватиме до кінця серпня (основна і дві додаткові сесії) й у дві зміни: на пункті тестування одна група абітурієнтів пише тест зранку, інша — в обід. Для кожної зміни кожного дня розроблені різні набори тестових завдань. Щоб створити стільки варіантів тестів, ми скористалися банком завдань ЗНО, який напрацьовувався 15 років, звіривши завдання з нині чинними програмами.

Друга відмінність — раніше можна було скласти ЗНО з 14 предметів, тепер лише з трьох.

Третя відмінність цього року — вилучення з процедури тестування такого важливого компонента, як пороговий бал «склав-не склав». Минулими роками такий поріг долали не всі учасники тестування і, відповідно, не всі отримували ЗНО й змогу стати студентами. Цього року всі, хто складав НМТ, зможуть отримати шанс на вступ, навіть попри найнижчі отримані результати.

Ще одна відмінність цьогорічного тестування — за виконання тесту учасники отримають одразу три оцінки: окремо за українську мову, математику, історію України.

При вступі в цих оцінок будуть різні вагові коефіцієнти. І абітурієнт може самостійно визначати, який предмет з тесту є для нього пріоритетним. Наприклад, якщо це математика і вона при вступі матиме найбільший ваговий коефіцієнт, то вже під час роботи з онлайн-тестом учасник тестування може приділити найбільше уваги виконанню завдань саме з математики. До речі, виконувати блоки завдань можна в будь-якому порядку. А на екрані монітора учасник тестування бачить таймер. Це допомагає йому розраховувати час.

Відмінність цього року полягає і в тому, що раніше, якщо ти не прийшов на пункт тестування без поважної причини, шансів прийти вдруге на додаткову сесію вже практично не було. Цього року на НМТ ми встановили найліберальніші періоди і умови реєстрації. Є три сесії — основна, додаткова і спеціальна. Все літо йде тестування. На таке рішення Міністерство освіти пішло за пропозиціями і численними зверненнями батьківської спільноти. Ми цього року намагаємося залучити всіх дітей, які з різних причин і обставин не змогли вчасно зареєструватися на НМТ і хочуть вступити до закладів вищої освіти.

Ну й остання, найважливіша, особливість — це те, що ми ніколи у своїй практиці не проводили таких масових тестувань за кордоном. Коли ми вперше ухвалювали таке рішення в березні, думали про проведення НМТ у найближчих країнах Східної Європи — Польщі, Словаччині, Румунії, Молдові тощо. Потім географія країн почала розширюватися в геометричній прогресії. І на сьогодні ми створюємо тимчасові екзаменаційні центри майже в усіх країнах Європи, у США й Канаді.

Читайте також: Канада підтвердила, що готова створити умови для проведення НМТ

— Ви знайшли людей на центри тестування за кордоном, вони укомплектовані? Я бачила оголошення Міносвіти з проханням до українців про підтримку.

— Так. Міністерство освіти зверталося до профільних міністерств країн Європи, а також до нашого Міністерства закордонних справ, яке залучило українські посольства. Також на нас виходили окремі європейські університети і пропонували свої послуги. Наприклад, Економічний університет у місті Бидгощ (Польща), і ми уклінно дякуємо за це. Також нам допомогли контакти, які Україна напрацювала під час участі в міжнародному дослідженні PISA. Оскільки заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко є національним координатором проєкту PISA в Україні, їй вдалося оперативно вийти на паризький офіс PISA та організувати раду національних офісів у європейських країнах. Ми провели потужну комунікацію з Францією, Німеччиною, скандинавськими країнами та іншими.

Українці за кордоном проявили свою активність і громадянську позицію, відгукнулися на заклик про допомогу, і так чи інакше вони також будуть залучені до роботи в тимчасових екзаменаційних центрах.

На сьогодні ми забезпечили персоналом усі пункти тестування за кордоном.

Зараз є шість країн, які будуть допомагати організовувати НМТ під час основної сесії, — це Ірландія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Румунія і Швейцарія. Є дев′ять країн, які нададуть підтримку тільки під час додаткової сесії, — це Греція, Грузія, Канада, Люксембург, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія і Швеція. І безпосередньо 17 країн, які будуть радо приймати наших дітей у стінах своїх університетів і під час основної, і під час додаткової сесій, — Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Німеччина, Польща, Португалія, Словаччина, Угорщина, Франція, Хорватія та Чехія.

Ми щиро вдячні партнерам з Німеччини і Польщі, — вони створили найбільш розгалужену мережу тимчасових екзаменаційних центрів. Тому що там українських дітей найбільше. І якщо в деяких країнах ми маємо справу з одним, максимум двома містами, де будуть створюватися тимчасові екзаменаційні центри, то в Польщі й Німеччині — це шість і сім міст, відповідно.

Плануємо ми проведення НМТ і в США та Канаді. Але для нас це виклик, тому що є відмінність часових поясів.

В Україні, звичайно, для нас викликом залишаються безпекові питання. Ми відстежуємо ситуацію на фронті і перелік населених пунктів, які перебувають у зоні бойових дій або де безпекова ситуація не дозволяє проводити НМТ. Рішення про те, чи проводити тестування, ухвалюють місцеві військово-цивільні адміністрації.

Наприклад, спочатку не планувалося проводити НМТ в Харкові. Таким було перше рішення місцевої військово-цивільної адміністрації. Але батьківсько-освітянська спільнота обурилася, адже підлітки, які там наразі проживають і не можуть із різних причин виїхати, хочуть отримати шанс на вступ. Харківська обласна військова адміністрація зважила на ці прохання, пішла назустріч вступникам, їхнім батькам, педагогам, і зараз Харків так само залучений до тестування.

Читайте також: У МОН пояснили, як проходитиме НМТ під час повітряної тривоги

— Для того щоб провести онлайн-тестування для такої великої кількості учасників, потрібна потужна платформа.

— За рекомендацією Міністерства освіти, платформа для проведення НМТ створена на базі всесвітньо відомої розробки програмного засобу і програмного продукту Массачусетського технологічного інституту. Це так звана платформа Open edX, у світі вона потужно використовується закладами вищої освіти. А в Україні піонерами у використанні цієї платформи були Всеукраїнська школа онлайн, а також Національна комісія з питань стандартів української мови.

На те, щоб налаштувати ці платформи під потреби українського центру тестування, пішло десятки тисяч євро. Завдячуючи підтримці «ЮНІСЕФ Україна», ЮНЕСКО, Постійного представництва України при ЮНЕСКО, уряду Швейцарії, Швейцарсько-українському проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» і Громадській організації «Портал у безперервне навчання «СуХаРі», розробники (українські айтішники) отримували достойну оплату своєї праці, але й працювали 24/7.

— Як завдання тестів захищені від витоку?

— Оскільки тут використовуються дуже просунуті хмарні технології, завдання та сама платформа зберігаються не на фізичних серверах, а на хмарних платформах однієї з провідних міжнародних ІТ-компаній.

— Цього року в тестах немає відкритих завдань — таких, де потрібно написати свій текст. Учасники працюють з уже готовими варіантами відповідей. Тобто цього року вчителі для перевірки робіт не потрібні?

— Так, тепер усе автоматизовано. Але відповіді на завдання — це не тільки хрестики. Це також завдання з вибору однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, коли треба добрати відповідну пару. І в математиці у нас є розрахункові задачі з короткою відповіддю, де дитина, маючи ручку, яку вона приносить із собою, та папірець, який отримує в екзаменаційному центрі, може здійснити відповідні розрахунки, а потім увести свою відповідь у відповідне поле платформи.

— Чернетки здають на виході з пункту тестування?

— Так. Це не стільки доказ того, що учасник тестування виконував завдання самостійно, скільки намагання мінімізувати ризик, що хтось перепише завдання з екрана монітора і винесе їх з аудиторії.

— А як швидко перевіряють роботи?

— До електронної платформи, на базі якої проходить НМТ, зашита важлива річ — внутрішній калькулятор, який одразу рахує бали за правильні відповіді. І учасник тестування отримує результати одразу після того, як натискає кнопку «завершити тест». Наприклад, з української мови 25 тестових балів з 35 можливих. І так з усіх трьох предметів.

— Дитина виходить з тестування і вже знає, як вона його склала?

— Так, вона бачить свій тестовий бал. І може самотужки, не чекаючи офіційного оголошення результатів, перевести тестові бали у 200-бальну шкалу, яка використовується при вступі. Для цього треба увійти на сайт УЦОЯО або МОН і подивитися додаток 6 до Порядку прийому. Так учасник тестування зрозуміє, куди може вступити з цими результатами. Через три, максимум п′ять днів відповідна інформація з’явиться на його інформаційній сторінці, а потім в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, під час конкурсу до вступу до закладів освіти.

— Чи можна оскаржити результати тестування? Є процедура апеляції?

— Апеляції на результат немає, є апеляція виключно на процедуру.

— Тобто якщо ти вважаєш, наприклад, що хтось списував і це завадило складати екзамен?

— Так.

— Під час повітряної тривоги тестування переривається, всі йдуть в укриття?

— Якщо лунає повітряна тривога, то відповідальний за центр тестування призупиняє його роботу за допомогою сервісу, до якого він має доступ через свій електронний кабінет. А вже безпосередньо старші інструктори мають організовано вивезти дітей і разом із ними піти в укриття. В Україні всі центри тестування облаштовані відповідними укриттями або знаходяться поблизу укриттів. Якщо повітряна тривога триватиме до 1 години 15 хвилин, то після її завершення діти повертаються до своїх робочих місць, а відповідальний відновлює роботу над тестами.

Якщо тривога триває довше, діти матимуть право пройти тестування під час додаткової сесії. Це та непереборна обставина, яка пов’язана з двозмінністю нашої роботи. Бо якщо ми затягуємо тестування, друга зміна не встигає почати вчасно. Крім того, після кількох годин в укритті в дитини вже не той емоційний настрій, щоб продовжувати роботу.

— На додатковій сесії такі діти писатимуть тест заново чи з того місця, де зупинилися перед сиреною?

— Вони будуть здавати заново, ситуація така сама, як на класичному ЗНО. Якщо дитині стало зле, викликали швидку, припинила роботу на пункті тестування, то вона мала можливість за станом здоров’я перереєструватися.

— Вже почалися тестування. Є скарги, зауваження?

— Я скажу так. Ми для себе взяли паузу в інформуванні щодо звітів. Щоб не наражати на небезпеку і не давати ворогу ще якусь аналітику. Все відбувається і буде проходити у штатному режимі. На сьогодні я готовий говорити про те, що відхилень від наших алгоритмів не відбувається. Все йде за планом.

— Вашій команді вже кілька років доводиться проводити ЗНО в екстремальних умовах. То ковід, то війна.

— Так, гаряче. Зараз у нас запаралелено одразу декілька процесів — основна сесія тестування, підтвердження реєстрації на додаткову сесію, реєстрація на магістерські вступні випробування. Далі нас чекає сертифікація вчителів початкових класів. Тобто навіть в умовах війни всі напрями роботи, якими ми займалися, реалізуються. Єдине, чого, з високою ймовірністю, не будемо проводити, — це міжнародне дослідження PISA-2022. На превеликий жаль. І тут питання не в грошах (внесок за участь у дослідженні Україна зробила ще до війни), а в організаційній спроможності. За умовами дослідження, в ньому мають взяти участь школярі з усіх регіонів України, з усіх типів шкіл. Але ми не можемо забезпечити таку вибірку.

Related video

Зате ми готуємо цікавий звіт про результати моніторингу початкової освіти. Думаю, він приємно потішить усіх. Планів багато, незважаючи ні на що.

Більше статей Оксани Онищенко читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК