Куди пішли найкращі абітурієнти: важливі підсумки вступної кампанії

07 жовтня, 2022, 13:05 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Про популярні спеціальності, виші та майбутнє країни

Нарешті відгриміла вступна кампанія. Ну, майже відгриміла, адже вступні іспити (національний мультипредметний тест, НМТ) тривали все літо, а в деяких університетах досі триває зарахування на контракт.

Однак уже можна підбити перші підсумки. Принаймні проаналізувати, куди хотіли вступити абітурієнти, які виші обирали. Усе це вже можна побачити в деталях на порталі Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Уже чітко видно, що топ-5 популярних у абітурієнтів міст залишився незмінним. Раніше більшість намагалася вступити до університетів Києва, Львова, Харкова, Одеси, Дніпра. Так сталося і цього року. Незважаючи на те, що останні три міста не можна назвати безпечними. У небезпечних регіонах навчання організоване онлайн. Навіть вступати можна було онлайн — співбесіди та творчі конкурси також проводилися в прямому ефірі, і це стало додатковим плюсом для абітурієнтів. Також до вишів Дніпра подавалися охочі вступити з Херсона та Запоріжжя, до Харкова — з Донецької та Луганської областей. Але на першому місці за популярністю залишається, звісно, Київ.

Дані ЄДЕБО дають змогу порівняти навіть середній бал вступників по кожній області. Звісно, це середня температура по палаті, де провали в малопрестижному виші компенсуються злетами у потужному, а сильна кафедра чи факультет витягує показники всього вишу. Але загальний бал свідчить про наявність потужних струменів в освіті: чи є вони і наскільки сильні.

Торік найвищий середній конкурсний бал мали вступники Львівщини, їм у потилицю дихали абітурієнти Чернівецької області, далі в порядку спадання йшли Київ, Житомирщина, Волинь, Харківщина, Сумщина.

До речі, цього року середній конкурсний бал вступників вищий, ніж попереднього. Зараз він коливається від 150 до 172, а минулого — від 146 до 162. Це і зрозуміло, адже НМТ усе ж таки було дещо легшим, ніж ЗНО попередніх років.

Кількість вступників 2022 року зменшилася порівняно з минулим, і кількість заяв на вступ, відповідно, також. У Харкові їх утричі менше, ніж 2021-го. Майже вдвічі зменшилася кількість заяв у Житомирській, Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Вінницькій областях. А от Волинь, Тернопільщина, Полтавщина, Рівненщина, Хмельниччина і навіть прикордонна Сумщина не дуже постраждали — втратили по кілька тисяч заяв. Єдина область, показників якої не торкнулася війна, — Кіровоградська: до місцевих вишів абітурієнти подали майже стільки ж заяв, як і раніше. Очевидно, відіграло роль те, що чимало сімей у регіонах під час війни не ризикнули відпускати дітей далеко від дому, бо це небезпечно. Також на кількість заяв по регіонах вплинули переміщені виші, які переїхали до різних областей із небезпечних зон.

Читайте також: Абітурієнти не хочуть вступати на важливу спеціальність: чим це загрожує Україні

Які спеціальності були найпопулярнішими серед абітурієнтів?

Під час війни пріоритети вступників не змінилися. Ніхто не хоче будувати, виробляти, вчити.

Цікаво, на які спеціальності йшли найсильніші абітурієнти?

Для цього порівняймо мінімальний прохідний бал по країні, з яким можна було вступити на ту чи іншу спеціальність. Одразу видно, що абітурієнти-технарі програють гуманітаріям за конкурсними балами. Ну, це і зрозуміло — фізику, хімію, математику знають не так багато випускників шкіл. Гуманітарні предмети йдуть там краще. Також, за традицією, гуманітарні спеціальності більш популярні (окрім ІТ).

Цікаві спостереження щодо філології (не вчителі, а «чиста» філологія — перекладачі, науковці тощо): на українську мову і літературу брали з конкурсним балом не нижче від 171, на англійську — від 184. Також сильні абітурієнти йшли на японську мову (мінімальний бал 180), корейську (190) і шведську (184).

Цікаво також, які університети зняли вершки — вибрали найбільше сильних абітурієнтів. Сильних у тому сенсі, що їхній конкурсний бал суттєво вищий за мінімальний прохідний по країні.

Звісно, навести тут дані всіх спеціальностей неможливо, візьмемо найпопулярніші.

За спеціальністю економіка сильні абітурієнти отримали пропозиції вступити до ПУ «Університет «Київська школа економіки», Національного університету «Києво-Могилянська академія», Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, Сумського державного університету, Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Найбільше сильних студентів за цією спеціальністю буде у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

З журналістики вершки зняли: КНУ імені Тараса Шевченка (тут отримали рекомендації для вступу найбільше абітурієнтів). Але є й інші маленькі блискучі точки підготовки майбутніх журналістів. Наприклад, у ХНУ імені Василя Каразіна рекомендацію до зарахування отримали лише п’ятеро абітурієнтів, але кожен має мінімальний бал 200. Також сильні майбутні журналісти отримали запрошення до Львівського національного університету імені Івана Франка та НАУКМА, хоч їх і небагато.

З міжнародних відносин є три лідери — КНУ імені Тараса Шевченка, НАУКМА та ЛНУ імені Івана Франка.

Найбільше майбутніх менеджерів з хорошими балами отримали рекомендації для вступу до НАУКМА, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, ЛНУ імені Івана Франка, КНУ імені Тараса Шевченка, НТУ «Харківський політехнічний інститут».

Найбільше сильних абітурієнтів-маркетологів пройшли конкурс до КНЕУ імені Вадима Гетьмана та Державного торговельно-економічного університету.

З права вибрали сильніших і більше, ніж інші, НАУКМА, ЛНУ імені Івана Франка, КНУ імені Тараса Шевченка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, НУ «Одеська юридична академія». Але за кількістю вступників, які отримали рекомендації до вступу, КНУ імені Тараса Шевченка вирвався далеко вперед.

Сильні абітурієнти за спеціальністю інженерія програмного забезпечення запрошені одразу до кількох університетів, але беззаперечні лідери тут за кількістю та якістю абітурієнтів — НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», НУ «Львівська політехніка», Національний авіаційний університет. Цікавий результат широкого конкурсу у «Чернігівській політехніці» — рекомендації до вступу отримало лише 12 вступників, але їхній мінімальний прохідний бал — 199.

Як бачимо, в кожній сфері є виші-лідери, чиї імена на слуху. І знову хочеться порушити питання про оптимізацію нашої роздутої мережі університетів: чи не час її переглянути? Чи варто нашому і так небагатому державному бюджету утримувати виші, які не мають репутації, до яких не ідуть студенти? Чи не краще перекваліфікувати деякі з них у заклади передвищої, або професійної, або фахової передвищої освіти — і зараз, і після війни країні дуже не вистачатиме синіх комірців.

Ми поки що не можемо проаналізувати результати зарахування до університетів і побачити, як абітурієнти скористалися можливостями, що відкрили для них рекомендації для вступу. І це цікава тема для окремої розмови.

Related video

Більше статей Оксани Онищенко читайте за посиланням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК