«Незамінні»…

Як свідчить щорічне дослідження Transparency International, Україна стає дедалі корумпованішою: зі 118-го місця у 2007 році вона скотилася на 134-те місце у 2010-му.

Корупція - явище складне. Але Transparency International користується таким універсальним і містким визначенням, як зловживання чиновниками владними повноваженнями для власної вигоди. Українську корупцію оцінили індексом 2,4 за 10-бальною шкалою. Що нижчий бал, то вища корупція. Українські експерти б’ють на сполох, стверджуючи, що в Україні не залишилося некорумпованих сфер. «…Державні органи, суди, міліція. Віднедавна до цього переліку додалися освітня галузь та охорона здоров’я», - зауважує доктор економічних наук Микита Кричевський.

Андріївську спеціалізовану загальноосвітню школу-інтернат Новосанжарського району Полтавської області добре знають і в адміністрації президента та Генпрокуратурі, і в інстанціях обласного та районного рівня. В основному через велику кількість скарг на директора школи Оксану Борсук. Їхній змістовий діапазон - від тривіальної помсти невгодним учителям до безпідставного відрізання централізованого теплопостачання самотнім педагогам-пенсіонерам, котрі мешкали у відомчих квартирах на території інтернату. В січні цього року 80-річна Устина Максюк упала в нетопленій квартирі й не змогла піднятися. Тільки через два дні її знайшла соціальний працівник, проте навіть у лікарні жінку не врятували.

Тут доцільно навести цитату з власної статті, опублікованої в «ДТ» понад рік тому: «Факти шокують: на дітей під час поїздки до моря списано делікатеси, яких ті й не бачили; дані про 25 га пшениці директор «забула» подати в ЦСУ; жодного кавуна з 1 га баштану вихованці закладу не скуштували; премії у педколективі розподіляються за принципом особистої відданості керівництву, випускники написали письмові свідчення про поширене у школі рукоприкладство і т.д. і т.п.

Член комісії Міносвіти голова Херсонської обласної організації ВПОНУ Тамара Захарченко, яка в грудні 2007 року з виїздом на місце розглядала звернення очільниці вільної профспілки інтернату Т.Воронько, розповідає: «Було встановлено, що О.Борсук не користується авторитетом у частини вчителів, маніпулює колективом, умисно дискредитує членів вільної профспілки (простіше кажучи, займалася інтригами та зведенням порахунків). Зафіксовано порушення трудового законодавства, фінансові порушення, завдання школі прямих матеріальних збитків, створення конфліктної ситуації в колективі, упереджене ставлення до окремих педагогів, затяте невиконання рішень суду, факт побиття учениці».

У вересні 2008 року організація ВПОНУ Андріївської школи-інтернату відповідно до п. 1 ст. 45 КЗпП вимагала від Полтавської обласної ради розірвати контракт з О.Борсук. Натомість його продовжили до осені 2012 р. Тож з таким «дахом» О.Борсук почувається досить упевнено.

Публікацію про згадані вчинки О.Борсук на початку 2010 року я надіслала на реагування до Полтавської облради та облдержадміністрації. Отримала відповідь від начальника головного управління освіти та науки облдержадміністрації Володимира Мирошниченка про те, що директор Андріївської школи-інтернату - мало не взірець адміністратора і що «питання звільнення О.Борсук не стоїть».

Такою відпискою, звісно, не задовольнилися ні я як автор, ні жителі Андріївки.

Колишній головбух школи-інтернату Людмила Шимко і вчитель-логопед школи, голова осередку вільної профспілки Тетяна Воронько поскаржилися до управління Всеукраїнської спеціальної колегії з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю в Полтавській області. Начальник управління Олександр Ковжога теж побачив ознаки корупції в діяннях директорки О.Борсук і тому звернувся до КРУ в Полтавській області та Міністерства освіти та науки України з проханням провести перевірки.

У жовтні минулого року в школі-інтернаті працювала комісія державної інспекції навчальних закладів Міносвіти.

За результатами перевірки держінспекція інформувала О.Ковжогу про те, що «...більшість питань, зазначених у листі щодо порушень чинного законодавства про освіту та працю, недоліків у роботі зазначеного навчального закладу, підтвердилися. Не виконується Держстандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку. Керівництвом школи-інтернату недостатня увага приділяється виконанню навчального плану і програм. Належний контроль за відвідуванням учнями навчальних занять не здійснюється…»

Відповідь О.Ковжозі з МОН (копії - Полтавській облдержадміністрації та обласній раді) - на півтора аркуша. У самому акті перевірки (сім сторінок!) стільки разючих фактів, що волосся стає дибки. Ось лише деякі фрагменти документа:

«Відсутній належний контроль з боку директора школи-інтернату О.Борсук за діяльністю навчального закладу, неналежне виконання посадових обов’язків заступниками директора з навчальної та виховної роботи К.Сороковою та Л.Сотенко призводять до порушень в організації навчально-виховного процесу... Статут, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов’язки працівників не приведено у відповідність до норм чинного законодавства про освіту… Штатний розпис не приведено у відповідність до Типових штатних нормативів… У порушення чинного законодавства призначення та звільнення з посад заступників директора та інших педпрацівників здійснюється директором школи. Робота з добору та розстановки кадрів залишається недостатньою: на посадах педпрацівників працюють швачка, токар, бухгалтер, агроном і геолог. Тривалий час вакантною є посада лікаря…

Формальною є робота шкільної психолого-медико-педагогічної комісії… Мають місце факти переведення вихованців без відповідного управлінського рішення... Колективний річний план роботи не містить глибокого аналізу діяльності педагогічного й учнівського колективу, переважна більшість його заходів мають декларативний характер і повторюються з року в рік. …Керівництвом школи не здійснюється належний контроль за відвідуванням занять. На час перевірки (11 жовтня 2010 р.) в інтернаті без поважних причин були відсутні 17% (!) учнів, п’ятеро з них не приступили до занять у навчальному році, двоє - в приймальнику-розподільнику, решта з 19 учнів невідомо де…

Підтвердився факт отримання легких тілесних ушкоджень ученицею 10 класу Г. (дівчинка стверджувала, що її побив учитель), але не проведено роботу щодо з’ясування обставин справи і не притягнуто посадових осіб до дисциплінарної відповідальності… Підтвердився факт використання службового автомобіля у власних цілях завідуючим підсобним господарством В.Борсуком (чоловіком директора школи-інтернату), який 6.09.2005 р. скоїв ДТП, внаслідок чого загинула людина.

У навчальному закладі не створений сприятливий мікроклімат. Ускладнює ситуацію міжособистісний конфлікт, однією зі сторін якого є директор О.Борсук...»

І акт комісії Міносвіти, і численні листи МОН на адресу Полтавської облради (яка укладає контракт з директором школи-інтернату), облдержадміністрації, на ім’я О.Ковжоги та скаржників з Андріївки у жовтні 2010 р. закінчувалися одним: «За наслідками розгляду Головному управлінню освіти та науки Полтавської облдержадміністрації рекомендовано посилити контроль за діяльністю Андріївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату… і забезпечити зміцнення керівного та педагогічного складу навчального закладу».

До речі, на вимогу Генеральної прокуратури у жовтні 2010 року школу-інтернат також перевіряла прокуратура Полтавської області із залученням фахівців органів охорони здоров’я, освіти, СЕС, МНС. Виявлено порушення вимог Сімейного кодексу України щодо захисту житлових та майнових прав учнів з числа дітей-сиріт… Скасовано рішення про відмову у порушенні кримінальної справи за фактами заподіяння тілесних ушкоджень учениці Г. та самовільного залишення нею території закладу, матеріали направлено для організації додаткової перевірки… Скасовано постанову Новосанжарського РВВС про закриття кримінальної справи за фактом ДТП з участю В.Борсука, внаслідок якої загинув Г.Якименко, за відсутністю в діях В.Борсука складу злочину, а справу направлено до слідчого управління ГУМВС у Полтавській області…

Чому обласні очільники так опираються звільненню О.Борсук? Чому вони ігнорують профільне міністерство та Генпрокуратуру?

Схоже, що розгадка криється в тих трьох мільйонах гривень, які держава щорічно виділяє на утримання сотні дітей з вадами розвитку (і 69 членів колективу), з яких завжди можна щось «викроїти» і собі, й начальству.

А вдячне начальство не лише прикриє, а й зробить усе можливе, щоб Оксана Вікторівна й надалі обіймала посаду директора Андріївської школи-інтернату. Навіть коли навчальний заклад змінить статус. Подейкують, що
його буде перепрофільовано у школу для дітей із затримкою психічного розвитку (а може, зміну статусу затіяно саме під Борсук?).

Я запитала Володимира Мирошниченка: чи слід рекомендації Міносвіти про «зміцнення керівного складу школи-інтернату» розуміти як звільнення директора? Сказав, що так. Але одразу ж забідкався: О.Борсук нема ким замінити. Пригадую, рік тому у своєму кабінеті він ребром долоні чиркав себе по горлу, показуючи, як його «дістала» Борсук і як він хотів би її звільнити, але… облрада не дозволяє.

А голова обласної ради Іван Момот, до речі, в минулому педагог, підтверджує, що листа з Міносвіти отримував і хотів би звільнити Борсук, так облдержадміністрація… не подає такої пропозиції. Як у тій приказці: Степан киває на Петра, а Петро на Степана…

* * *

Цілком імовірно, наступного року Україна у світовому рейтингу корупції опиниться ще нижче. Якщо зараз вона «у компанії» Бангладеш, Гондурасу і Зімбабве, то через отаких «незамінних» та їхніх покровителів надалі суперничатиме хіба що з Сомалі. Саме такі «незамінні» («недоторканні») і ганьблять Україну.