На захист мови стає Міноборони

Поділитися
Важко собі уявити, щоб, приміром, у Польщі знайшлися відверті противники польської мови. У цьому відношенні приклад наших найближчих західних сусідів узагалі показовий...

Важко собі уявити, щоб, приміром, у Польщі знайшлися відверті противники польської мови. У цьому відношенні приклад наших найближчих західних сусідів узагалі показовий. Свою незалежність поляки вибороли у 1918 році, відтоді їхня мова, наче прапор, завжди об’єднувала й гуртувала цей гоноровий волелюбний народ. «Єще Польська не згінела!» — під цим гаслом поляки вщент розгромили кіннотників Будьонного. З-під Варшави більшовицькі загарбники в паніці тікали аж за Київ.

Між іншим, і сьогодні в Польщі до своєї мови ставляться із надзвичайною повагою. Мова в поляків — це те, що об’єднує націю. Поляк може бути прибічником будь-якої партії, але передусім він поляк. Як розповідав письменник Михайло Слабошпицький, ще років із десять тому він побачив у Варшаві по телебаченню якусь загальнонаціональну акцію, під час якої диктант писала вся Польща. Зокрема й президент Квасьнєвський, і поруч — зовсім маленькі школярики. Це так вразило письменника, що він вирішив спробувати запозичити досвід сусідів. Своїми думками Слабошпицький поділився з відомим меценатом канадським українцем Петром Яциком, який палко підтримав ідею.

І от у 2000 році було започатковано перший між­народний конкурс з україн­ської мови. Тоді в ньому взяли участь 200 тисяч дітей. У цьогорічному — VIII конкурсі, який тепер носить ім’я свого фундатора, нині, на жаль, покійного Петра Яцика, стартувало понад 5 мільйонів школярів і 300 тисяч студентів в Україні, а також усі охочі, які володіють українською у Бразилії, Канаді, Білорусі, Казахстані, Росії, Польщі, Латвії. Особливість нинішніх творчих змагань — участь у конкурсі ліцеїстів і курсантів військових навчальних закладів. Тож до традиційних організаторів — міністерств освіти і науки, культури і туризму, закордонних справ, Ліги українських меценатів — додалося ще й Міноборони.

Конкурсні іспити проходять за олімпійською системою: спочатку на рівні навчального закладу, потім — районний, обласний і, нарешті, національний рівень. На сьогодні підведено підсумки й визначено переможців в усіх 24 областях, містах Севастополі і Києві. Минулого тижня ми побували на вшануванні переможців серед столичних школярів. Учням 3—11 класів за три призові місця вручали грамоти й цінні подарунки — книжки, годинники, електронні перекладачі тощо. Серед відзнак були й іменні — Благодійної фундації лікаря Володимира Берсенєва, Союзу українок Австралії, ЗАТ «Оболонь».

Аня Григор’єва перемогла серед київських третьокласників

Але найголовніше випробування чекає на конкурсантів на фінальному етапі конкурсу. Усі переможці обласних змагань отримають у конвертах із печатками спеціально підготовлені творчі завдання. Виконані роботи відправлять у Київ під спеціальними шифрами. Тут їх оцінюватиме авторитетне журі. А на переможців чекають вагомі призи — від 1000 гривень для третьо- й четвертокласників, до 7000 гривень для одинадцятикласників. Крім того, усі переможці отримають стипендію президента України — по 780 гривень щомісяця протягом року. Вручатимуть загальнонаціональні премії традиційно — 15 травня (іноземним учасникам конкурсу — у День незалежності).

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі