ХІТ СЕЗОНУ — «НОБЕЛІВСЬКЕ» ТРІО

Початок жовтня традиційно ознаменувався оприлюдненням рішень 18 довічних членів Шведської академії, які визначили долю чергових Нобелівських премій. Саме вручення премій, як завжди, відбудеться 10 грудня, у річницю смерті Альфреда Нобеля.

Отже, премію в галузі медицини присудили двом британцям — 75-річному Сідні Бреннеру і 60-річному Джону Сальстону, а також 55-річному американцю Роберту Горвицю за видатні досягнення в розкритті механізмів генетичного регулювання органогенезу та запрограмованої смерті клітин. Вчених об’єднує не лише спільна робота в Кембриджі в 1970 роках, а й об’єкт експериментів — малюсінький хробак Caenorhabditis elegans, якого критики не без підстав називають четвертим повноправним лауреатом найпрестижнішої премії. У прозорого створіння з романтичним видовим ім’ям лише 959 клітин, живе воно неповних дев’ять діб.

Першим працювати з маленьким хробаком розпочав Бреннер. Саме він став засновником цілого розділу генетики, який вивчає механізми клітинної спеціалізації та розвитку органів. Сальстон, який по-своєму розвив роботи Бреннера, не тільки відкрив саму наявність запрограмованої смерті клітин, а й показав мутації, які порушують даний процес. Виправлення таких мутацій, вважають медики, стане вирішальним чинником у боротьбі з раковими клітинами. Горвиць же, у свою чергу, виявив ці самі гени клітинної смерті в хробака і довів, що аналогічні гени є і в людських клітинах. Ці відкриття, стверджують шведські академіки, дозволять ученим краще зрозуміти механізми ушкодження функцій клітин при різноманітних патологіях, таких, як СНІД, рак, інсульт, інфаркт, і виробити досить ефективну зброю проти них.

Присудження премії в галузі хімії цього року також має безпосереднє відношення до успіхів біологічних наук. Троє вчених — 85-річний американець Джон Фенн, 43-річний японець Коїші Танако і 55-річний швейцарець Курт Вутріх — розділять між собою премію в мільйон доларів за методи вивчення будови білкових молекул. Американець і японець одержать по чверті всієї суми за розроблення методу точного визначення маси гігантських біомолекул. Патріарх із Швейцарії удостоївся половини премії за розроблення методу побудови тривимірних моделей протеїнових ланцюгів за допомогою магнітного резонансу.

У галузі фізики лауреати теж «зміркували на трьох». 71-річний американець Ріккардо Джакконі, його 87-річний співвітчизник Реймонд Девіс і 76-річний японець Масатоші Кошіба теж поділили свій мільйон по заслугах. Половина дісталася Джакконі за «винятковий внесок у розвиток астрофізики, що призвело до відкриття джерел космічного рентгенівського випромінювання». Власне, саме він став прабатьком нової галузі астрономії — рентгенівської, за допомогою якої виявлено «чорні діри» і яка дозволила дослідникам проникнути всередину молодих пилових скупчень ще на стадії формування зірок. Другу половину мільйону присудили за «піонерські прориви в створенні гігантських підземних камер, здатних уловлювати нейтрино». Зокрема, саме експериментами з нейтрино на золотих шахтах у Південній Дакоті Девіс ще в 1960 роках довів, що джерелом сонячної енергії є ядерні процеси. А Кошіба, який розвивав його ідеї в Японії, першим зафіксував потоки нейтрино, що утворюються в момент спалахів наднових зірок.

Нобелівська премія-2002 в галузі економіки вкотре продемонструвала, що економістам не варто бути «занадто вже далекими від народу». Двоє американців — професор психології Деніель Канеман і професор економіки Вернон Сміт розпочали дуже вдалу спробу пояснити причини ідіосинкразії людей до необхідності ухвалення рішення. Вірніше, вони дуже плідно розвили ідеї, висунуті Амосом Тверським ще в 1980 роках. Його ім’я у висновку Нобелівського комітету удостоїли особливою увагою, але, тому що премія посмертно не присуджується (а Тверськой помер 1996 р.), то лауреатом він так і не став.

Присудження літературної премії 72-річному угорцю Імре Кертезу аргументувалося прагненням «підтримати трагічний досвід особистості в протистоянні варварському деспотизму історії». І, нарешті, почесна Нобелівська премія Світу присуджена колишньому президенту США Джиммі Картеру за «мирне вирішення міжнародного конфлікту», що дозволило уникнути третьої світової війни.