Чорнобильська трагедія зачепила чорним крилом порівняно невелику Рівненську область. Жителі шести районів і міста Кузнецовська, відомого діючою Рівненською АЕС, опинилися у трьох зонах радіаційно забруднених територій. Мова цифр вражаюча: це - понад 400 тис. осіб, із них - 125 тис. дітей, з яких понад 70 тисяч - шкільного віку. Чинне в Україні законодавство зобов’язує безплатно харчувати їх або виплачувати грошову компенсацію за харчування і щорічно оздоровлювати. Як зробити це найбільш ефективно має знати місцева влада або підрозділи центральних органів виконавчої влади на місцях. Однак...
Якщо держава у законах і програмах ставить за мету дбати про дітей, потерпілих від чорнобильської аварії, то забезпечення їх екологічно чистими продуктами харчування - справа аж ніяк не зайва. У минулі два роки розпорядником держбюджетних коштів на харчування цієї категорії дітей було Міністерство з питань надзвичайних ситуацій. Воно направляло гроші облдержадміністраціям, а ті розподіляли між районами. Районні адміністрації проводили тендери на організацію харчування «чорнобильських» дітей, укладали відповідні угоди з виконавцями, забезпечували контроль за цільовим та ефективним використанням цих коштів. І результати виходили непогані. Бо місцеві органи влади швидко збагнули значущість конкуренції. Наприклад, до організації харчування потерпілих дітей у школах Рівненщини було залучено цілу низку організацій - районні споживчі товариства, сільгосппідприємства, приватні підприємства громадського харчування і навіть структури самих шкіл, загалом понад 40 організацій. Змагання між ними відчутно поліпшило якість послуг та продукції. У харчуванні дітей із радіаційно забруднених територій було наведено лад. Торік в облдержадміністрацію надійшло лише дві скарги на неякісне харчування в школах, тоді як раніше їх було цілі стоси.
Проте уряд, підготувавши держбюджет на 2007 рік, зробив розпорядником коштів за цією програмою не МНС, а Міністерство праці та соціальної політики. І воно вирішило радикально змінити правила гри. В останні дні грудня минулого року Мінпраці провело тендер на організацію харчування учнів, які проживають на радіаційно забруднених територіях. І зробило це в себе, в Києві. Принцип був доволі оригінальний: один лот - один адміністративний район. Таким же несподіваним виявився результат: переможцем тендера на харчування школярів у 18 районах різних областей - Рівненської, Черкаської, Київської, Житомирської стало приватне підприємство «Зодчий Київ», яке відоме виконанням… будівельних робіт на замовлення МНС. Міністерські чиновники твердо вирішили: навіщо прислухатися до місцевих влад 12 областей, які постраждали від Чорнобиля, та враховувати набутий досвід регіонів у цій справі?
Начальник управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Рівненської облдержадміністрації Оксана Заліпська говорить про тенденцію останнього часу: «У державі відбувається повернення до централізованої системи забезпечення кризових категорій населення товарами і послугами. При цьому порушуються права регіонів, місцевих органів влади, які добре знають, як забезпечувати повноцінне харчування дітей...»
Мотивацію відбору однієї чи кількох великих «харчових» компаній чиновники у Мінпраці мають. Для регіонів вона теж не є великим секретом. Адже державний пиріг, призначений для харчування «чорнобильських» учнів, помітно поважчав фінансово. Скажімо, у держбюджеті-07 безпосередньо на харчування школярів із радіаційно забруднених територій для Рівненської області закладено 86 млн. грн. Для порівняння: торік аналогічна сума була спрямована на фінансування в області не однієї, а двох програм: виплат компенсацій сім’ям з дітьми й організації безплатного харчування учнів. Отож зрозуміло, що бізнес, пов’язаний з наданням цих послуг, стає дедалі привабливішим.
Тим часом конкуренція у цій сфері обіцяє стати цікавим і веселим процесом. Здавалося б, вона буде зведена до мінімуму. Бо в окремих районах, де було від трьох до тринадцяти «годувальників», з’явиться один. Та ні, конкуренцію просто розвернули на 180 градусів. Згаданий переможець тендера - структура суто посередницька, яка, зважаючи на все, не має своєї бази і досвіду в організації харчування учнів. Як же це підприємство розраховувало потягнути «непрофільний» бізнес - забезпечувати продуктами харчування та приготування їжі десятки тисяч учнів?! А ніяк. Головне - мати доступ до коштів.
Оті 86 млн. грн. відтепер «рухатимуться» не за механізмом їх цільового використання, встановленим Бюджетним кодексом. Вони обминуть органи державного казначейства, обл- і райдержадміністрації та їх структурні підрозділи і відразу підуть до виконавців. Тобто ці кошти спрямовуються до приватних структур і виводяться з-під контролю державних органів на місцях. Отож із згаданої вище суми 35 млн. грн. тепер отримуватиме ПП «Зодчий Київ», яке далі вирішуватиме, що і скільки виділити тим, хто безпосередньо харчуватиме дітей. Цими днями ПП «Зодчий Київ» у пожежному порядку уклало угоди на харчування з Сарненським комбінатом громадського харчування, Зарічненською райспоживспілкою та окремими підприємцями з м. Кузнецовська. Тобто дітей фактично годуватимуть ті ж організації, що й раніше, але гроші до них надходитимуть не напряму, а через посередника.
Проте перший отримувач держбюджетних грошей - не благодійник, щоб не залишити в себе дельту. Коли в угоді між Мінпраці та комбінатом громадського харчування Березнівської райспоживспілки середня ціна харчування одного учня на день становить 7 грн. 41 коп., то в угоді між ПП «Зодчий Київ» і Зарічненською райспоживспілкою середня ціна харчування одного учня на день становить уже 6 грн. 67 копійок, або на 74 копійки менше. А коли врахувати, що у Сарненському, Зарічненському районах та м. Кузнецовську «Зодчий Київ» харчуватиме щодня 29038 учнів, то виявляється, що ці регіони недоотримують майже 21,5 тис. грн. щоденно, або майже 4 млн. за час дії угоди. І це лише в трьох районах Рівненської області. А нагадаємо: ПП «Зодчий Київ» стало переможцем у 18 районах України! Неважко підрахувати, яку премію за «виконану роботу» отримає ця приватна фірма.
Голова правління Рівненської облспоживспілки Петро Бараш визнає: договори підряду - захід вимушений. «Насамперед, дуже боляче, що від забезпечення харчування учнів із забруднених радіонуклідами територій усунули місцеву владу, - розставляє акценти керівник організації, яка є одним із лідерів харчування «чорнобильських» дітей в Україні. - Крім того, кваліфікаційні вимоги до учасників тендера в Мінпраці мали б бути спрямовані на поліпшення умов харчування. Але сталося по-іншому. І тому наші районні споживчі товариства, які ще у червні минулого року виграли місцеві тендери на харчування учнів, були змушені погодитися на договори підряду з київською фірмою, аби не зазнати збитків, пов’язаних із заготівлею продуктів харчування, утриманням штатів тощо».
Процес «централізації» харчування учнів має вигляд пілотного. Йому вже в спину дихають інші, подібні. Скажімо, розпорядником коштів ще однієї чорнобильської програми - «Санаторно-курортне лікування та оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 р. теж визначено Мінпраці. Воно готує відповідний тендер у Києві. І кого хвилюють такі дрібниці, як закупівля дешевших путівок у санаторії та оздоровчі табори та максимальне врахування категорій захворюваності - заради оздоровлення якомога більшої кількості громадян? А порівняльні цифри - промовисті. Наприклад, коли у 2005 році путівки закуповувало МНС, вдалося оздоровити понад 21 тис. громадян області, з них - 19,2 тис. дітей. Торік цих повноважень набула Рівненська облдержадміністрація. І було оздоровлено у півтора разу більше «чорнобильців» - понад 35 тисяч (в т. ч. 31,3 тис. дітей).
- За великим рахунком, Київ має право на проведення таких тендерів у себе, - підсумовує процес «великої централізації», який стартував в Україні, перший заступник голови Рівненської облдержадміністрації Анатолій Жуковський. - Але у справі харчування та оздоровлення є моральна складова: це - наші діти, тим більше постраждалі від Чорнобильської катастрофи. Позитивно, що на ці потреби уряд закладає на 2007 рік більше коштів. Та створювати умови, за яких частина з них осідатиме в чиїхось кишенях як «премія за послуги», - просто гріх.
На жаль, коштів для підтримання моральності в чорнобильських питаннях не передбачено у жодному бюджеті.