БІЛЬШЕ ПРЕДМЕТІВ? ХОРОШИХ? І РІЗНИХ?

«…этика, эстетика. Это завтра, а сейчас — простая арифметика». Невигадливі слова популярної пісеньки російської групи «Прем’єр-міністр» виявилися для української освіти просто пророчими. Оскільки в найближчому майбутньому в розкладі уроків наших школярів, поруч із банальними «Математикою», «Географією», «Зарубіжною літературою», стоятимуть шляхетна «Етика», витончена «Естетика» й навіть пафосна «Художня культура». Реформа, однак...

Усі ці й багато інших нововведень з’являться у вітчизняних навчальних закладах середньої ланки з наступного року, коли почнуть діяти типові навчальні плани для 12-річної школи.

У чому їхня головна відмінність від нинішніх? Освітнє «меню», за ідеєю, стане набагато сучаснішим, доступнішим, різноманітнішим, отже легшим для засвоєння. Можете собі уявити: передбачено 41(!) варіант навчальних планів для шкіл різних типів і напрямів.

Безумовно, нові навчальні плани включають інваріантну складову — незмінну й однакову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів. Це означає, що, скажімо, у 5—6 класах по всій країні відтепер вивчатимуть «Природознавство». І такого різнобою, як сьогодні, — в одних викладають «Природознавство», в інших — «Рідний край» тощо — більше не буде. Кожна дитина має володіти певним «джентльменським набором» знань, переконані керівники галузі.

Базова середня школа (5—9 класи) буде в основному уніфікована. Але нові навчальні плани дозволяють розпочати з п’ятого класу, приміром, вивчення ще однієї іноземної мови або мови нацменшини. Причому в рамках інваріантної складової. Із її варіативною «колегою» — додатковими годинами на предмети за вибором, факультативи й т.п. — взагалі на «ти» будуть старшокласники, чиї останні шкільні роки пройдуть під знаком профілізації. (При цьому збережеться і т.зв. академічний, усереднений навчальний план, який забезпечуватиме приблизно той самий рівень знань, що й нинішня десятирічка.) Профільних напрямів налічується шість: природничо-математичний, філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний, технологічний і спортивний. Кожен дробиться ще на кілька профілів — загалом їх буде тридцять. Скажімо, природничо-математичний містить у собі аж сім «підрозділів» — фізико-математичний, математичний, фізичний, екологічний, біолого-хімічний, біолого-фізичний і біолого-географічний.

Природно, залежно від профілю навчання, кількість часу, відпущеного на ті чи інші дисципліни, варіюватиметься. Але, в будь-якому разі, жодних «урізань» годин, відведених на ті ж таки природничо-математичні дисципліни чи українську мову, не буде. Навпаки, якщо десятирічка дає, приміром, на математику 1575 годин, то «академічна» дванадцятирічка — 1645. «Погладшають» й українська література — 560 годин проти 490 сьогоднішніх, і біологія (403 проти 368), і астрономія (35 проти 17), і хімія (315 проти 280)... При цьому, обіцяють керівники галузі, навчальне навантаження на дітей, особливо учнів базової школи, істотно знизиться. Зокрема за рахунок того, що в усіх вітчизняних загальноосвітніх закладах запроваджується п’ятиденка.

Тепер повернімося до того, з чого почалася ця стаття. Тобто до нових для української середньої освіти курсів. Серед них предмет «Основи здоров’я», який вивчатимуть із п’ятого по дванадцятий клас. Усі вісім років основної (базової) і старшої школи наші діти зможуть прилучатися до «Естетичної культури», що є цілою предметною галуззю. До неї входять «Образотворче мистецтво» й «Музичне мистецтво» (5—8 класи), «Художня культура» (9—11 кл.) і «Естетика» (12 кл.). З’являться нові предмети й на рівні профілів. Скажімо, тим, хто обере суспільно-гуманітарний напрям, не відкрутитися від «Психології» та «Філософії».

Відповідно до нових навчальних планів, істотно зросте кількість часу, виділеного на вивчення іноземної мови. Так, сьогодні під неї відведено 805 навчальних годин, «академічна» дванадцятирічка передбачає 963, профільна — 1103. При цьому, кажуть ініціатори нововведень, кардинально зміниться принцип навчання іноземної мови: діти повинні не просто вміти читати й перекладати тексти, а вільно спілкуватися. До речі, цілком можливо, у недалекому майбутньому українські школярі зможуть на уроках зарубіжної літератури читати Шекспіра в оригіналі. Нещодавно міністр освіти і науки України Василь Кремень звернувся до освітян країни з листом, у якому рекомендує по змозі вивчати твори зарубіжної літератури мовою оригіналу.

До слова, у нових типових планах «літературних» годин менше, ніж передбачає десятирічка. Але це, запевнив заступник міністра освіти і науки України Віктор Огнев’юк, не торкнеться часу, відпущеного на студіювання літературних творів. Річ у тому, що сьогодні багато теоретичних питань дублюються, вивчаються на уроках і української, і зарубіжної літератур. Прибравши ці повтори, можна і програми розвантажити, і час заощадити.

Між іншим, програми нової 12-річної школи також будуть особливі — відібрані на конкурсній основі. Задум такий. Будь-який автор (або колектив авторів) зможуть подати на суд конкурсної комісії свою розробку. Її розглянуть експерти з різних інституцій (при цьому про те, куди й до кого потрапило їхнє дітище, автори не знатимуть). Кожен проект «обросте» десятком відгуків, кожен експерт поставить йому свою оцінку. У результаті робота, яка набере максимум плюсів, стане переможцем. Тобто лобіювання блатних авторів і колективів, обіцяють керівники МОН України, унеможливиться. Повіримо?..