Заходів НБУ по виходу з кризи недостатньо – експерт

Національний банк України (НБУ), з одного боку, визнає факт занурення української економіки у глибоку кризу, а з іншого - його кроки щодо протидії цій кризі недостатньо ефективні. На думку фахівців, відповіддю на примусову зупинку економіки стали ринкові інструменти, ефективність яких навіть при відсутності кризових протиепідемічних заходів була б сумнівною.

Перші формально антикризові заходи (крім інтервенцій з продажу валюти) НБУ здійснив 17 березня, і стосувалися вони лише деякого пом'якшення банківського нагляду, зокрема, були відкладені впровадження буферів капіталу, виїзні перевірки та стрес-тестування банків.

З 19 березня збільшено кількість тендерів і змінено термін операцій по управлінню ліквідністю банків: термін кредитів рефінансування збільшено з 14 до 30 днів (з 27 квітня - до 90 днів), а депозитних сертифікатів - скорочено з 14 до 7 днів. В цьому випадку НБУ пішов назустріч банкам, які в умовах турбулентності на валютному ринку, очевидно, не дуже хотіли блокувати ліквідність на два тижні.

Нарешті, 23 квітня Правління НБУ затвердило рішення про зниження облікової ставки на 2 п. п., до 8% річних. На цей раз НБУ вперше обґрунтував своє рішення по обліковій ставці необхідністю підтримки економіки в умовах пандемії і карантинних заходів. Потрібно ще раз акцентувати увагу: в контексті процентної політики реакцією Нацбанку на світову кризу і примусову зупинку економіки стало зниження облікової ставки з 10 до 8% річних на тлі інфляції 2,3%. І навіть після "антикризового" зниження облікової ставки НБУ, її рівень в 3,5 рази перевищує поточний рівень споживчої інфляції (2,3%), а реальна ставка (з урахуванням поточного рівня базової інфляції 3,1%) становить 5%, тоді як у більшості країн вона негативна.

Про те, чи зможе НБУ ефективно гасити наслідки кризи читайте в тексті Михайла Джуса, завідувача відділу фінансових ринків GROWFORD Institute для ZN.UA "Незалежність НБУ від потреб суспільства".